Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ЗНО 7 кл Африка 2 03 2013

.docx
Скачиваний:
29
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
58.65 Кб
Скачать

В Африці пустелі сягають величезних площ. Усі три найвідоміші пустелі континенту потрапляють до 10 найбіль­ших пустель світу (Сахара — 1-ше місце, Калахарі — 2-ге, Наміб — 9-те).

Сахель — це смуга напівпустель та опустелених саван у Північному Судані та вздовж пів­денних кордонів Сахари. Тут розміщені такі африканські країни, як Нігер, Буркіна-Фасо, Сенегал, Малі, Судан, Чад. Періодично в цьому районі спостерігають жахливі посухи.

Найбезхмарніше небо на Землі — над Східною Сахарою, де 354 дні на рік сяє сонце.

Ґрунти в пустелях не утворюють суцільного покриву, містять мало ор­ганічних речовин, але багато мінеральних солей. За умови близького до поверхні залягання підземних вод утворюються оазиси.

Щоб досягти ґрунтових вод, одні рослини мають довге коріння та малу наземну частину (вельвічія), другі — видозмінене в голки листя (верблюжа колючка), треті — м'ясисті стебла й плоди (алое, молочай, дикі кавуни). В оазисах Сахари поширена фінікова пальма. На засолених пустельних ґрунтах ростуть солянка, полин.

Найдивовижніша рослина пустелі Наміб — вельвічія — не схожа на жодну сучасну рослину. Це дерево має ко­роткий (50 см, рідко— 1,5 м) і товстий (до 1 м у діамет­рі) стовбур, від якого відходять 2 щільних шкіряних лис­тки завдовжки до 3,7 м. Листя зберігається протягом , довгого життя дерева — близько 100 років (окремі де­рева проживають декілька сторіч). За допомогою листка вельвічія збирає з повітря вологу. З часом листки розщеплюються, утворюючи довгі вузькі смужки-стріч- ки, за що це дерево ще називають «восьминогом пустелі».

Тварини пустель пристосовані для тривалого існування без води. Так, верблюди запасають її в горбах, а дрібні антилопи та страуси швидко долають сотні кілометрів у пошуках води. Хижаки — гієни, шакали, леви, гепарди, лисиця-фенек — дістають вологу з їжі. Змії, ящірки, черепахи можуть довго обходитися без води, ховаючись у норах.

Зона твердолистих вічнозелених лісів і чагарників.Середземноморський клімат субтропіків зумовив формування на пів­ночі й півдні континенту.

Кліматичні умови сприяють утворенню родючих ко­ричневих ґрунтів. До сухого літа рослини добре пристосовані: мають тверде листя та колючки, що випаровують мало вологи. Тут ростуть кар­ликові пальми, суничне дерево, дика маслина, африканські види бука й дуба.

Серед диких тварин трапляються благородний олень, лань, косуля, куниця, бобер, їжак та ін.

Висотна поясність характеризується найбагатшим спектром висотних поясів: від саван (біля підніжжя гір) до снігів та льодовиків (на їхніх вер­шинах).

У горах Атлас на північних схилах поясність починається з се­редземноморських субтропіків, на південних — з пустель. До висоти 2 200 м ростуть хвойні ліси, вище — ялівець.

В Африці є дуже цікава Капська флористична область. Це батьківщина багатьох наших кімнатних та декоративних рослин — клівії, хлорофітума, амариліса, гладіолуса.

У цілому Африка — батьківщина багатьох культурних рослин: кавового дерева, бананів, пшениці, сорго, ка­вунів, олійної пальми.

Природоохоронні території.

Найбільші та найвідоміші національні парки наявні в Східній та Південній Африці — «Рувензорі», «Серегетті», Крюгера.

Населення та політична карта

За кількістю населення Африка посідає 2-ге міс­це серед материків після Євразії. Територія заселена нерівномірно, що по­яснюють, насамперед, природними умовами.

Узбережжя Середземного моря й Гвінейської затоки, а також південно-східне узбережжя материка заселені густо. Особливо висока густота населення в дельті Нілу (1 000 і більше осіб на 1 км2).

Невисока густота в Сахарі, Калахарі, на півострові Сомалі, де є зовсім безлюдні території. Середня густота населення Афри­ки становить 22 особи на 1 км2. Більша частина населення Африки (70%) мешкає в сільській місцевості.

Расовий та етнічний склад = на півночі материка живуть представники європеоїдної расиараби, туареги й бербери. Реш­ту території заселяють народи негроїдної раси.

За зовнішніми ознаками, мовою, особливостями культури й побуту най­різноманітнішим є населення, що мешкає на південь від Сахари й на узбережжі Гвінейської затоки. Тут живуть сотні племен і народностей. Запа­дина Конго, Східна й Південна Африка заселені загалом народами, що розмовляють мовами банту. У вологих екваторіальних лісах живуть піг­меї, у пустелях і напівпустелях Південної Африкиготентоти й бушме­ни, у Східній Африцітутсі, зріст яких близько 2 м, у басейні Нілу— найчорніші представники нілоти, у районі Ефіопського нагір'я — ефіопи.

На о. Мадагаскар живуть малагасійці, що належать до монголоїдної раси.

Населення європейського походження мешкає в багатьох країнах конти­ненту, які в минулому були колоніями. Найбільша їхня кількість припа­дає на Південну Африку, де живуть представники європеоїдної раси бури

(африканери) — нащадки нідерландських, фран­цузьких та німецьких переселенців.

У лісах Заїру живе плем'я пігмеїв бамбуті, їхній зріст звичайно не перевищує 140 см, серед них є дорослі жінки на зріст усього лише 120 см.

Політична карта.

До початку Другої світової війни на політичній карті Афри­ки було тільки чотири незалежних держави — Єгипет, Ефіопія, Ліберія, Південно-Африканський Союз. На початку 60-их pp. XX ст. розгорнулася боротьба африканських народів за незалежність. 1990 р. стала незалеж­ною державою остання колонія — Намібія. Нині на континенті налічують понад 50 держав. Африка залишається найменш розвиненим економічним регіоном світу. Усі держави континенту належать до країн, що розвива­ються, за винятком Південно-Африканської Республіки — розвиненої країни Південної півкулі.

Промисло­вість представлена харчовою, текстильною та гір­ничодобувною галузями. Розвиваються лісова й деревообробна галузі, підвищується значення ме­талургії, нафтопереробної і хімічної промисло­вості, машинобудування й електроенергетики. Водночас існують великі промислові центри в Єгипті, Марокко.

Сільське господарство спеціалізується на виро­щуванні тропічних культур (фінікова пальма, какао-боби, кава, цитрусові, маслинове дерево) та зернових (пшениця, кукурудза, ямс, сорго, про­со).

7