Глава 4. Нормування праці

Стаття 208. Регулювання нормування праці

1. Державне регулювання у сфері нормування праці здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці шляхом розроблення науково обґрунтованих матеріалів для нормування праці, які є підставою для розроблення норм праці для роботодавця.

Стаття 209. Норми праці

1. Норми праці встановлюються з метою регулювання інтенсивності праці працівників. До норм праці належать норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності. Якщо такі норми не встановлено, інтенсивність праці регулюється встановленням обсягу посадових обов’язків, визначенням роботодавцем працівникові трудового завдання відповідно до цих обов’язків.

2. норма виробітку — встановлений обсяг робіт (кількість одиниць продукції) визначеної якості, що його повинен виконати (виробити) працівник або група працівників відповідної кваліфікації протягом встановленого робочого часу за певних організаційно-технічних умов.

3. норма часу — витрати робочого часу на виконання встановленого обсягу робіт (виготовлення одиниці продукції) працівником або групою працівників відповідної кваліфікації за певних організаційно-технічних умов.

4. норма обслуговування — кількість знарядь праці, одиниць устаткування, виробничих та інших потужностей, що їх повинен обслуговувати на робочому місці працівник або група працівників відповідної кваліфікації протягом встановленого робочого часу за певних організаційно-технічних умов. Особливою формою норми обслуговування є норми управління, що визначають кількість працівників, підлеглих керівникові.

5. норма чисельності — кількість працівників відповідного професійно-кваліфікаційного складу, необхідних для виконання визначених обсягів робіт (виготовлення одиниці продукції), виробничих або управлінських функцій протягом установленого робочого часу за певних організаційно-технічних умов.

6. Норми праці встановлюються на підприємствах, в установах, організаціях відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці (організаційно-технічних умов). При розробці і встановленні норм праці враховуються перерви для внутрізмінного відпочинку та особистих потреб і перерви для обігрівання (у випадках, передбачених законодавством), що входять до складу робочого часу.

7. Для однорідних робіт можуть затверджуватися типові (міжгалузеві, галузеві тощо) норми праці у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Типові норми праці запроваджуються на підприємствах, в установах, організаціях у міру створення необхідних організаційно-технічних умов у порядку, визначеному колективним договором.

Стаття 210. Встановлення, заміна і перегляд норм праці

1. Встановлення, заміна і перегляд норм праці здійснюється роботодавцем відповідно до колективного договору.

2. Норми праці підлягають обов’язковій заміні новими в міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць, впровадження нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів, які забезпечують зростання продуктивності праці. Заміна норм праці здійснюється також у разі зміни організаційно-технічних умов, яка призвела до зниження продуктивності праці.

3. Досягнення високого рівня виробітку продукції окремим працівником, бригадою за рахунок застосування з власної ініціативи нових засобів праці і передового досвіду, вдосконалення власними силами робочих місць не є підставою для перегляду норм праці.

4. Роботодавець повинен роз’яснити працівникам причини перегляду норм праці, умови, за яких повинні застосовуватися нові норми, а у разі необхідності — провести консультації з виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником) щодо заміни норм праці.

5. Про запровадження нових і заміну встановлених норм праці роботодавець повідомляє працівників не пізніше ніж за місяць до їх запровадження. Це правило не поширюється на норми, що встановлюються на разові, тимчасові та термінові роботи, а також на випадки зниження норм праці у зв’язку з погіршенням організаційно-технічних умов або виявленням помилки при встановленні норм праці.

Стаття 211. Строк дії норм праці

1. Норми праці встановлюються на невизначений строк і діють до моменту їх перегляду у зв’язку із зміною умов, на які ці норми були розраховані.

2. Поряд з нормами, встановленими на стабільні за організаційно-технічними умовами роботи, застосовуються тимчасові та одноразові норми.

Стаття 212. Умови праці, що повинні враховуватися при розробленні норм виробітку (норм часу) і норм обслуговування

1. Норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування визначаються виходячи з нормальних умов праці, якими вважаються:

1) справний стан машин, верстатів і пристроїв;

2) належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, їх вчасне надання;

3) вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення;

4) своєчасне забезпечення необхідною технічною документацією;

5) здорові та безпечні умови праці (дотримання правил і норм з техніки безпеки, необхідне освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих факторів на робочому місці працівника (шуму, випромінювання, вібрації та інших факторів, що негативно впливають на здоров’я).

Стаття 213. Захист прав працівників у разі встановлення або заміни норм праці

1. Працівники вправі звернутися до органу з розв’язання трудових спорів із заявою про захист своїх прав, порушених унаслідок застосування норм праці, які в цих організаційно-технічних умовах потребують інтенсивності праці, що перевищує нормальну.