Тема 3: Облік витрат та методи калькулювання собівартості продукції

Завдання 3.1

Дати відповідь на питання, користуючись конспектом лекції.

1 Сутність і склад економічних елементів витрат.

2 Сутність і класифікація витрат за статтями калькуляції.

3 Характеристика методів контролю за використанням сировини, матеріалів і т.п.

4 Характеристика складу та порядку розподілу загально виробничих витрат.

5 Методи розподілу витрат обслуговуючих виробництв і господарств між виробничими підрозділами.

6 Сутність та прийоми калькулювання витрат.

7 Класифікація калькуляцій витрат.

8 Характеристика обліку і калькулювання витрат за процесами.

9 характеристика обліку та калькулювання витрат за замовленнями.

10 Порядок визначення та оцінка незавершеного виробництва.

11 Характеристика системи обліку і калькулювання повних витрат.

12 Характеристика системи обліку і калькулювання змінних витрат (директ-костинг)

13 Характеристика калькулювання витрат на основі діяльності.

Завдання 3.2

Обрати правильну відповідь

1 Елемент витрат – це:

а) певний вид витрат, що характеризує їхнє цільове призначення;

б) сукупність економічно однорідних витрат;

в) сукупність витрат, згрупованих відповідно до внутрішніх нормативних документів підприємства.

2 Стаття калькуляції – це:

а) певний вид витрат, що характеризує їхнє цільове призначення;

б) сукупність економічно однорідних витрат;

в) сукупність витрат, згрупованих до вимог П(с)БО

3 Основна заробітна плата – це:

а) сукупність виплат, спрямованих на стимулювання планомірного і найдоцільнішого використання праці робітників з метою досягнення її високої продуктивності;

б) певний вид витрат, що характеризує їх цільове призначення;

в) винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених умов праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових зобов’язань).

4 Додаткова заробітна плата – це:

а) певний вид виплат, що характеризує їх цільове призначення;

б) сукупність виплат, спрямованих на стимулювання планомірного та найдоцільнішого використання праці працівників з метою досягнення її високої продуктивності;

в) винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених умов праці (норму часу, виробітку, обслуговування, посадових зобов’язань).

5 Об’єктом обліку витрат заготівельної діяльності є:

а) цех основного виробництва;

б) запас сировини;

в) відділ головного технолога.

6 Об’єкти обліку витрат виробництва можна згрупувати в дві групи:

а) готова продукція та основні виробничі робітники; б) продукція та технологічні процеси;

в) виробничі цехи та технологічні процеси.

7 Об’єктом обліку витрат при позамовному методі витрат є:

а) окремий вид продукції;

б) окреме замовлення;

в) виробничий цех.

8 Для повирібного методу обліку витрат характерно:

а) витрати збираються по технологічному процесу в цілому, а потім розподіляються між окремими виробами методом коефіцієнтів;

б) виробляється лише один виріб протягом всього технологічного циклу;

в) витрати збираються окремо по кожному виду продукції, що виробляється в цеху.

9 Для позамовного обліку витрат характерно:

а) облік витрат ведеться по кожному замовленню;

б) ведення відокремленого обліку розрахунків з кожним замовником;

в) собівартість замовлення взагалі не визначається.

10 Облік витрат по процесах відрізняється від обліку витрат по виробництвах тим, що при останньому:

а) витрати збираються в цілому по підприємству;

б) технологічний процес неможливо поділити на окремі стадії;

в) нічим не відрізняється.

11 Продукція, яка виготовляється спільно з основною в одному технологічному процесі із однієї вихідної сировини і має незначну ціну реалізації, називається:

а) супутньою;

б) побічною;

в) основною.

12 Калькулювання –є:

а) кінцевим етапом обліку виробничих витрат;

б) є основною метою, заради якої організується облік витрат;

в) взагалі не пов’язані з обліком виробничих витрат.

13 Облік виробничих витрат охоплює:

а) всі витрати підприємства;

б) тільки витрати виробничої сфери;

в) витрати в сфері виробництва і збуту.

14 Тип виробництва впливає на:

а) вибір методу обліку витрат;

б) вибір калькуляційних одиниць;

в) кількість центрів обліку витрат.

15 Продукти, які обов’язково з’являються в процесі виробництва основної продукції і мають значну ціну реалізації називається:

а) побічними;

б) супутніми;

в) зворотними.

16 Метод обліку розкрою по партіях застосовується для контролю витрачання матеріалів:

а) в електроенергетиці;

б) в харчовій промисловості;

в) в меблевій промисловості.

17 Зворотні відходи оцінюється:

а) за чистою вартістю реалізації;

б) за чистою вартістю реалізації або за первісною вартістю вихідної сировини;

в) взагалі не підлягають оцінці.

18 Розподіл загально виробничих витрат пропорційно до кількості випущеної продукції доцільно застосовувати:

а) в хімічній промисловості;

б) в машинобудуванні;

в) в чорній металургії.

19 Нормативна калькуляція – це:

а) калькуляція, в якій визначають витрати на виробництво продукції, тобто виробничу собівартість продукції;

б) калькуляція, яку складають за нормами витрат і враховують технічні, технологічні та організаційні особливості діяльності підприємства, пов’язанні з конкретними умовами виробництва;

в) калькуляція, в якій обчислюють середній рівень собівартості певного виду продукції у конкретній галузі.

20 Виробнича калькуляція – це:

а) калькуляція, в якій визначають витрати на виробництво продукції, тобто виробничу собівартість продукції;

б) калькуляція, яку складають за даними бухгалтерського обліку про фактичні витрати на виробництво продукції;

в) калькуляція, яку складають за нормами виробничих витрат для визначення граничного рівня витрат на виробництво певної одиниці продукції у плановому періоді.

Завдання 3.3

Необхідно:

На підставі наведених даних здійснити класифікацію витрат підприємства за статтями калькуляції.

Дані для виконання завдання:

1. Витрати на поточний ремонт обладнання.

2. Вартість послуг електроенергії для виробничих потреб.

3. Витрати малоцінного інвентарю (віники, ганчірки) в цеху основного виробництва.

4. Витрати палива для роботи агрегатів.

5. Витрати на захисний спецодяг для робітників.

6. Транспортно-заготівельні витрати.

7. Витрати на обов’язкове медичне страхування робітників шкідливого виробництва.

8. Вартість зворотних відходів.

9. Відрахування на обов’язкове страхування від заробітної плати наладчиків обладнання.

10. Витрати покупних напівфабрикатів.

11. Доплата за класність робітникам основного виробництва.

12. Витрати мастильних матеріалів на проведення поточного ремонту приміщення цеху.

Завдання 3.4

Необхідно:

• розподілити матеріал за видами продукції пропорційно нормативному витрачанню та коефіцієнтним способом;

• визначити, як розподіляються витрати матеріалу при збільшенні обсягу виробництва продукції А до 3350 одиниць та при зменшені матеріалу до 3,0 м на один виріб продукції Б.

Дані для виконання завдання занесені до таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Вироби	Кількість виготовленої продукції	Норма витрачення матеріалів на одиницю продукції, м	Витрачення матеріалів за нормативом на випуск, м	Коефіцієнт розподілу витрат матеріалів	Фактичні витрати матеріалів, м
А	2500	2,20	?	?	?
Б	4000	3,50	?	?	?
В	5000	4,80	?	?	?
Разом	?	х	?	?	40000