4.2 Аналіз умов праці на об’єкті, що проектується.

Небезпечні та шкідливі фактори у відповідності до міждержавного стандарту ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы» та класифікації (СТ СЭВ 790-77) поділяються на такі групи:

фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних шкідливих та небезпечних виробничих факторів належать: рухомі механізми та машини; пересувні частини виробничого устаткування;

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена чи понижена температура устаткування, матеріалів, повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючого випромінювання, статичної електрики, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання: підвищені чи понижені барометричний тиск, вологість, іонізація та швидкість руху повітря; небезпечне значення напруги в електричних ланцюгах; служба доставки Київ підвищена напруженість електричного чи магнітного полів; відсутність чи нестача природного освітлення; недостатня освітленість робочої зони та ін.

До хімічних шкідливих та небезпечних виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію.

Вимоги безпеки під час використання хімічних речовин

1. Хімічні матеріали, розчинники, фарбники

1.1 Упаковка і термін дії всіх хімічних матеріалів і фарбників повинні бути перевірені на відповідність вимогам чинних стандартів та технічної документації підприємств – виробників.

1.2 Лаки та розчинники, готові до використання, апретура і клеї повинні супроводжуватися повною і чіткою інформацією щодо хімічного складу. Застосування лаків, розчинників, клеїв невідомого походження та з невідомими вибухопожежонебезпечними властивостями не дозволяється.

1.3 На тарі повинно бути чітке позначення назви фарбника і хімікату, концентрації розчину та символ небезпеки.

1.4 Відбір проб на хімічний аналіз повинен здійснюватися у чистий скляний посуд з кришкою або притертою пробкою.

До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:

патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби та ін.) та продукти їх життєдіяльності; макроорганізми.

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори: фізичні перевантаження (статичні і динамічні); нервово-психічні перевантаження (розумові, перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

4.3 Вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.

Загальні вимоги згідно правил охорони праці при виробництві взуття:

1. Усе обладнання, що використовується, модернізується та встановлюється у виробничому процесі повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81 та правилам охорони праці при виробництві взуття (наказ державного комітету України з промислової безпеки №271 від 09.12.2008р.).

2. Виробниче обладнання повинне бути розміщене раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували безперервність технічного процесу.

3. На все діюче та нове обладнання, що надходить, повинні бути паспорт з технічними характеристиками і даними щодо охорони праці. Усі зміни, що вносяться до конструкції обладнання в процесі його експлуатації, ремонту і модернізації мають фіксуватися в паспорті згідно з вимогами ГОСТ 12.3.003-91.

4. Облаштування і експлуатація електроприладів, пускорегулювальної апаратури, контрольно-випромінюючих електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01 та НПАОП 40.1-1.21.98.

5. Усі види обладнання та його частини, що працюють під тиском, повинні мати повірені манометри із зазначенням граничнодопустимого тиску. Манометри повинні мати клеймо про повірку, бути справними і встановлюватися на видному для обслуговуючого персоналу та добре освітленому місці. Запобіжні клапани повинні мати запірні кожухи та ковпаки, які унеможливлюють збільшення навантаження клапана, і повинні бути освітлені і доступні.

6. Машини, апарати та різного виду пристрої в небезпечних зонах повинні мати надійну огорожу, яка забезпечує безпеку роботи і відповідає вимогам ГОСТ 12.2.062-81.

7. Небезпечні зазори між рухомими та нерухомими частинами повинні бути огороджені.

8. Огородження повинні мати достатньо жорстку конструкцію, яка б витримала випадкові навантаження з боку обслуговуючого персоналу. Огородження, що закривають деталі і частини обладнання, при поломці яких можуть вилітати осколки ц окремі деталі, повинні мати міцність, яка забезпечує затримку цих осколків та деталей без пошкодження самого огородження.

9. Огородження, їх криши і дверцята повинні надійно фіксуватися в закритому положенні, а огородження (криши), які відкриваються вверх, повинні фіксуватися також у відкритому положенні.

Сполучення огороджень у притворах кришок і дверцят повинні бути щільними, а зусилля для одягання і зняття кожного огородження в ручну не повинно перевищувати 4 кг при частому використанні в процесі обслуговування і 12 кг при ремонті обладнання.

10. Органи управління обладнанням повинні бути поза огородженнями і забезпечувати можливість швидкого і зручного користування ними. Органи управління (кнопки, рукоятки і т.д.) необхідно розміщувати на висоті 0,8-1,6 м при роботі сидячи та забезпечувати легкий доступ до них. Конструкція і розташування аварійних вимикачів і кнопок дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні забезпечувати можливість користування ними з будь-якої робочої позиції.

Додаткові вимоги безпеки окремих видів обладнання повинні бути розроблені на кожному підприємстві i вiдповiдати наказу Державному комітету України з промисловості безпеки,охорони праці та гірничого нагляду, наказ № 271 від 09.12.2008.