Анотація

План

Ι. Історико-стилістичний аналіз

ΙΙ. Музично-теоретичний аналіз

ΙΙΙ. Вокально-хоровий аналіз

ΙV. Виконавський аналіз

V. Висновок

VI. Додаток

ІСТОРИКО-СТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Автор музики – М. Парцхаладзе

Автор слів – Б. Купаташвілі

Переклад з грузинського А . Гуріна

Твір «Озеро » - лірико - філософський

Літературний текст:

Блекнет озеро в камышах. Меркнут звёзды в нём в этот час. Поклонись им, моя душа! Может, светят в последний раз. Как ни радостен свет зари, Ты хотя бы на миг замри Перед чашей небесных слёз, Усыпальницей ярких звёзд. Блекнет озеро в камышах. Меркнут звёзды в нём в этот час. Поклонись им, моя душа! Может, светят в последний раз.

В творі «Озеро» зображений пейзаж нічного озера та зірок. Твір наповнений лірикою. Данну поезію віднесемо до пейзажної лірики . Також в основі твору покладена глибока філософська думка , про це нам можуть сказати ось ці слова :

Блекнет озеро в камышах. Меркнут звёзды в нём в этот час. Поклонись им, моя душа! Может, светят в последний раз.

Ми можем зрозуміти , з цих слів , що автор тексту хотів передати почуття невідомості , ми не знаємо що буде з нами завтра , чи побачимо ми на небі зірки, чи буде завтрашній день .

«Поклонись им, моя душа! Может, светят в последний раз.»

Музично –теоретичний аналіз

Твір „Озеро ” написаний для чотириголосного мішаного хору.

Твір відноситься до жанрів світської музики. Характер твору відповідає змісту. Настрій музики залишається незмінним протягом цілого твору – спокійний, зосереджений.

Форма твору є наскрізною трьох частинна . Розмір 3 / 4.

Основна тональність твору d-moll, є відхилення в F –dur ( 2 частина твору, 18 такт)

Фактура викладення голосів – гомофонна – гармонічна

Динамічний план – від p до mf до f . Основний динамічний відтінок твору – mp.

Кульмінація припадає на 22- 26 такти, де звучання хору досягає f. Цьому сприяє висхідний, стрибкоподібний рух мелодії.

Загальний динамічний план твору

p > mf > f < pp > mp > pp

Отже, ми бачимо, що після кульмінації звучання голосів зводиться до р. Кожна строфа має своє нюансування, яку потрібно вказати вилочками.

Ритміка нескладна. Використовуються різні тривалості (див.Додаток).

Ритмічний малюнок відповідає характеру твору. Ритмічна організованість – це складова частина важливої задачі у формоутворенні твору.

Гармонія набуває образно-художнє значення в музичному контексті з іншими компонентами музики у нерозривній єдності з ритмікою, мелодикою, темпом, динамічними відтінками. Разом з ними вона впливає на характер та виразність твору.

В даному випадку гармонія повнозвучна. Мелодія мрійлива , має підголоски, грузинського складу. Від слова «усыпальницей» на остинатному альтовому голосі фігурація верхніх голосів .

Секундно – кварто –квінтовий рух надає колорит.

ВОКАЛЬНО-ХОРОВИЙ АНАЛІЗ

Як відзначалось раніше, твір написаний для мішаного чотириголосного складу хору. Це сопрано, альт, тенор, бас.

Діапазони хорових партій:

Загальний діапазон :

Сопрано :

Альт :

Тенор :

Бас :

З цього робимо висновок, що діапазони партій середні. Що стосується теситурних умов, то хорові партії дуже зручно написані. Це, власне сприяє чистоті інтонування. Роль хорових партій у цьому творі рівноцінна.

Приступаючи до розучування твору, необхідно пам’ятати про найважливіші аспекти. В першу чергу це стосується строю і ансамблю.

Стрій хору – чистота інтонування в співі. Чистота інтонування в співі – це один з елементів хорової техніки. Стрій потребує постійної, клопіткої праці. Особливо важко досягти чистоти інтонування і ідеального строю при виконанні хорового твору. Велике значення має спів інтервалів. При аналізі кожної хорової партії ми бачимо, що рух мелодичної лінії в основному розвивається то хвилеподібно то плавно, по секундах чи терціях, але є складні місця для інтонування.

Всі чисті інтервали кварти і квінти, як правило, виконуються точно (стійко). Рух мелодії висхідний та низхідний.

Всі висхідні інтервали інтонувати легше ніж низхідні і тому, коли далі йде хід вниз, то виникає загроза детонації. Малі секунди вверх потребують плоскої подачі, вони мають тенденцію до підвищення, і навпаки, вниз малі секунди треба співати “гостро”, підтягуючи, бо вони мають тенденцію до пониження.

Треба добре витримати висоту звука, не понижати.

Усі складні для інтонування місця слід опрацьовувати в повільному темпі. І тільки, коли все чисто і строїть, можна поступово зрушувати темп до оригіналу. Коли кожна партія вистроєна в горизонтальному – мелодичному строї, необхідно з’єднати й разом. Починається робота над вертикальним строєм – гармонічним.

Гармонія сприяє більш чистому звучанню мелодії. Спираючись на гармонію, голос починає впевнено інтонувати складні мелодичні ходи.

Хоровий спів – це мистецтво, яке об’єднує музику і поезію. Повинні бути злиті воєдино живий звук і живе виразне слово.

