Психологічне консультування
.pdfДержавний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника »
Кафедра педагогічної та вікової психології
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Проректор _______________________
“____”____________________ 2013 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ВЗ. 18. − ПСИХОЛОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ
|
|
|
|
(шифр і назва навчальної дисципліни) |
напрям підготовки |
0101 «Педагогічна освіта» |
|||
|
|
|
|
(шифр і назва напряму підготовки) |
спеціальність |
6.010102 «Початкова освіта» |
|||
|
|
|
|
(шифр і назва спеціальності) |
спеціалізація |
|
«Практична психологія» |
||
інститут, |
(назва спеціалізації) |
|||
|
||||
факультет |
Педагогічний інститут |
|||
|
|
|
|
(назва інституту, факультету) |
Івано-Франківськ – 2013 рік
Робоча програма із «Психологічного консультування» для студентів за напрямом підготовки 0101 «Педагогічна освіта», спеціальністю 6.010102 "Початкова освіта і практична психологія" „___” ________, 2013 р. – 35 с.
Розробники:
Мицько Володимир Мирославович – кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогічної та вікової психології.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри педагогічної та вікової психології філософського факультету
Протокол від “____”________________2013 р. № ___
Завідувач кафедри – доктор психологічних наук, професор Карпенко З.С.
__________________ (_____________________________)
(підпис) |
(прізвище та ініціали) |
“____”___________________ 2013 р.
Схвалено методичною комісією факультету, інституту. Протокол від “____”________________2013 р. № ___
“___”______________2013 р.
Голова _______________ (___________________)
(підпис) |
(прізвище та ініціали) |
__________, 2013 рік__________, 2013 рік
2
|
|
1. Опис навчальної дисципліни |
||
|
|
|
|
|
|
Найменування |
|
Галузь знань, напрям |
Характеристика |
|
|
навчальної дисципліни |
||
|
|
підготовки, освітньо- |
||
|
показників |
|
|
|
|
|
кваліфікаційний рівень |
денна форма навчання |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Галузь знань: |
|
|
|
|
0101 «Педагогічна |
|
|
Кількість кредитів 1,5 |
|
освіта» |
Нормативна |
|
|
Напрям підготовки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.010102 «Педагогічна |
|
|
|
|
освіта» |
|
|
Модулів 1 |
|
|
Рік підготовки: |
|
Змістових модулів 1 |
|
Спеціальність |
ІV-й |
|
Індивідуальне |
|
|
|
|
|
(професійне |
|
|
|
науково-дослідне |
|
|
|
|
|
спрямування): |
Семестр |
|
|
завдання: |
|
||
|
|
6.010102 «Початкова |
||
|
cписок завдань |
|
|
|
|
|
освіта і практична |
|
|
|
додається (п. 9). |
|
|
|
|
|
психологія» |
|
|
|
Загальна кількість |
|
VII-й |
|
|
|
|
||
|
годин – 56 |
|
|
Лекції |
|
|
|
|
16 год. |
|
|
|
|
Практичні, семінарські |
|
Тижневих годин |
|
|
8 год. |
|
|
|
Лабораторні |
|
|
для денної форми |
|
Освітньо- |
|
|
|
__ год. |
||
|
навчання: |
|
||
|
|
кваліфікаційний рівень: |
Самостійна робота |
|
|
|
|
||
|
аудиторних – 1 |
|
бакалавр |
32 год. |
|
|
|
Індивідуальні завдання: |
|
|
самостійної роботи |
|
|
|
|
|
|
__ год. |
|
|
студента – 2 |
|
|
|
|
|
|
Вид контролю: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
залік |
|
|
|
|
|
|
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і |
|||
індивідуальної роботи становить: |
|
|||
|
для денної форми навчання – 43%:57%. |
|
||
3
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета. Курс «Основи психологічного консультування» покликаний забезпечити формування професійної компетентності майбутніх практичних психологів у сфері ефективної організації і здійснення психологічного консультування. Пріоритетним напрямком вивчення у структурі даного курсу вважається техніко-процесуальна складова психологічного консультування, що продиктовано прикладним характером дисципліни та завданнями підготовки практичних психологів у ВНЗ.
Психологічне консультування – один з трьох основних напрямків діяльності психолога-практика, основний акцент якого робиться на спеціально організованій взаємодії (бесіді) психолога і клієнта з дотриманням паритетних не директивних умов співпраці, повазі до особистості клієнта, вірі у так званий
«внутрішній ресурс» (потенціал) кожної людини, завдяки якому можна розв’язати психологічні утруднення клієнта.
