- •3. Змістовна частина лекційний матеріал
- •Тема 1: болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн європи: завдання, принципи та етапи формування.
- •1. Болонський процес в системі вищої освіти країн Європи: інтеграція і демократизація європейської вищої освіти.
- •2. Болонський процес в історичному аспекті
- •3. Документи Болонського процесу Велика хартія університетів (Magna Charta Universitatum)
- •Лісабонська конвенція (1997р.)
- •Сорбоннська декларація (1998 р.)
- •Болонська декларація (1999 р.)
- •Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій, 29-30 березня 2001 року, Саламанка
- •Комюніке конференції європейських міністрів,
- •18-19 Вересня 2003 року, Берлін
- •Конференція міністрів вищої освіти Європи, 19-20 травня 2005 року, Берген
- •4. Ключові позиції Болонського процесу
- •1. Введення дворівневого навчання.
- •2. Запровадження кредитної системи.
- •3.Контроль якості освіти.
- •4. Розширення академічної мобільності.
- •5.Забезпечення працевлаштування випускників.
- •6.Забезпечення привабливості європейської системи освіти.
- •Тема 2: системи вищої освіти в країнах європи План
- •Доступ до вищої освіти для іноземних студентів в країнах Європи
- •2. Трансформацій вищої освіти країн Європи: університетська і не університетська освіта.
- •3. Присудження кваліфікації внз країн Європи.
- •Тема 3: система та структура кваліфікацій європейського простору вищої освіти. Концепція «навчання впродовж життя». План
- •Кваліфікації і ступені
- •2. Структура ступенів "бакалавр - магістр - доктор"
- •3.Додаток до диплому і його функції
- •1. Інформація, що ідентифікує власника кваліфікації
- •Тема 4: євроінтеграція україни в галузі вищої освіти: забезпечення якості підготовки фахівців План
- •Система вищої освіти України
- •2. Інтеграція освіти і науки України у європейський простір
- •3. Реформування вищої освіти України до вимогами Болонського процесу
- •4. Розширення доступу до вищої освіти України
- •5. Нормативно-правова підтримка України у приєднанні до Болонського процесу
- •Тема 5: європейська система перезарахування кредитів - ects План
- •Поняття естs: ознаки та документи
- •Кредити естs
- •3.Кооддинитори естs
- •4. Інформаційний пакет
- •1. Навчальний заклад
- •(Може подаватися інформація про Конкурс по денній/зарчній формі навчання по факультетам)
- •V. Приклади успішної реалізації
- •Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах України за кредитно-модульною системою
- •2. Педагогічний експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •Організаційно-методичне забезпечення кмсонп
- •Форми організації навчання в умовах кмсонп
- •Контроль успішності та шкала оцінювання знань студента.
- •Словник наукови термінів
- •Поточний та підсумковий контроль Тести для поточного контролю
- •Тема 1. Тести для самоконтролю
- •Тема 2. Тести для самоконтролю
- •Тема 3. Тести для самоконтролю
- •Тема 4. Тести для самоконтролю
- •Тема 5. Тести для самоконтролю
- •Тема 6. Тести для самоконтролю
- •Тема 1. 1.А); 2.Б); 3. В); 4. Б); 5.Б); 6.Г); 7. В); 8. В); 9. Г); 10. Б); 11. А); 12 г).
- •Список рекомендованої літератури Основна
Тема 5: європейська система перезарахування кредитів - ects План
Поняття ЕСТS: ознаки та документи.
Кредити ЕСТS.
Координатори ЕСТS.
Інформаційний пакет.
Література:
Основна
Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посіб./ Ред. Кремень В.Г.- Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004.- 384 с.
Зайцев М.О. Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу як чинник реформування освіти в контексті Болонського процесу: проблеми та прогнози // Болонський процес: перспективи і розвиток у контексті інтеграції України в європейський простір вищої освіти. - 2004.- С.135-137.
Мороз І.В. Кредитно-модульна система організації навчального процесу: (Довідник для студентів).- К.: Освіта України, 2005.- 90 с.
Товажнянський Л.Л. Болонський процес: цикли, ступені, кредити: Монографія / Л.Л.Товажнянський, Є.І.Сокол, Б.В.Клименко.- Х.: НТУ "ХПІ", 2004.- 144 с.
Додаткова
Байденко В.И. Болонский процесс: структурная реформа высшего образования Европы.- К., 2005.- 143 с.
Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін)/ Упоряд. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д. та ін.- Тернопіль: Економічна думка, 2003.- 60 с.
Болонський процес: Документи/ Уклад. З.І. Тимошенко, А.М.Грехов, Ю.А.Гапон, Ю.І.Палеха.- К.: Європ. ун-т, 2004.- 169 с.
