Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Донбаська державна машинобудівна академія
Факультет процесів і машин обробки тиском
Кафедра українознавства та гуманітарної освіти
Особливості використання числівників у мовленні напряму «металургія»
Курсова робота
студента групи
ОМТ-10-1
Мірошника М.Ю.
Науковий керівник –
викладач
Ковальова Г.М.
Краматорськ – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………...……………3
РОЗДІЛ І ТЕОРІЯ ВИВЧЕННЯ ЧИСЛІВНИКА………………...………………….5
Числівник як самостійна частина мови…………………………………5
Історія виникнення числівників…………………………………………5
Класифікація числівників…………………………………………………6
РОЗДІЛ ІІ ВИКОРИСТАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ В МЕТАЛУРГІЇ……….……….10
Використання числівників різних розрядів………………………..……10
Особливості синтаксичного вживання числівників…………………….14
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….……..16
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………..…..18
ВСТУП
Числівник є однією з важливих самостійних частин мови. Особливого значення він набуває у діловому мовленні фахівців технічних галузей. Одним з таких напрямів є металургія. Особливо насиченими числівниками є спеціалізовані дослідження, навчальна література, монографії, ділове спілкування.
Актуальність теми. Виходячи з цього, темою курсової роботи є особливості використання числівників в металургійній галузі. Дослідження щодо морфологічних ознак числівників проводилися багатьма науковцями. Вивчалися особливості відмінювання числівників, класифікація за розрядами, розглядалися різні підходи до визначення самого поняття «числівник». Лексичний та синтаксичний аспекти використання числівників в українській мові аналізувалися менше. Тому актуальним є дослідження щодо використання числівників у металургійній галузі.
Один з основних термінів роботи – «числівник». Числівник – самостійна частина мови, що означає число, певну кількість чого-небудь, порядок переліку при лічбі та відповідає на питання скільки? котрий? який?.
В робот орієнтуємось на роботи сучасних дослідників, навчальні посібники, монографії. Вивченням цієї теми займалися такі дослідники: Пономарів А.Д., Зубков М.Г., Вихованець І.Р. В практичній частині нашої роботи ми користуємося спеціальною інженерною літературою, на матеріалі якої вивчаємо особливості використання числівників у металургійній галузі.
Вивчення числівників охоплює період з часів Київської Русі до сучасності. Систему числівників українська мова в основному успадкувала від давньоруської, однак для одиниць вищого розряду давньоруська мова має свої назви: тьма, легіон, леодр. Слова, що позначають числа, збиралися поступово з різних частин мови. Однак на сьогодні числівники в основному втратили старі зв’язки з граматичними класами і властиве колись їм значення предметності. В результаті вони виділилися в окрему граматичну категорію, що характеризується абстрактним лексичним значенням.
Предметом нашого дослідження є числівники у металургійній галузі. Об’єкт дослідження – наукові праці, посібники, професійна література.
Мета нашої роботи – дослідити і описати особливості функціонування числівників у металургійній галузі. Згідно з цим, необхідно виконати такі завдання:
проаналізувати визначення поняття «числівник як самостійна частина мови»,
дослідити особливості відмінювання числівників,
взаємодію числівників з іменниками,
описати особливості використання числівників у металургійній галузі. Для цього використовуються такі методи і прийоми:
пошук і опрацювання літератури,
порівняльний аналіз,
дослідження і опис мовних явищ.
Теоретичне значення роботи у спробі осмислити та систематизувати використання числівників у металургійній галузі. У подальшому – можливість використання майбутніх результатів у практичній професійній діяльності.
Робота складається зі вступу, основної частини, (яка складається з двох розділів) висновків, списку використаних джерел та літератури.
РОЗДІЛ І ТЕОРІЯ ВИВЧЕННЯ ЧИСЛІВНИКА
1.1 Числівник як самостійна частина мови
В сучасній українській літературній мові виокремлюють десять частин мови. Їх вивченням займається окремий розділ науки про мову – морфологія. Частини мови поділяються на три групи. Самостійні: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник. Службові: сполучник, прийменник, частка. В окрему групу винесено вигук та звуконаслідувальні слова. Значення кількості в українській мові здебільшого позначає числівник. Визначень числівника існує багато.
Числівник - це своєрідний лексико-граматичний клас слів. Характерною ознакою числівника є відносно сталий, кількісно обмежений лексичний склад. Числівник - це самостійна частина мови, що позначає кількість предметів чи абстрактне число і виражає своє значення у формах відмінка, обмежено - роду та числа [4, с. 187].
Числівник — це повнозначна змінна частина мови, що позначає абстрактне число, кількість однорідних предметів, кількість частин від цілого або місце предмета в ряду однорідних при лічбі [1, с. 149].
1.2 Історія виникнення числівників
З точки зору відокремлення у самостійну частину мови числівник пройшов важкий шлях.
В основі числення в українській мові лежить десяткова система. Лічба ведеться розрядами, кожний вищий розряд включає в себе десять одиниць нижчого розряду. Вся складна система числівників базується на невеликій кількості непохідних числових назв, до яких належать назви чисел ;першого десятка — один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять та ще шість числових назв — нуль, сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд. Назви більйон, трильйон, квадрильйон, квінтильйон і т. д. є вже фактично науковими термінами. Усі інші числівники утворені за допомогою цих шістнадцяти слів. Лише невелика група неозначено-кількісних числівників має інші корені. Числівники належать до основного словникового фонду мови. Систему числівників українська мова в основному успадкувала від давньоруської, однак для одиниць вищого розряду давньоруська мова мала свої назви: 10 000 — тьма, 100 000 —легіон, 1 000 000 — леддр, 10 000 000 — ворон, 100 000 000 — колода. Слова, що позначають числа, збиралися поступово з різних частин мови. Так, числівники один, два, три, чотири — за походженням — прикметники. Усі вони узгоджувалися за родом, числом і відмінком з іменниками, при яких стояли. Інші числівники — іменникового походження. Однак на сьогодні числівники в основному втратили старі зв'язки з граматичними класами і властиве колись їм значення предметності. В результаті вони виділилися в окрему граматичну категорію, що характеризується абстрактним лексичним значенням [1, с. 123].
Числівникам не властиві форми числа, оскільки вони своїм значенням виражають поняття кількості, тобто передають його лексично. Числову словозміну має лише числівник один, одна, одне (одно) — одні (для поєднання з множинними або парними іменниками, напр.: одні штани, одні двері, одні руки). Рід мають окремі числівники нуль (чол. р.), один (чол. р.), одна (жін. р.), одне (одно) (сер. р.), тисяча (жін. р.), мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон (чол. р.). Про рід говорять стосовно числівників два - дві, обидва - обидві, який виявляється у формах називного та знахідного відмінків, а також невідмінюваного числівника півтора—півтори. Визначальною морфологічною категорією числівника є відмінок. Порівняно з іменниками і прикметниками числівники мають більш розгалужену систему словозміни.