11.Життєвий цикл п.

ЖЦ – перiод часу вiд задуму П до його закiнчення, який може характеризуватися моментом здiйснення перших витрат за П (поява П) i отриманням останньоi вигоди (лiквiдацiя П).

Фази проектного циклу:

Передiнвестицiйна – визначення iнвест можливостей, для чого потрiбно проаналiзувати: природні ресурси, конкурентні сили та галузевi бар’єри, майбутнiй попит, вплив на довкілля, можливості диверсифівкаціі.

Стадії: преідентифікація (визначення інвест можливостей), ідентифікація (вибір цілей П, визначення завдань), підготовка (попередня оцінка і додаткові дослідження), розробка та експертиза, детальне проектування (розробка функціональної схеми, визначення обсягів інвест витрат).

Інвестиційна – вибір цілей П, визначення його завдань.

Стадії: підготовка та проведення тендерів (підписання угод між інвестором та фінан установою), інженерно-технічне проектування (підготовка ділянки, вибір технології та обладнання, сладання графіків будівництва), будівництво, виробничий маркетинг (аналіз готовності ринку до появи продукту П, визначення заходів збутової політики, організація просування товару на ринок), навчання персоналу.

Експлуатаційна – при короткотерміновому підході: усунення технічних та виробничих проблем, при довготерміновому – випробування обраної стратегії, маркетингу тощо. Стадіі: здача в експлуатацію, виробнича експлуатація (визначає, наскільки результати П відповідають поставленим цілям), заміна та оновлення, розширення та інновації, заключна оцінка П (ретроспективний аналіз усіх виконаних за робіт).

12.Зміст передінвестиційної фази проект циклу.

Передiнвестицiйна – визначення iнвест можливостей, для чого потрiбно проаналiзувати: природні ресурси, конкурентні сили та галузевi бар’єри, майбутнiй попит, вплив на довкілля, можливості диверсифівкаціі.

Стадії: преідентифікація (визначення інвест можливостей), ідентифікація (вибір цілей П, визначення завдань), підготовка (попередня оцінка і додаткові дослідження), розробка та експертиза, детальне проектування (розробка функціональної схеми, визначення обсягів інвест витрат).

13.Характеристика інвест та експлуатац фази проект циклу.

Інвестиційна – вибір цілей П, визначення його завдань.

Стадії: підготовка та проведення тендерів (підписання угод між інвестором та фінан установою), інженерно-технічне проектування (підготовка ділянки, вибір технології та обладнання, сладання графіків будівництва), будівництво, виробничий маркетинг (аналіз готовності ринку до появи продукту П, визначення заходів збутової політики, організація просування товару на ринок), навчання персоналу.

Експлуатаційна – при короткотерміновому підході: усунення технічних та виробничих проблем, при довготерміновому – випробування обраної стратегії, маркетингу тощо.

Стадіі: здача в експлуатацію, виробнича експлуатація (визначає, наскільки результати П відповідають поставленим цілям), заміна та оновлення, розширення та інновації, заключна оцінка П (ретроспективний аналіз усіх виконаних за робіт).

14.

Тривалість проектного циклу, безумовно, не є нормативною величиною і залежить від великої кількості обставин, насамперед від виду проекту та його учасників (табл. 3).

Чітко встановлених норм і нормативів для визначення вартос­ті перед інвестиційних досліджень не існує. Ця величина зале­жить від таких чинників:

• масштаб і природа проекту;

• вид, межі та глибина передінвестиційних досліджень;

• категорія замовника та підрядника досліджень;

• час і зусилля, потрібні для збирання й аналізу інформації. Зазвичай вартість таких досліджень оцінюється в потрібних

людино-днях або людино-місяцях. Преідентифікаційна стадія ве­ликих проектів вимагає 2—3 людино-місяців, попередні дослі­дження — від 6 до 12, а детальна розробка — 12—15. На підставі витрат у людино-днях (людино-місяцях) розраховуються витрати на оплату праці, відрядження, проживання, складання креслень, карт, документів, поштово-телеграфних і кошторисних наклад­них витрат.