Завдання курсу:
1)сформувати в студентів уявлення про сутність та основну проблематику психологічного консультування як окремого виду психологічної практики, а також про місце і роль консультування в сучасній психологічній практиці;
2)навчити студентів базовим технікам та стратегіям попередження можливого психологічного неблагополуччя та надання психологічної допомоги
укризових ситуаціях, ситуаціях життєвого вибору та ін.;
3)ознайомити студентів зі специфікою організації та проведення індивідуального і групового психологічного консультування, сімейного психологічного консультування, психологічного консультування в закладах освіти різного типу;
4)сформувати уявлення про базові навички здійснення дистанційного психологічного консультування, кризової інтервенції, супервізії.
4
Завдання розкриваються через знання і вміння отримані студентом в
результаті вивчення дисципліни.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
–місце та роль психологічного консультування в сучасній психологічній практиці.
–основні проблеми психологічного консультування.
–завдання психологічного консультування як навчальної дисципліни та психологічної практики.
–понятійно-категоріальний апарат, враховуючи сучасну складність визначення та застосування категорій у психологічній науці і практиці.
–основні напрямки та школи психологічної практики.
–відмінності та специфіку застосування психологічних практик.
–існуючі погляди на аналіз проблем клієнта і на самого клієнта (об’єкта чи суб’єкта впливу/взаємодії).
–закономірності інтерактивних процесів у межах психологічного консультування.
–основні вимоги до особистості психолога-практика.
–етичні аспекти професійної діяльності практичного психолога.
–законодавчо-нормативні документи, регламентуючі діяльність практичних психологів в країні.
–вимоги до професійної підготовки психолога-консультанта, дитячого психолога.
–особливості підготовки практичних психологів до здійснення психологічного консультування.
–загальні та специфічні принципи здійснення психологічної допомоги.
–мотивацію звернення клієнта за психологічною допомогою.
–науково-прикладні проблеми досліджень в галузі психологічного консультування; а також, проблеми методичного і методологічного характеру.
5
–концептуальні положення різних напрямків психотерапії та ін. видів психологічних практик щодо прихованого значення симптомів психічних
(поведінкових) та психосоматичних розладів, а також, відмінності у баченні клієнта та його утруднень.
–особливості проведення консультативно-психотерапевтичних інтервенцій з дітьми та дорослими людьми.
–закономірності використання психодіагностичних засобів у психологічному консультуванні, психологічній корекції.
–особливості здійснення кризисної інтервенції.
вміти:
–визначати місце, необхідність і міру застосування психологічного консультування в межах психологічної практики.
–орієнтуватись у теоретико-прикладних аспектах найбільш поширених у світовій практиці напрямках надання психологічної допомоги.
–диференціювати психологічні запити, скарги від непсихологічних і неконструктивних.
–діагностувати реальну проблему клієнта, керуючись представленим самодіагнозом.
–володіти навиками постановки психотерапевтичного діагнозу.
–застосовувати у власній практиці окремі базові методи різних напрямків психологічного консультування.
–здійснювати самопрогноз перспективи та ефективності професійної діяльності.
–оцінювати результати психологічної допомоги.
–здійснювати консультативно-психотерапевтичну бесіду із клієнтом.
–керуватися основними принципами при організації та проведенні психологічної практики.
–дотримуватись основних етичних вимог, які висуваються провідними психотерапевтичними асоціаціями.
–давати наукову оцінку застосовуваним техніко-процесуальним засобам
6
різних видів психологічної практики.
–формулювати дослідницькі завдання та наукові висновки на основі аналізу конкретного консультативно-терапевтичного випадку.
–застосовувати основні навички візуальної психодіагностики у роботі з клієнтом.
–визначати вид і спосіб здійснення психологічного консультування доцільний для застосування у конкретному випадку психологічного утруднення клієнта.
–здійснювати аналіз проведення консультативно-психотерапевтичної інтервенції та взаємодії психотерапевта і клієнта.
–правильно відмовляти клієнту в наданні психологічної допомоги та ін.
7
3. Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Психологічне консультування
Тема 1. Психологічне консультування як вид психологічної практики.
Основні категорії і поняття теми: психіка, психологічна допомога,
консультування, професійне консультування, психологічне консультування,
інтерв’ю, психотерапія, психокорекція, психологічна проблема, порада,
внутрішній потенціал, клієнт, пацієнт, психолог, психолог-консультант,
дієздатний суб’єкт, бесіда, взаємодія, концепція хвороби, принципи психологічного консультування (гуманність, суб’єктивність, реалістичність,
психологічна безпека, анонімність, активність, розмежування особистісних та професійних стосунків).
