6. Розподіл максимальної кількості балів по темах та шкала конвертації

№	Модуль (поточна навчальна діяльність)	Максимальна кількість балів
	Змістовий модуль 1
1	Тема 2	10
	Змістовий модуль 2
2	Тема 3	10
3	Тема 4	10
	Змістовий модуль 3
4	Тема 6	10
5	Тема 7	10
	Змістовий модуль 4
6	Тема 9	10
	Змістовий модуль 5
7	Тема 1	10
8	Тема 3	10
9	Тема 4	10
10	Тема 5	10
	Змістовий модуль 9
11	Тема 13	10
12	Тема 14	10
	Разом за змістові модулі (навчальні теми)	120
	Підсумковий модульний контроль	80
	Разом сума балів	200

Примітка: при засвоєнні теми за традиційною системою студент отримує такі бали:

„5”- 10 балів, „4” – 8 балів, „3” – 6 балів, „2” – 0 балів.

За поточну навчальну діяльність студент максимально може отримати 120 балів.

Студента допускають до підсумкового модульного контролю за умови виконання ним вимог навчальної програми та отримання за поточну навчальну діяльність не менше, ніж 72 бали

Підсумковий модульний контроль зараховують студенту, якщо ним була набрано не менш, ніж 50 балів з 80 балів.

7. Перелік засобів діагностики засвоєння навчального матеріалу

1. Практичні заняття.

Діагностика засвоєння навчального матеріалу проводиться стандартизовано за схемою, наведеною в альбомі протоколів, згідно методичних рекомендацій для студентів щодо засвоєння всіх тем аудиторних занять.

2. Контроль змістових модулів.

Проводиться оцінка якості виконання практичних умінь та навичок за переліком, наведеним у п.8 згідно методичних рекомендацій для студентів щодо засвоєння всіх тем аудиторних занять.

3. Підсумковий контроль засвоєння модулів.

Проводиться у два етапи:

1. Тестовий контроль по завданнях формату МЛІ „Крок-1”. Кількість тестів – 30. Час для виконання всього етапу – 30 хвилин. Вага кожної правильної відповіді – 1 бал. Максимальна кількість балів за етап – 30 балів. Перелік тестових завдань з кожного модулю додається.

2. Письмова теоретична робота по програмних запитаннях. Кількість запитань – 2. Час для виконання всього етапу – 60 хвилин. Вага кожної правильної відповіді – 25 балів. Максимальна кількість балів за етап – 50 балів.

Перелік програмних питань за модулями наведений у п.9.

8. Перелік програмних питань, що виносяться на підсумкові модульні контролі

Модуль. Організація судово-медичної експертизи та загальні питання судової медицини. Медичне законодавство в системі медичних знань. Судово-медичні засади експертизи насильницької смерті”

Змістовий модуль 1.Предмет і завдання судової медицини. Історія її розвитку, процесуальні та організаційні основи судово-медичної експертизи

1.Судова медицина як наука. Судово-медична експертиза. Експерт, судово-медичний експерт, лікар-експерт.

2.Етапи розвитку судової медицини. Особливості сучасного V етапу.

3.Роль судово-медичної експертизи в роботі органів правосуддя та охорони здоров"я.

4.Внесок видатних вчених: професорів Мінакова П.А., Громова С.О., Бокаріуса М.С., Райського М.І., Оболонського М.О., Попова М.В., Сапожникова Ю.С., Концевич І.О., Рубіжанського А.Ф., Фаддєєва А.М. в розвиток судової медицини.

5.Організація судово-медичної служби в Україні відповідно до чинного законодавства. Нормативно-правові акти, що регламентують проведення судово-медичної експертизи. 6.Організація судово-медичної служби в Україні. Структура бюро судово-медичної експертизи. Функції його підрозді­лів.

7.Права, обов"язки та відповідальність судово-медичного експерта та лікаря-експерта при виконанні ним експертних функцій. Гарантії незалежності експерта.

8.0б”єкти та види судово-медичних експертиз. Організація проведення судово-медичних експертиз та досліджень: їх призначення, документа­ція та її складові.

Змістовий модуль 2. Судово-медична танатологія

1.Трупи, які підлягають судово-медичному розтину. Судово-медич­ний та патологоанатомічний розтин, їх особливості.

2.Поняття "смерть". Судово-медична класифікація смерті. Визначення категорії, виду та роду смерті. Роль судово-медичного експерта у встановленні роду насильницької смерті. 3.Поняття про танатологію. Загальна, спеціальна та молекулярна танато­логія.

4.Патофізіологія процесу вмирання. Термінальний стан. Швидка та агональна смерть.

5.Клінічна та біологічна смерть, їх діагностика. Уявна смерть.

6.Використання органів і тканин для трансплантації. Правові та медичні аспекти. "Мозкова смерть".

7.Трупні плями та їх судово-медичне значення.

8.Трупне заклякання, теорії його виникнення. Судово-медичне зна­чення.

9.Трупне охолодження та трупне висихання. Судово-медичне значення.

10.Аутоліз та його прояви у внутрішніх органах.

11.Трупне гниття: механізм розвитку, прояви.

12. Ентомофауна трупа та її судово-медичне значення.

13.Пізні трупні явища. Природна та штучна консервація трупа. Судово-медичне значення.

14.Загальні правила, порядок та етапи судово-медичного розтину трупа. Документація. Лікарське свідоцтво про смерть.

15.Особливості дослідження трупа невідомої особи.

16.Судово-медичні критерії визначення давності настання смерті: за трупними ознаками, суправітальними реакціями та результатами лабораторних досліджень.

17.Роль лікаря-спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи під час огляду трупа на місці його виявлення. Фази огляду місця події.

18. Нагла (раптова) смерть. Визначення, медико-соціальне значення. Фактори ризику.

19.Раптова смерть від серцево-судинних захворювань. Гостра та хро­нічна ішемічна хвороба серця.

20.Раптова смерть у дитячому віці. Синдром раптової дитячої смерті.

21.Раптова смерть від захворювань органів дихальної системи.

22.Раптова смерть від захворювань органів ЦНС та інфекційних захворювань.

23.Особливості судово-медичного дослідження трупа новонародженого. Встановлення новонародженості.

24.Судово-медичне вирішення питань, що виникають при дослідженні трупа новонародженого.

25.Причини смерті новонародженого. Травматична смерть новонародженого. Дітовбивство.

Змістовий модуль 3. Судово-медична експертиза потерпілих,