Наявна практика визначення витрат на передінвестщійні до­слідження свідчить, що вони можуть плануватися у процентах від вартості проекту. Так, вартість формування інвестиційного задуму з підготовкою інвестиційної пропозиції й документа про наміри може коштувати від 0,2 до 1% вартості проекту, дослі­дження інвестиційних можливостей, складання короткого техні-ко-економічного попереднього обгрунтування — 0,25—1,5%, до­кладне техніко-економічне обґрунтування доцільності інвести­ційних рішень (залежно від масштабу проекту) — від 1,0—3,0% для невеликих проектів до 0,2—1 % для великих.

Витрати на супроводження проекту та його реалізацію значно відрізняються за фазами й стадіями життєвого циклу проекту (рис. 9).

Кожна фірма, замовник, інвестор самостійно визначають для себе величину тих витрат, які спрямовують на передінвестиційні дослідження. Виокремимо деякі суб'єктивні чинники, що впли­вають на цю величину:

1. досвід консультантів або експертів, які проводять дослі­ дження;

1. масштаб передбачуваної роботи;

2. складність досліджуваної галузі;

2. конкуренція між консультантами й експертами, умови ро­ боти консалтингових фірм;

3. зацікавленість консультантів у проведейнІ подальших до­ сліджень і співробітництві із замовником;

4. компетенція у проведенні переговорів з консультантами, що здійснюють передінвестиційні дослідження.

Витрати на передінвестиційні дослідження можуть фінансува­тися:

• інвестором;

• замовником;

• сторонніми організаціями, що зацікавлені в реалізації проекту.

15.

Одним з основних завдань проектного аналізу є встановлення цінності проекту, яка визначається як різниця між позитивними (вигодами В) та негативними результатами (затратами 3):

Цінність проекту = Вигоди - Затрати.

Тобто потрібно оцінити всі результати проекту І встановити, чи перевищують вигоди від нього затрати на його здійснення. Аналіз вигід і затрат є базою прийняття проектних рішень, оскільки дозволяє відповісти на такі запитання:

• яким є бажаний результат проекту?

• хто несе витрати за проектом?

• хто скористається позитивними результатами проекту?

• коли та яким чином виявляться позитивні результати про­ екту?

• як потрібно порівнювати і підсумовувати вигоди і затрати різного типу, щоб визначити остаточну цінність проекту?

• яким чином співвідносяться позитивні результати даного проекту з результатами інших альтернативних проектів?

Якщо метою проектного аналізу є встановлення розміру пе­ревищення додаткових вигід від реалізації проекту над додатко­вими затратами, необхідними для його здіснення, то належить визначити методику розрахунку додаткових вигід і додатко­вих затрат. Модель оцінки додаткових вигід базується на розрахунку при­росту вигід, отриманих завдяки здійсненню проекту, помноже­ному на ціну вигід:

Додаткові вигоди проекту = ДВ * Р_в,

де АВ — додаткові вигоди, отримані завдяки здійсненню проекту; Р_в — ціна вигод.

Модель оцінки додаткових затрат ґрунтується на визна­ченні кількості потрібних додаткових ресурсів, помножених на їх ціну:

Додаткові затрати проекту = AQ_P • Р_р ,

де AQ_p — кількість додаткових ресурсів, необхідних для реаліза­ції проекту; Р_р — ціна ресурсів.

Визначення затрат і вигід слід провадити у розрізі кожного року проекту. Для відображення вигід і затрат у грошовому вимі­рі необхідно:

^; 1. Встановлення якісного складу вигід і затрат, які виникають у результаті матеріальних впливів проекту.

2. Вимірювання у грошових одиницях зазначених вигід і затрат.

3. Визначення реальних і майбутніх грошових показників, які характеризують вигоди і затрати проекту.

4. Порівняння потоків вигід і затрат на основі критеріїв, при­ йнятих для даного проекту.