Змістовий план теми
1. Поняття про психологічне консультування:
– розкриваються загальні питання здійснення психологічного консультування, теоретико-методологічні засади, структура, завдання, види,
можливості і обмеження даного виду психологічної практики; визначення психологічного консультування (етимологія, суть, специфіка), предмет і об’єкт психологічного консультування, проблема норми і патології в роботі практичного психолога, філософія психологічного консультування, види психологічного консультування, психологічне консультування як вплив і як взаємодія, онтологія (гіпотези) психологічного консультування.
2. Історичні підстави становлення психологічного консультування як окремого виду психологічної практики:
– науково-технічний прогрес XIX ст. та інтенсивний розвиток профорієнтації, профконсультації (консультування як директивна орієнтація);
професійне консультування як специфічний вид навчання, допомога у виборі професії, вирішенні конфліктів у колективах, корекція поведінки учнів тощо
(консультування переважно зорієнтоване на вирішення зовнішніх “задач”);
консультування як вид психотерапевтичної практики (I пол. XX ст.); змістове,
8
технологічне і організаційне оформлення психологічного консультування як окремого виду психологічної практики (США, 1951р.); психологічне консультування в структурі вітчизняної психологічної практики.
3. Місце і роль консультування у сучасній психологічній практиці:
психологічне консультування і психотерапія:
– інтерв’ю-консультування-психотерапія, відмінність психологічного консультування і психотерапії (Горностай П.П., Васьковская С.В. (1995), Айві А.Е., Айві М.Б., Саймен-Даунінг Л. (1999), Кондрашенко В.Т., Донской Д.І.,
Ігумнов С.А. (1999), М.А. Гуліна (2000), І.Г. Малкіна-Пих (2008) та ін.),
особистісний ресурс (внутрішній потенціал) суб’єктів консультування і психотерапевтична метафора.
4. Принципи психологічного консультування:
– загальні та специфічні принципи консультування як умова ефективності в психологічній практиці, приклад програми недирективного консультування
(К. Роджерс), принципи психологічного консультування (Ю.Е. Алешина, 1994,
О.Ф. Бондаренко, 2000 та ін.).
Тема 2. Процес психологічного консультування.
Основні категорії і поняття теми: організаційна складова консультування
(формальні і процесуальні компоненти), нормативно-правові основи психологічного консультування, терапевтичний простір, структурна організація процесу психологічного консультування, встановлення контакту, активне вислуховування, скарга, очікування клієнта, проблема, запит, самодіагноз,
рефлексія, вербальне і невербальне заохочення, ефективність, бесіда, взаємодія,
ідентифікація, вплив, досвід, потенційні можливості клієнта, приховані мотиви поведінки, саморозкриття.
Змістовий план теми
1.Питання підготовки та організації психологічної консультації:
–організаційна складова консультування: формальні (нормативно-правові
основи роботи: закони, положення, накази та інші документи, що
9
регламентують діяльність практичного психолога) і процесуальні (структурна організація процесу консультування) компоненти, вибір моделі консультаційної роботи, поняття про терапевтичний простір, кабінет практичного психолога, зал для тренінгу і т. ін.
2.Структура процесу психологічного консультування:
–основні проблеми та суперечності створення єдиної структури процесу психологічного консультування, взірці послідовності здійснення процесу консультування: чотири етапи бесіди консультанта з клієнтом Ю.Е. Альошиної,
технічні етапи психологічного консультування Б.Д. Карвасарського, чотири стадії психологічного консультування В.Ю. Меновщикова, чотири універсальні етапи психологічної допомоги О.Ф. Бондаренка, п’ятикрокова модель консультування А.Е. Айві, М.Б. Айві, Л. Саймен-Даунінга та ін.
3.Особливості початкового етапу психологічної консультації:
–особливості знайомства і встановлення контакту, обговорення етичних моментів та принципів взаємодії, орієнтовна схема інтерв’ю для збору первинного анамнезу.
4.Типи мотивування клієнтів психологічної консультації:
–клієнти по направленню, спраглі до консультування, немотивовані,
освічені та ін.
5.Активне вислуховування та рефлексія: запит, самодіагноз,
проблема:
–поняття про скаргу та особливості виокремлення запиту клієнта; основні стратегії запитів (Татушкіна, 1999) та особливості роботи з ними;
–скарга (локус скарги – суб’єктивний і об’єктивний), поняття про
проблему (різновиди проблем), запит (види запитів), самодіагноз (за В.В. Століним, 1983).
6.Універсальна (загальна) схема психологічного консультування:
–початок консультації, середина консультації, завершення консультації
(універсальні правила, прийоми, техніки) за І.Г. Малкіною-Пих.
10