Мама / 1 РОЗДІЛ / тема 1 Види і мова мистецтва / мистецтво в проство в просторі культури

Автор:

Марченко Н.М.,

вчитель мистецьких дисциплін

Іванківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2

9 клас

Мистецтво в просторі культури

Урок №1

Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Мистецтво – основа художньої культури. Світ людини й образ світу в мистецьких шедеврах.

Мета: Ознайомити із структурними компонентами культури, особливостями курсу «Художня культура»; дати поняття про специфіку та засоби художньої мови і виразності різних видів мистецтва; формувати інтерес до аналізу-інтерпретації художніх творів; розвивати особистісно-позитивне ставлення до мистецьких цінностей.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу; лекція з випереджувальними питаннями і завданнями.

Обладнання: наочні матеріали, які висвічують специфіку різних видів мистецтва.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Дітям роздаються питання і завдання, які вони повинні будуть виконувати під час слухання лекції вчителя і які допоможуть їм складати тезиси прослуханої лекції.

Оголошується тема уроку.

2. Вступ.

Історія людства – це історія становлення людських цінностей.

Що можна віднести до загально – людських цінностей взагалі:

(учні наводять приклади, обґрунтовують свою думку, доводять її правильність)

Як підсумок дискусії даємо визначення поняття культура

3. Визначення основних понять.

Культура – це сукупність матеріальних та духовних цінностей вироблених людством протягом усієї історії, а також сам процес творення цих цінностей. Окремо виділяється художня культура: це література і мистецтво.

Мистецтво – це одна із форм суспільної свідомості, відображення навколишньої дійсності в художніх образах. Мистецтво лежить в основі художньої культури.

Всі мистецькі твори створені людиною, отже:

людина – творець і носій життєвих сенсів, інакше кажучи – суб’єкт культури. Не кожна людина може бути творцем мистецьких творів, але кожна особа переробляє у власній душі цінності світової та вітчизняної культури і таким чином визначає своє особисте ставлення до світу, відчуває причетність до життєвого сенсу людства, культури свого народу.

Відносно людини мистецькі твори виконують декілька функцій, які взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:

1. естетична функція – відбувається тоді, коли людина милується твором мистецтва (демонстрація наочності: картин, скульптури, архітектурних пам’яток, тощо);

2. комунікативна функція – виражається через спілкування (1-2 учні можуть висловити власну думку щодо побачених творів);

3. виховна функція – мистецькі твори сприяють вихованню естетичного смаку, допомагають у формуванні загальнолюдських цінностей;

4. пізнавальна функція – завдяки мистецьким творам людина пізнає світ розширює свої знання у різних сферах.

Види мистецтва

Мистецькі твори умовно поділяються на три види:

1. Просторові (візуальні) – ті, котрі оперують поняттям простору; все, що ми сприймаємо через зір: це твори образотворчого мистецтва – живопис, графіка, ДПМ, скульптура, архітектура, дизайн ландшафтів та інтер’єрів.

2. Часові (аудіальні) – твори мистецтва сприймаються в часі: для того щоб сприйняти і осмислити їх, потрібно затратити певний час. Це поезія, література, музика.

3. Синтетичні (аудіо-візуальні) – поєднують в собі сприйняття через зір і через слух протягом якогось часу: кіно, театр, танець.

Часові просторові характеристики невіддільно пов’язані між собою: музичний рух здійснюється не в абстрактному вакуумі – усі поняття гармонії і поліфонії неможливо уявити без осмислення просторових координат музичної вертикалі. Аналогічно в пластичних мистецтвах століттями спостерігається прагнення митців передати в статичному творі динаміку руху і часу.

Мистецтво – синкретичне в своїй основі, воно здавна виявляло дві протилежні тенденції: з одного боку – до диференціації, з іншого – до інтеграції. Художньо-естетичним фактором єднання в прадавніх обрядових іграх був ритм: його можна простежити в музиці, літературі, орнаментах, танці (по можливості, демонстрування відповідних моментів).

Кожен вид мистецтва з одного боку, спрямований на максимальне виявлення, посилення специфічних і неповторних художньо-мовних особливостей, з іншого – всі вони намагаються враховувати і використовувати досвід інших мистецтв, щоб розширити власні межі і можливості. Так тенденція до індивідуалізації доповнюється тенденцією до взаємодії і синтезу. (Спочатку вчитель, а далі учні дають словесну характеристику творам мистецтва (наприклад: для картини – приглушений колорит, стрімкий рух ліній і т.д.; для музичного твору – хаотичне звучання, пружний ритм і т.п.)

Богослови християнського Середньовіччя виявили структурні закономірності універсуму, єдність естетичних принципів у феномені храму – образу світу, унікального синтезу краси і цілісності.

