- •Застосування лікарських засобів
- •Адреналін
- •Засоби, що нормалізують судинний об’єм крові
- •Показання до застосування.
- •Натрію гідрокарбонат
- •Показання до застосування.
- •Налоксону гідрохлорид
- •Показання до застосування.
- •Заходи після народження дитини
- •Стандартне використання універсальних запобіжних заходів
- •Визначення необхідності реанімації у дитини, яка народилась після вилиття чистих навколоплодових вод
- •Особливості визначення потреби в реанімації у дитини, яка народилась після вилиття вод, забруднених меконієм
- •Початкові кроки допомоги новонародженому й алгоритм подальших реанімаційних дій
- •Початкові кроки допомоги дитині, яка народилась після вилиття чистих навколоплодових вод
- •Початкові кроки допомоги дитині, яка народилась після вилиття вод, забруднених меконієм, якщо дитина «неактивна»
- •Алгоритм подальших дій після 30 секунд вентиляції мішком і маскою
- •Дії у разі неефективної реанімації
- •Припинення реанімації
- •Післяреанімаційна допомога
- •Загальні підходи до надання післяреанімаційної допомоги новонародженому
- •Дитина, якій надавали будь-яку первинну реанімаційну допомогу, не повинна залишатись в пологовому залі (операційній) без нагляду медичного персоналу.
- •Післяреанімаційна допомога новонародженим, яким проводили короткочасну швл
- •Постнатальний догляд за дитиною, якій проводили короткочасну швл
- •Післяреанімаційна допомога новонародженим, яким проводили тривалу або повну реанімацію (тривала швл, інтубація трахеї, непрямий масаж серця або введення медикаментів)
- •Лікування судом
- •Забезпечення стабільної гемодинаміки
- •Інші заходи
-
Стандартне використання універсальних запобіжних заходів
-
Правильне миття рук (п. 15 Протоколу «Медичний догляд за здоровою новонародженою дитиною») .
-
Використання стерильних рукавичок.
-
Використання чистого медичного одягу.
-
Обережне проведення маніпуляцій з гострим медичним інструментарієм.
-
Використання спеціальних контейнерів для відпрацьованого медичного інструментарію.
-
Організація миття, дезінфекції і стерилізації використаного обладнання і гумових рукавичок, а також відповідне застосування одноразового обладнання і матеріалів.
-
Організація безпечного видалення й обробки забруднених матеріалів і білизни.
-
Визначення необхідності реанімації у дитини, яка народилась після вилиття чистих навколоплодових вод
Негайно після народження кожної дитини найважливіше швидко визначити, чи вона потребує реанімаційної допомоги. Для цього слід оцінити наявність і адекватність самостійного дихання під час обсушування новонародженого на животі матері.
-
Відразу після народження дитини акушерка приймає її у теплі пелюшки, визначає та оголошує час народження, викладає на живіт матері і починає швидко обсушувати, звертаючи увагу на наявність крику. Обсушування у цей момент відіграє роль початкової тактильної стимуляції.
-
Якщо дитина не кричить, перевіряють наявність самостійного дихання, ознакою якого будуть помітні регулярні рухи грудної клітки. Частота і глибина дихальних рухів в нормі зростають через декілька секунд після народження і/або тактильної стимуляції. Нормальна частота дихання новонародженого – 30-60 за 1 хвилину.
-
Одночасно оцінюють м’язовий тонус дитини, звертаючи увагу на положення кінцівок і наявність самовільних рухів. Відсутність м’язового тонусу вказує на високу ймовірність наявності розладів самостійного дихання.
-
У разі відсутності самостійного дихання або наявності судорожних дихальних рухів (дихання типу «ґаспінґ») з частотою менше 30 за 1 хвилину слід негайно:
-
перетиснути і перерізати пуповину;
-
інформувати матір, що дитина має проблеми зі встановленням самостійного дихання і їй буде надано допомогу;
-
загорнути немовля у суху пелюшку, залишаючи відкритими обличчя і передню поверхню грудної клітки;
-
перенести немовля на реанімаційний стіл або іншу відповідну теплу і суху поверхню;
-
здійснити початкові кроки допомоги (Розділ X Протоколу);
-
повторно оцінити стан дитини (Розділ II Протоколу) і розпочати штучну вентиляцію легень (ШВЛ) за наявності показань (Розділ V Протоколу).
-
Необхідність реанімаційної допомоги дітям, народженим за допомогою кесарського розтину, визначають за тими самими принципами, оглядаючи їх на підігрітому столику під джерелом променевого тепла.
-
Дітям з терміном гестації 34 тижні і більше, які після народження кричать або адекватно дихають, виявляють задовільну рухову активність і не мають дихальних розладів, забезпечують стандартний медичний догляд згідно з вимогами наказів МОЗ України від 04.04.2005 за № 152 та від 29.08.2006 № 584.
-
У випадку народження недоношеної дитини з гестаційним віком 32-33 тижні питання про викладання на груди або живіт матері вирішують індивідуально в кожному випадку. У таких немовлят потрібно додатково переконатись у відсутності дихальних розладів (втягнення податливих ділянок грудної клітки, тахiпное, експіраторний стогін тощо) протягом 3-х послідовних годин після народження.