- •46. Духовні (інтелектуально-культурні) права та свободи людини і громадянина в Україні.
- •47. Співвідношення національного та міжнародно-првового регулюв-ня прв і свобод людини. Гарантії прв і свобод людини і громадянина в Укр.
- •48.Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні.
- •49. Безпосередня демократія, її форми в Укр.
- •50. Референдум: поняття та види. Конституція Укр. Про референдум.
- •51. Виборча система в Україні.
- •52. Основні принципи виборчого права в Укр. Виборчі цензи в Укр.
- •53. Конституційний принцип розподілу держ-ної влади. Система органів держ-ної влади за Конституцією Укр.
- •54. Поняття законодавчої влади. Верховна Рада Укр., її функції та повноваження.
- •55. Законодавчий процес в Україні.
- •56. Голова держави. Президент Укр., його конституційний статус.
- •57. Поняття та структура виконавчої влади. Кабінет Міністрів Укр., його повноваження.
- •58. Прокуратура Укр.,її структура і функції.
- •59. Поняття праоохоронних органів. Система правоохоронних органів в Укр.
- •60. Адвокатура: поняття та місце в системі захисту прав людини. Адвокатура в Укр.
- •61.Поняття судової влади. Судова система Укр.
- •62. Основні засади судочинства в Укр.
- •64. Конституційний статус Вищої Ради юстиції.
- •65. Поняття конституційної юрисдикції . Конституційной Суд Укр-ни.
- •66. Поняття самоврядування. Система органів місцевого самоврядування у Укр-ні.
- •67. Адміністративно-територіальний устрій Укр.: загальна характеристика. Конституційний статус арк
- •68. Порядок внесення змін до Конституції Укр.
- •69. Перехідні положення Конституції Укр., їх зміст.
- •70. Поняття та предмет регулювання цивільного права. Основні джерела цивільного права Укр.
- •71. Право власності в Укр. Захист права власності
- •72. Поняття та види цивільно-правового договору. Цивільно-правова відповідальність в Укр.
- •73. Поняття спадщини. Спадкування за законом і за заповітом.
- •74. Кримінальне право як галузь права. Загальна характеристика Кримінального кодексу Укр.
- •75. Поняття, ознаки та види злочину. Склад злочину.
- •76. Кримінальна відповідальність, її підстави. Обставини, що виключають кримінальну відповідальність.
- •77. Кримінальне покарання, його види.
- •78. Загальна характеристика сімейного права Укр. Шлюб і сім’я в Сімейному кодексі Укр.
- •79. Ум-ви та порядок укладення та припинення шлюбу.
- •80. Особисті й майнові права та обов’язки подружжя в Укр-ні. Шлюбний контракт в Україні.
- •81. Права та обов’язки матері, батька і дитини в Укр.
- •82. Адміністративне право України як галузь права: загальна характеристика.
- •83. Адміністративне правопорушення та адміністративна відповідальність в Україні.
- •84. Загальна характеристика трудового права України. Трудові правовідносини.
- •85. Поняття і предмет регулювання житлового права України. Право громадян на житло і форми його реалізації.
- •86. Господарське право України: поняття та предмет регулювання. Господарські відносини.
- •87. Поняття та основні види підприємницької діяльності. Законодавство України про підприємницьку діяльність.
- •88. Поняття і предмет регулювання екологічного права. Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища.
- •89. Соціальний захист, його види. Законодавство України про соціальний захист.
- •90. Загальна характеристика законодавства України про охорону здоров’я.
71. Право власності в Укр. Захист права власності
Право власності — це сукупність правових норм, що регулюють і закріпляють суспільні відносини, які виникають у зв’язку з присвоєнням матеріальних благ громадянами, юридичними особами і державою, які надають названим суб’єктам рівні права та обов’язки по володінню, користуванню і розпорядженню майном.
Право власності розглядають як в об’єктивному, так і суб’єктивному аспектах. В об’єктивному аспекті право власності — це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини по володінню, користуванню і розпорядженню майном.
Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге - застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.
72. Поняття та види цивільно-правового договору. Цивільно-правова відповідальність в Укр.
Договір є основною підставою виникнення зобов’язально-правових відносин (зобов’язань), що встановлює певні суб’єктивні права i суб’єктивні обов’язки для сторін, які його уклали.
Договір можна визначити як угоду двох або кількох осіб, спрямовану на встановлення, змiну або припинення цивiльних правовiдносин.
Головним елементом кожного договору є воля сторін, спрямована на досягнення певної мети, яка не суперечить закону.
Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Такими є умови договору, що визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однією із сторін повинно бути досягнуто згоди (наприклад, у договорі купівлі-продажу істотними є предмет, ціна, строк).
Цивільно-правова відповідальність - установлена законом негативна реакція держави на цивільне правопорушення, що виявляється в позбавленні особи певних цивільних прав чи накладенні на неї обов'язків майнового характеру. Вона є однією з форм державного примусу, оскільки пов'язана з застосуванням санкцій майнового характеру, спрямованих на відновлення порушених прав і стимулювання нормальних ринкових відносин, і полягає у стягненні неустойки, штрафу або пені.
Підставами для цивільно-правової відповідальності є: наявність майнової шкоди (у грошовому виразі - майнових збитків); протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); вина; причинний зв'язок між збитком і протиправною поведінкою.
73. Поняття спадщини. Спадкування за законом і за заповітом.
Спадкування – це перехід майна від померлого до інших осіб. Сукупність правових норм, які регулюють порядок переходу майна від померлого до інших осіб, називають спадковим правом,
У спадковому праві розрізняють такі основні поняття:
- спадкодавець – власник, після смерті якого залишилося майно;
- спадкоємець – особа, до якої майно переходить після смерті власника;
- час відкриття спадщини – день смерті спадкодавця або день набрання законної сили рішення суду про оголошення його померлим;
- місце відкриття спадщини = останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме – місцезнаходження майна або його основної частини.
Спадкоємцями можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи і держава. Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті І народжені після його смерті.