Властивості ґрунту
Пористість – відіграє важливу роль у всіх ґрунтових процесах і родючість ґрунту в порах розміщуються корені, мікроорганізмами та інші живі організми ґрунту, тому від кількості та якості пор залежить родючість ґрунту.
Аерація – це загальна пористість без урахування пористості зайнятою водою. Оптимальна пористість і операція бувають у добре гумусова них структурних окультурених ґрунтах.
Буває капілярна пористість і некапілярна. Для властивостей ґрунту велике значення має співвідношення між капілярною і некапілярною пористістю – будова ґрунту
Родючість ґрунту
Головне значення ґрунту для біосфери - це забезпеченість рослин елементами живлення і водою.
Здатність ґрунту створювати умови для росту і розвитку рослин, формування врожаю, називаються родючість.
Тип родючості розуміють сукупність властивостей ґрунту, які характеризуються обміном елементів і енергії з культурними рослинами, підґрунтям, атмосферою, поверхневими і ґрунтовими водами, ґрунтовими мікроорганізмами і тваринами.
Основою родючістю є процеси перетворення акумуляції і передачі речовин та енергії, що безперервно відбувається в ґрунті. Родючість ґрунту характеризує її здатність у певних умовах забезпечувати оптимальні умови та режими засвоєння сонячної енергії рослинами.
За допомогою родючості ґрунту, ефективніше використовуються рослинами високі дози мінеральних добрив, застосовуються інтенсивні технології вирощування культур. Підвищується стійкість врожаю, зменшується загроза появи ерозії, щільності ґрунту, накопиченню пестицидів та ін.. хімічні речовини.
Продуктивність культур, які вирощують можна уявити як функцію ґрунту, рослин, клімату, агрономічної діяльності і часу формування врожаю. Час формування врожаю визначається біологічними властивостями та особливостями сорту.
Ґрунти з низьким рівнем родючості не можуть забезпечити стійкості врожаю с\г культур. На таких ґрунтах в екстремальних умовах (надлишок вологи або її нестача, повітря, високі або низькі температури, зміна реакції ґрунтового середовища та інш.) відбувається різке зниження врожаю, не забезпечується висока ефективність від засобів інтенсифікації, добрив зрощення нових сортів і гібридів, механізації виробництва.
Види родючості
Для землеробства найбільш цінні мають такі види родючості: натуральна (природа); ефективна (економічна) і потенційна.
Природна родючість у чистому вигляді трапляється лише в заказних і заповідниках де характерний первинний процес ґрунтоутворення біогеоценозів і всі фактори родючості та їхні кількісні параметри ніколи не змінювалися, втому числі людиною.
Головним фактором приданої родючості її створення були природні процеси ґрунтоутворення, які полягали у створені гумусу і зв’язуванні органічних сполук з мінеральними та акумулюванні біогенних мінеральних елементів у верхньому шарі ґрунту. Одним із показників для оцінки родючості ґрунту є вміст у ньому гумусу, це комплекс специфічних органічних речовин. Від наявності гумусу залежить: врожайність рослин, спрямованість ґрунтових процесів, екологічний стан ґрунтів, ефективність заходів для підвищення та охорони навколишнього природного середовища.
Потенційна родючість ґрунту це здатність первинного ґрунту розміщеного в конкретних кліматичних умовах і рельєфу місцевості забезпечувати рослини всіма необхідними факторами розвитку та забезпечувати формування біомаси основної і побічної продукції рослинництва за рахунок природних і отриманих під дією господарської діяльності людини, властивостей у багаторічному циклі.
Потенційна родючість ґрунту визначається впливом на рослину ґрунтових та інших екологічних факторів при його с\г використанні на фоні середніх багаторічних кліматичних умов без додаткового внесення людиною факторів життя рослин (волога, добрива)
Потенційна родючість – яка склалася в процесі ґрунтоутворення, створена і змінена людиною.
Зниження потенційної родючості чорноземів може бути за наявності таких негативних явищ:
Поліпшення якості гумусу;
Зниження впливу залишкових фракцій органічних сполук на ефективну родючість.
Погіршення фізичних властивостей ґрунту в наслідок чого підвищується його розпорошеність та щільність, знижується водостійка структура, та підвищується поверхневий стік;
Погіршення біологічних властивостей ґрунту та зниженням його стійкості проти несприятливих умов;
Зниженням ефективності мінеральних добрив та їхньої окупності.
Ефективна родючість створюється працею людини, її величина залежить від рівня, розвитку виробничих сил, суспільства.
Ефективність родючості – частина потенційної родючості реалізовані у вигляді врожаю вирощуваних культур за даних кліматичних і агротехнічних умов. Вона виявляється на відповідних ґрунтів і полі розміщених у конкретних кліматичних умовах і рельєфу місцевості, забезпечує рослини всіма необхідними факторами життя у певний період часу.
Режими ґрунтів: водні, повітряні і теплові.
Водний режим.
Вода розчиняє поживні речовини що забезпечує життєві процеси вищих рослин і мікроорганізмів, бере участь в усіх процесах, які відбуваються в ґрунті.
Розрізняють такі категорії води в ґрунті:
кристалізація (сорбована гігроскопічна);
міцно зв’язана (сорбована гігроскопічна);
слабко зв’язана (сорбована плівчаста);
вільна;
водяна пара;
тверда (лід);
Кристалізація вода – це вода, що входить до складу хімічних сполук ґрунту у вигляді молекул або гідроксильної групи. Вона недоступна для рослин.
Сорбція води – властивість ґрунту у вигляді вбирати вологу навколишнього середовища. Властивість ґрунту вбирати воду з повітря називається гігроскопічністю , а ввібрана вода – гігроскопічною.
Слабкозвязана , або плівчата, вода покриває частинки ґрунту плівкою поверхневого шару максимальної гігроскопічної вологи.
У ґрунтовому повітрі є водяна пара та лід, які рослини збільшують вбирання вологи і зменшують вбирання.