2.4.6. Метаболічний синдром та цукровий діабет

Обґрунтування

Часто спостерігаються у пацієнтів з ХОЗЛ, можуть погіршувати прогноз.

Необхідні дії лікаря

Обов’язкові:

1. Лікування, відповідно до клінічного протоколу.

3. Вторинна профілактика

3.1. Роз’яснення і заохочення пацієнтів до відмови від паління

Обґрунтування

Усіх пацієнтів з ХОЗЛ, які продовжують палити, незалежно від віку, необхідно заохочувати до припинення паління і отримання необхідної допомоги для цього при будь-якій слушній нагоді.

Необхідні дії лікаря

Обов’язкові:

1. Скласти план заходів з відмови від паління.

3.2. Своєчасна базисна медикаментозна терапія ХОЗЛ, призначена, згідно з існуючим протоколом

Обґрунтування

Правильно підібрана і вчасно призначена базисна медикаментозна терапія ХОЗЛ може значно уповільнити прогресування бронхообструкції, зменшити тяжкість і частоту загострень, запобігти розвитку ускладнень і покращити якість життя пацієнтів.

Необхідні дії лікаря

Обов’язкові:

1. Своєчасне призначення та контроль за проведенням базисної бронхолітичної та протизапальної терапії ХОЗЛ.

3.3. Профілактика загострень ХОЗЛ

Обґрунтування

Загострення ХОЗЛ суттєво погіршують якість життя пацієнтів на довготривалий період, підвищують ризик повторної госпіталізації на наступні 6 місяців. Смертність в наступний після загострення рік складає 40-50% залежно від тяжкості захворювання, віку пацієнта та наявності супутньої патології.

Необхідні дії лікаря

Обов’язкові:

Проведення консультації з питань вакцинації проти грипу.

3.4. Модифікація способу життя

Обґрунтування

Існують докази, що модифікація способу життя, співпраця з пацієнтом і його родиною, обізнаність щодо ранніх проявів захворювань може знизити рівень захворюваності на ХОЗЛ і позитивно впливає на перебіг захворювання (зменшує кількість і активність перебігу загострень ХОЗЛ).

Необхідні дії лікаря

Обов’язкові:

1. Проведення навчання пацієнта щодо природи захворювання, дотримання терапії, своєчасне розпізнавання ранніх ознак та симптомів загострення.

4. Подальше спостереження

Обґрунтування

Існують докази, що вказують на зниження рівнів захворюваності і смертності пацієнтів, які знаходяться під наглядом лікаря.

Регулярний контроль проводиться з метою:

- аналізу досягнення цілей терапії;

- оцінки здатності пацієнта справлятись з хворобою, якості життя, комплаєнсу, виконання плану призначеної терапії;

- контролю побічних ефектів;

- корекції лікування з появою нових можливостей терапії.

Необхідні дії лікаря

Обов’язкові:

1. Складення письмового протоколу диспансеризації.

2. Проведення моніторингу стану здоров’я пацієнта з I-III стадією не менше ніж 1 раз на рік, з IV стадією – 2 рази на рік.

3. Проведення необхідної клінічної оцінки: задишки, толерантності до фізичного навантаження, частоти загострень, ускладнень, формування cor pulmonale, наявності депресії, моніторингу спірометрії.

3. Для установ, що надають третинну медичну допомогу

1. Діагностика

Положення протоколу

ЗОЗ, які надають третинну медичну допомогу, проводять специфічну для кожного хворого ідентифікацію симптомів та ознак, що дозволяє правильно оцінити та корегувати порушення, які було виявлено.

Обґрунтування

При тяжкому перебігу, виражених симптомах, низьких показниках ФЗД, значному анамнезі загострень, наявності ускладнень та супутньої патології, у важких діференціально-діагностичних випадках хворі ХОЗЛ потребують додаткових специфічних методів обстеження та лікування.

Необхідні дії лікаря

Обов’язкові:

1. Оцінка всіх аспектів лікування, яке отримує пацієнт (включаючи адекватність і ризик побічних ефектів), збір детального анамнезу, в тому числі анамнезу зупинок дихання уві сні, анамнезу ускладнень ХОЗЛ, ускладнень та небажаних проявів терапії ХОЗЛ, анамнез супутньої патології, її терапії та їх аналіз у пацієнта, який має ХОЗЛ.

2. Виявлення ускладнень ХОЗЛ, супутньої патології, ускладнень від терапії, що проводиться, та їх корекція за участю мультидисциплінарної команди фахівців суміжних спеціальностей (пульмонологів, алергологів, профпатологів, кардіологів, ендокринологів, психіатрів тощо).

3. Проведення загальної плетизмографії (бодиплетизмографії) для визначення ознак гіперінфляції легенів (збільшення загального бронхіального опору, залишкового об’єму легенів, внутригрудного газового об’єму).

4. Визначення фактору переносу монооксиду вуглецю – ТLCO;

5. Проведення бронхопровокаційних тестів з гістаміном, ацетилхоліном, алергенами при наявності показань та відсутності протипоказань при утрудненнях диференціальної діагностики ХОЗЛ та БА.

6. Проведення дослідження функції дихальних м’язів та нейро-респіраторного драйву для виявлення ступіні стомлювання дихальних м’язів та порушення центральної регуляції дихання.

7. Проведення полісомнографічного дослідження для виявлення порушень дихання під час сну.

Бажані:

1. Проведення диференційної діагностики з іншим захворюваннями легенів (бронхоектатичною хворобою, туберкульозом легень, інтерстиціальними захворюваннями легень, тощо) за потребою – рентген-дослідження органів грудної клітки, пазух носа, КТ.

2. Направлення на консультацію до фахівців суміжних спеціальностей для визначення тактики терапії при виявленні супутньої патології.

3. Проведення мікробіологічного дослідження харкотиння – якщо воно має гнійний характер, або при підозрі на туберкульозх легенів.

4. Дослідження прохідності верхніх дихальних шляхів (передня риноманометрія) для виявлення супутньої патології з боку порожнини носа.

5. Проведення дослідження роботи дихання (комплаенс).

6. Добовий моніторинг АТ, ЕКГ.

7 Проведення кардіо-респітароних тестів для визначення стану серцево-судинної системи, ускладнень з боку серцево-судинної системи.

8. Проведення імунологічних методів дослідження при тяжкому перебігу та неадекватній відповіді на терапію.

9. У молодих людей, що страждають на ХОЗЛ, визначається рівень 1-антитрипсину.

10. Дослідження складу повітря, що видихається для визначення маркерів запалення.

11. Проведення капнометрії.