Стародавня аналогія «спектр – октава» відродилась у теорії І. Ньютона, який відкрив спосіб розкладання світла на кольори (сім звуків, сім кольорів).

Отже, культура – поняття цілісне, зокрема художня культура – в ній види мистецтва існують у різних формах взаємозв’язків, які виражаються через специфіку кожного окремого виду.

Кросворд на закріплення вивчених понять

???????

По горизонталі:

1. Сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених людством.

2. Один із синтетичних видів мистецтва.

3. Відтворення дійсності в художніх образах.

4. Творець і носій життєвих сенсів.

5. Один з часових видів мистецтва.

По вертикалі:

6. Один з видів культури.

7. Візуальні види мистецтва сприймаються через ...

8. Поєднання в одному цілому кількох ознак чи функцій.

4. Підсумок уроку.

Випереджувальні завдання

Продовжити речення:

1. До загальнолюдських цінностей належать … .

2. Сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених людством протягом всього свого існування – це … .

3. Відтворення навколишньої дійсності в художніх образах – це … .

4. Суб’єкт культури – це … .

5. Назвіть 4 функції мистецтва … .

6. Види мистецтва, які сприймаються через зір, називаються

До них належать: … .

7. Види мистецтва, які сприймаються в часі, називаються … .

До них належать: … .

8. Види мистецтва, які поєднують в собі сприйняття через зір і слух, називаються … .

До них належать: … .

9. Заповніть таблицю, вказавши взаємозв’язки між різними видами мистецтва за допомогою кольорових стрілок: 4 – часові

С – синтетичні

З – просторові

Перелік використаної літератури

1. Антофійчук В.І. Культурологія: Корот. термін. словник / Чернівец. нац.. ун-т ім. Ю.Федьковича. – Чернівці: Рута, 2002. – 151 с.

2. Борзова Е.П. История мировой культуры = The history of word culture: Учебн. пособ. Для студ. Вузов искусств и культуры / Е.П. Борзова; Санкт-Петербургский университет культуры и искусств. – СПб.: Лань, 2001. – 672 с.

3. Герчанівська П.Е. Культурологія: Навчальний посібник для дистанційного навчання. – К.: ун-т «Україна», 2005. – 260 с.

4. Гуревич П.С. Культурология: Учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Гардарики, 2002. – 280 с.

5. Дитяча енциклопедія Архітектура / Н.Ю.Безпалова. – Харків: Фоліо, 2002. – 317 с.

6. Історія світової культури: Підруч. для вищ. закл. освіти / В.А.Греченко, І.В.Чорний, В.А.Кушнерук, В.А. Режко. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 464 с.

7. Історія світової культури: Навч. пос. для студ. гуманіст. спецвузів / Л.Т.Левчук, В.С.Грищенко, В.В.Єфименко. – К.: Либідь, 2000. – 368 с.

8. Історія світової культури: Навч. пос. для студ. гуманіст. спец. вищ. навч. закладів. – Вид четверте, стереотипне / Л.Т.Левчук, В. І. Панченко, О.В.Шинкаренко. – К.: Либідь, 2003. – 366 с.

9. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. – К.: ЦУЛ, 2003. – 508 с.

10. Кравець М.С., Семашко О.М., Піча В.М. та ін. Культурологія: Навч. пос. для студ. вищ. навч. закладів І-ІV рівнів акредитації / За заг. ред. В.М.Пічі. – Львів: «Магнолія плюс», 2003. – 235 с.

11. Людина і культура в умовах глобалізації: Зб. наук. ст. / В.С.Лук’янець та ін. – К.: Парапан, 2003. – 397 с.

12. Масол Л.М. Методика навчання мистецтва у початковій школі: Пос. для вчителів / Л.М.Масол, О.В.Гайдамака, Е.В.Бєлкіна, О.В.Калініченко, І.В.Руденко. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. – 256 с.

13. Поліуарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навч. пос. – 4-е.,випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 359 с.

14. Популярная художественная энциклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство. – изд. в 2 т. / В.Д.Синюков. – М.: «Советская энциклопедия», 1986. – 448, 432 с.

15. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1993. – 390 с.

16. Українська та зарубіжна культура: Навч. пос. для студ. ВНЗ / М.М.Закович, І.Я.Зязюн, О.М.Семашко; за ред. М.М.Заковича. – 2-е вид., випр. – К.: Знання, 2001. – 550 с.

17. Художня культура світу: Європейський культурний регіон: Навч. пос. / Н.Є.Миропольська, Е.В.Бєлкіна, Л.М.Масол, О.І.Оніщенко. – К.: Вища шк., 2001. – 191 с.

4