Донесення до слухачів поетичного тексту залежить повністю від дикції – вимова голосних і приголосних, і орфоепії – дотримання норм вимови. Вироблення ясної і чіткої і разом з тим правильної вимови слів при співі являється одним з найважливіших елементів роботи в хорі. Від дикції залежить і вокальна сторона виконання. Необхідно вміти чітко артикулювати голосні звуки.

Співаються тільки голосні звуки, приголосні діляться на декілька груп, з яких сонорні приголосні – м, н, л, р – можна співати, а інші не мають такої якості. Ясність і чіткість вимови слів залежить від артикуляційного апарату співаків: рот, зуби, губи, язик, м’яке і тверде піднебіння. Тому при роботі над дикцією необхідно тренувати артикуляційний апарат.

Щоб добитися хорошої чіткої дикції корисно виразно читати вголос текст хорового твору в ритмі.

При вимовлянні тексту, як і при співі, необхідно дотримуватись принципу приєднання наступних приголосних букв до наступного складу.

Величезну роль у співі відіграє дихання. Навіть при наявності чудових голосів хор не буде звучати чисто, якщо співаки не володіють правильним диханням. Дихання має бути нижньо-реберне. Цей вокально-технічний прийом складається з трьох елементів: вдих, затримка дихання і повільний видих. Основним в процесі співу є видих, має бути повільним, щоб навчитися економно витримати дихання. Твір «Озеро» вимагає світлого без напруги звуку, щоб не втрачалася легкість. В кульмінаційний момент характер звуку міняється, він стає більш насиченим і напруженим. Важливо працювати і над штрихом: легато.

Наступним етапом у вивченні твору є робота над ансамблем. Ансамбль – означає “разом”. Ідеального ансамблю в хорі можна досягнути тоді, коли в партіях приблизно однакова кількість співаків і коли темброве забарвлення голосів також однакові. В творі «Озеро» складним є вступ ,потрібно дуже чисто інтонаційно вступити, важким вступ є тому ,що зустрічаються випадкові знаки. Тому хористам слід бути дуже уважними. В 1 частині сі бемоль звучить як мажор , тому цей звук слід точно про інтонувати це може викликати складності у хористів. Звук мусить бути плавним . Також в творі присутні півтонові ходи (2 , 3 , 5 , 6 ) такт партія альтів. Півтони є тяжкими для інтонування.

При розмірі 3/4 не можна допускати наголошення сильної долі, навпаки, потрібно мислити суто фразами, цілісно. Кожна фраза має мати свою смислову кульмінацію, що приводить до кульмінації всього твору. Слід стежити за тим, щоб не обривалися кінцівки фраз. Велику роль у створенні художнього образу відіграє динаміка. Деякої одноманітності можна уникнути за рахунок динаміки.

Важливо щоб твір був цілісним, бажано дотримуватись безперервності розвитку. Виконання того чи іншого твору в великій мірі залежить від самого диригента, від його майстерності. Розмір 3/4 передбачає диригування трьохдольної схеми:

Щоб хор вступив одночасно, показ вступу слід робити переконливо. Крім показу вступу, замах служить показом одночасного вдиху хористів. Від організованого, впевнено взятого початкового вдиху залежить якість вступу, а часом і якість усього дальшого виконання музичного твору. В даному випадку диригентський жест має бути активним, але не різким. Штрих – легато. Руки не повинні рухатись паралельно. Права рука відображає метроритм і показує вступи – ліва рука показує всі динамічні відтінки і нюанси, і також показує вступи.

Диригент повинен правильно уміти відображати найрізноманітніші динамічні відтінки, щоб краще передати художній образ твору, закладений композитором.

Правильно узятий темп є запорукою доброго виконання музичного твору, тому цій стороні диригент повинен присвятити багато уваги. Перед тим, як стати перед хором, він повинен продумати де і як буде міняти жести і амплітуду жестів.

Для знаходження вірного темпу основне значення мають характер музичного твору та фактура викладу. Для більшої виразності тактування необхідно домагатися чіткості і достатньої глибини жесту. Кожному початку схеми обов’язково передує ауфтакт, сила і тривалість якого пов’язані з темпом і динамікою. Ансамблеві якості, характер як початку так і кожного вступу голосів залежить від чіткого та цілеспрямованого ауфтакту.

Диригент повинен забезпечити одночасність і своєчасність вступів. Однак, показ вступів позбавлений змісту і конкретності, якщо диригент не супроводжує їх поглядом, спрямованим на виконавців. Цей погляд ніби вдихає життя в рух, що показує вступ.

Амплітуда диригентського жесту залежить від динаміки, темпу, характеру музики. Твору характерні більш плавні жести. Варто досягти незалежність рухів в обох руках.

Висновок:

Твір «Озеро» за своїм жанром є ліричним. Розмір 3 /4 . В діапазоні великих скачків та розривів між партіями немає . Складним є вступ , через прохідні знаки , які зустрічаються. Виконуватись повинен плавно . Диригент який працює над твором «Озеро» спочатку своєї роботи повинен пояснити характер твору . Жест диригента повинен бути плавним ,наспівним , пластичним. Забарвлення звуку: надзвичайно одухотворено. Дирегент повинен працювати над чистотою інтонацієї, особливу увагу приділити півтоновим ходам . Важливу роль грає дихання , не можна переривати фразування. Мислити потрібно цілісно ,створюючи в уяві слухача завершену картину пейзажу озера. Слід також звернути увагу на динаміку. Потрібно підготуватись до кульмінації . від p до mp і до f .

Грузинський композитор Парцхаладзе збагатив музичну спадчину не повторним ліричним твором . За що йому особлива шана та подяка!