Иванов С. Болонский процесс: проблемы конкурентоспособности/ С.Иванов, И.Волкова// Alma mater.- 2004.- №7.- С.19-26.
Проблеми адаптації вищої освіти в Україні до європейських стандартів і принципів Болонського процесу: Матеріали міжнар. наук. конф. 23-26 берез. 2004 р., Ужгород (Україна) - Сніна (Словаччина)/ Упоряд. Х.М.Олексика.- Ужгород, 2004.- 227 с.
Поняття естs: ознаки та документи
ЕСТS (Європейську кредитно-трансферну систему) розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS – це багатоцільовий інструмент визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Вона є єдиною кредитною системою, яку успішно протестували та використали у всій Європі. Важливим моментом запровадження акумулюючої кредитної системи є можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо. Ця система допомагає визначити періоди навчання за кордоном, збільшує якість і кількість студентської мобільності в Європі. Нещодавно ЕСТS почала застосовувати накопичувальну систему, яка виконується на інституціональному, регіональному, національному та європейському рівнях. Це одне з головних положень Болонської декларації (червень 1999 року). ЕСТS запропонували 1989 року в структурі Еrasmus, а нині вона є складовою програми Socrates.
Метою створення ЕСТS стало бажання полегшити читання та порівняння навчальних програм для будь-яких студентів - місцевих та іноземних; підвищення мобільності і академічного визнання, з її допомогою університети організовують і перевіряють навчальні програми.
Основними ознаками ЕСТS є:
1. ЕСТS засновано на конвенції про 60 кредитних заходів з обсягу робіт студентів за один академічний рік.
2. Кредит також підсумовує результат навчання. Результати навчання - це знання, які вказують, що студент буде знати, розуміти або на що буде здатний після закінчення навчання, короткого чи тривалого.
3. Розміщення кредитів ЕСТS протягом офіційного циклу програми навчання. Повний обсяг робіт, потрібний для закінчення першого рівня циклу, становить 3-4 роки (тобто 180 або 240 кредитів).
4. Обсяг робіт студентів в ЕСТS включає час, проведений на лекціях, семінарах, для самостійних робіт, підготовки до іспитів, їх складання тощо.
5. Кредити поширюються на всі компоненти навчальної програми (модулі, курси, дисертаційні роботи). Також вони відображають обсяг робіт, кожного з необхідних компонентів, включених у програму відносно всього обсягу робіт, потрібного для закінчення повного року навчання.
6. Оцінювання студента здійснюється документально на локальному або національному рівні. Шкала оцінювання ECTS має такий вигляд:
А – «відмінно»;
В – «дуже добре»;
С – «добре»;
D – «задовільно»;
Е – «достатньо»;
FX – «незадовільно» – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік;
F – «незадовільно» – необхідна серйозна подальша робота.
Висновок про погані результати не обов'язково вносити до залікового документу.
Документи, потрібні для вступу до ЕСТS
1. Стандартний інформаційний пакет (курсовий каталог) навчального закладу двома мовами (або тільки англійською мовою для програм, які вивчаються англійською) на веб-сайті і (або) на дискеті чи в буклеті. Інформаційний пакет (курсовий каталог) має містити пункти контрольних робіт, доданих до документа, включаючи інформацію для іноземних студентів.
2. Угода (договір) про навчання складається з переліку курсів, які буде відвідувати студент. Його слід узгодити зі студентом і відповідальною особою навчального закладу. У разі кредитного взаємозаліку договір про навчання необхідно укласти зі студентом та двома уповноваженими органами перед його від'їздом і відкоригувати в разі якихось змін.
3. Система оцінювання, вказує вивчені курси, отримані кредити, як локальні так і, по можливості, рівня ЕСТS. Під час кредитного взаємозаліку копії документів завіряють на місці до від'їзду, а потім в інституті, де навчатиметься студент, наприкінці періоду навчання.
Як отримати знак (лейбл) ЕСТS?
1. Знак ЕСТS присуджують тим вищим навчальним закладам, які виконують вимоги ЕСТS у першому та другому циклах рівнів програм. Знак підвищить статус такого закладу як взаємозалікового і надійного партнера європейської та міжнародної співпраці.
2. Критерій знаку: інформаційний пакет (курсовий каталог) (он-лайн або копія на дискеті в одному чи декількох буклетах) двома мовами (або тільки англійською для програм, які викладаються англійською), використання кредитів ЕСТS, зразки договорів про навчання, копії документів і докази офіційного академічного визнання.
3. Форма заяви, опублікована на веб-сайтах Socrates, Leonardo & Youth ТАО. Останній строк здачі заяви - 1 листопада 2003 року (так і для наступних років). Знак дійсний протягом трьох академічних років. Список інститутів, які мають знак, будуть опубліковані на веб-сайті Еurора.