Ресурсне забезпечення: нормативно-правова, науково-методичне, матеріально-технічне, кадрове, фінансове, інформаційне

Будь-яке вир-во неможливе без застосування праці людей. Всі цінності і блага, створені у процесі вир-ва, – це результат праці людей, результат взаємодії, взаємостосунків і взаємовідносин між людьми в процесі застосування праці. Право, як сукупність норм і правил поведінки, регулює певні сфери відносин, що набувають форму правових. Що ж до трудових відносин, то таку f-ю виконує труд.зак-во.

Специфічною особливістю УП є робота з людьми, пов’язана з працевлаштуванням, переведенням чи звільненням з роботи, орг-єю оплати праці, підготовкою та кваліфікації, регул.роб.часу, створенням спр.умов праці, оцінюванням персоналу, вимагає чіткої регламентації прав і обов’язків усіх учасників труд.відносин. Це досягається шляхом прийняття закон.актів держ.органами влади та розроблення нормат.-правових і науково-метод.документів (правил, положень, норм, інструкцій, рекомендацій, хар-к).

Право громадянина України на працю гарантує основний закон. ст.43 КУ. Кожен має право самостійно розпорядж.своїми здібностями, обирати вид труд.дія-ті та професію, яка подоб.; отримувати за свою працю зарплату не нижче встан.законод. мінім.розміру; працювати в належних, безпечних і здорових умовах праці. Згідно з ст.23 КУ кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості.

Права людини – це не лише свобода слова і демократія. Через права людини демократичну Європу регулярно стрясають масові демонстрації протесту працівників найманої праці. Сотні тисяч європейців виходять на вулиці і запекло б’ються за внесення до законів про працю тієї чи іншої поправки.

18 листопада 2009 Комітет ВР з питань соц.політики та праці затвердив проект Труд.кодексу України, який за змістом своїм створений на користь господарів великих промислових під-в.

Чинний КЗпП дійсно недосконалий і не відповідає вимогам часу. А проект «суч.влади» не передбачає ні створення системи держ.і громад.контролю за дотриманням роботодавцями закону про працю, ні боротьби із зарплатами «у конверті». Не гарантує права на справедливу оплату праці робітників, шляхом частки зарплати у собівартості виробленої продукції.

Зауваження профспілок та громад. орг-й не були враховані, стосуються таких осн.питань:

1) метод прав.регулювання труд.відносин в Україні (проблема «нормативних актів роботодавця»);

2) захист заробітної плати;

3) тривалість робочого дня і тижня;

4) порядок встан.вини найм.працівника у скоєнні дисцип.поступку і завданні мат.шкоди роботодавцю;

5) право працівника на недоторканність його особистого життя (відео-спостереження на роб.місцях);

6) гарантії прав первинних профспілкових орг-й.

Труд.зак-во України включає такі основні закони:

КЗпП України визначає прав.засади і гарантії здійсн.громадянами Укр. права розпоряджатися своїми здібностями до прод.і творч.праці. КЗпП України містить такі розділи: заг.положення; колект.договір; труд.договір; забезп.зайнятості вивільнених працівників; роб.час; час відпоч.; норм.праці; оплата праці; гарантії і компенсації; гарантії при покладенні на працівників матер.відповідальності за шкоду, заподіяну під-ву; труд.дисципліна; охор.праці; праця жінок; праця молоді; пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням; індив.труд.спори; профспілки, участь працівників в упр-і під-ми; труд.колектив; держ.соц.страхування; нагляд і контроль за додержанням закон-ва про працю.

ЗУ “Про зайнятість населення” визначає правові, екон.та орг-ні основи зайнятості населення і його захисту від безробіття, соц.гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

ЗУ “Про колективні договори і угоди” - визначає прав.засади розробки, укладення і виконання колект. договорів і угод з метою регул.труд.відносин і соц.-екон.інтересів працівників і власників.

ЗУ “Про порядок вирішення колект.труд.спорів (конфліктів)" - визначає прав.та орг-і засади f-ня системи заходів щодо виріш.колект.труд.спорів (конфліктів), він на здійснення взаємодії сторін соц.-труд.відносин у процесі врегулювання колект.труд.спорів (конфліктів), що виникли між ними.

ЗУ “Про оплату праці” - визначає екон., правові та орг-і засади оплати праці працівників, які перебувають у труд.відносинах на підставі труд.договору з під-ми усіх форм власності, з окр.громадянами; сфери держ. й договір. регул. оплати праці; він на забезпечення відтвор. і стимулюючої f-ї зарплати.

ЗУ “Про охорону праці” основні полож.щодо реалізації конст.права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі труд.дія-ті; регулює за участю держ.органів відносини між власником під-ва і працівн. з безпеки, гігієни праці та вир.середовища і встанов.єдиний порядок орг-ї охор.праці в Україні.

ЗУ “Про пенсійне забезпечення” – гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Врахування суспільно-корисної праці, встановлює єдність умов і норм пенс.забезпечення.

До нормативно-правової бази УП слід також віднести Класифікатор професій ДК 003-95. Розділи:

• Законодавці, вищі державні службовці, керівники.

• Професіонали (високий рівень знань в галузі фізичних…., доцента, професора.

• Фахівці. (відповідним документом молодого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста).

• Технічні службовці (профтехосвіта).

• Робітники сфери торгівлі та побутових послуг.

• Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства.

• Кваліфіковані робітники з інструментом.

• Оператори та складальники устаткування і машин.

• Найпростіші професії (продавці на вулиці, охорона, низькокваліфікованих робіт).

Контроль за додерж.закон-ва про працю здійснюють спец.уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй дія-ті від власника або уповноваженого ним органу. Центральні органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на під-вах, що перебувають в їх f-му підпорядкуванні. Вищий нагляд здійснюється Ген.прокуратурою України.

Нормативно-правовою базою УП виступають документи, які розробляються і затверджуються керівництвом орг-ї для внутр.використання. До таких документів слід віднести:

Правила внутр.труд.розпорядку, в яких фіксуються: заг.положення; порядок працевлаштування і звіл. працівників; гол.обов’язки працівників; гол.обов’язки адміністрації; роб.час та його використання; заохочення за успіхи в роботі; відповідальність за поруш.труд.дисципліни.

Колективний договір, який укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом з метою регул.виробн., труд.і соц.-екон.відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. У колект.договорі встановл. взаємні зобов’язання сторін щодо:

• змін в орг-ї вир-ва і праці;

• забезпечення продуктивної зайнятості;

• нормування і оплати праці;

• встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

• участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку під-ва (якщо це передбачено статутом);

• режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

• умов і охорони праці;

• забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, орг-ї оздоровлення і відпочинку працівників;

• гарантії дія-ості профспілкової чи інших представницьких орг-й трудящих тощо.

Положення про структурні підрозділи орг-ї – док., які регламентують дія-ть структ.підрозділів: їхні завдання, f-ї, права, відповідальність, взаємозв'язки з ін.структ.ланками орг-ї. Дані документи розробляються на основі Типових положень про структ. підрозділи або самими керівниками відповідних підрозділів або ін.вищ.керівниками й затверджуються першим керівником орг-ї.

Посадові інструкції – док., які регламентують дія-ть посадових осіб і містять дані про їх завдання та обов’язки, права, відповідальність, вимоги до знань, умінь, майстерності, квал.вимоги, взаємозв’язки з ін.виконавцями та структ.ланками. Посадові інструкції розробляються керівниками відпов.структ.ланок на підставі типових вимог до посад. Посадові інструкції затверджує керівник орг-ї.