- •Навчально-методичний комплекс дисципліни
- •Завідувач кафедри і. А. Максименко, к. Ф. Н., доцент
- •Реєстраційний № ___ зміст
- •Передмова
- •Робоча навчальна програма Опис навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Тематичний план (для заочної форми навчання).
- •Зміст навчальної дисципліни за змістовними модулями Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •Наукова періодизація історії економіки
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Літературні джерела
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів
- •План семінарського заняття по темах
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •План семінарського заняття по темі
- •В провідних країнах світу”
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Літературні джерела
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів
- •План семінарського заняття по темах
- •(Друга половина хіх ст. – початок хх ст.)”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •План семінарського заняття по темі “Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •Шкала оцінок по тестах:
- •Оцінювання знань студентів здійснюється за наступною шкалою:
- •Розрахунок максимальної кількості балів із врахуванням здачі екзаменів, напрямів підготовки 6.030504 “Економіка підприємства“ :
- •Шкала переведення кількості балів за кмспф у традиційну систему оцінювання:
- •Розподіл балів при рейтинговй системі
- •Розподіл балів при рейтинговй системі
- •Форми і методи контролю оцінювання знань (для заочної форми навчання)
- •Тематика науково - дослідних робіт.
- •Завдання до виконання реферативних робіт для студентів денної форми навчання та контрольних робіт для студентів заочної форми навчання.
- •2. Християнство, як чинник господарського розвитку розвитку та капіталізації економічних відносин Європейської цивілізації.
- •Контрольні питання з навчальної дисципліни
- •Опорний конспект лекцій
- •Наукова періодизація економічної історії
- •4) Античний (від с. І тис. До н. Е. До с. V ст.).
- •7) Утвердження індустріального суспільства (від поч. До к. Хіх ст.).
- •8) Період утвердження монополістичного капіталізму (п. Хх ст. – с. Хх ст. ).
- •9) Постіндустріального суспільства (від с. Хх ст.).
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •Історико-економічне значення неолітичної революції.
- •Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).
- •Месопотамія
- •Особливості східного рабства:
- •Історико-економічне значення Трипільської культури.
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)
- •Господарство античної Греції.
- •Висновки.
- •Економічні фактори піднесення та занепаду Риму. І-й період Римської держави (VIII – VI ст. До н. Е.) – царський
- •Іі-й період Римської держави (510 – 31 рр. До н. Е.) – республіканський
- •Ііі-й період Римської держави (31 р. До н. Е. – к. Ііі ст. Н. Е.) – рання Римська імперія
- •IV-й період Римської держави ( ііі – V ст. Н. Е. ) – пізня Римська імперія
- •Фінансова та податкова система стародавнього світу.
- •Християнство.
- •Розділ іі (зм 2) Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
- •Формування і розвиток феодальних відносин у Зах. Європі (на прикладі Франції, Англії, Німецьких земель)
- •Франція
- •Німеччина
- •Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля.
- •Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського.
- •Економічна думка на Україні доби середньовіччя
- •Основні терміни і поняття
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.)
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
- •Великі географічні відкриття, їхнє історико-економічне значення
- •Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства
- •Перша хвиля буржуазних революцій та їхнє економічне значення.
- •Мануфактурний період української промисловості.
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
- •Теологічне обгрунтування протестантизмом (Кальвін) економічних змін у першій половині хvі ст.
- •Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії (в. Стаффорд, в. Петті, п. Буагільбер, економічна таблиця ф. Кене)
- •Фізіократія
- •Учення про природний порядок
- •Учення фізіократів про капітал
- •Висновки
- •Економічна думка в Україні у xvіі–xvііі ст.
- •Основні терміни і поняття
- •Розділ IV (зм 4)
- •Перетворення Англії у “майстерню світу”
- •Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша Промисловий переворот у Франції
- •Промисловий переворот у Німеччині
- •Промисловий переворот у сша
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половині хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Економічні погляди а. Сміта та д. Рікардо а. Сміт (1723–1790 рр.).
- •Виробництво
- •Д. Рікардо (1772–1823)
- •Економічні погляди на принципи оподаткування
- •Жан Батист Сей.
- •Жан Батист Сей
- •Історична школа Німеччини
- •Історична школа цього періду представлена Фрідріхом Лістом, Вільгельмом Рошером, Бруно Гільденбрандтом, Карлом Кнісом, Густавом Шмоллером, Карлом Бюхером та ін.
- •Марксистська економічна теорія
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму в провідних країнах світу
- •Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
- •Особливості процесу індустріалізації у провідних країнах світу (сша, Німеччина, Англія, Франція, Японія)
- •Франція
- •Німеччина
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини Першої світової війни
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Виникнення та сутність маржиналізму
- •Розділ vі (зм 6)
- •Столипінська аграрна реформа в українських землях
- •Промислове піднесення в Україні напередодні Першої світової війни. Господарство України в 1914–1920 рр.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Школа класичної політичної економії – в. Каразин, т. Степанов, й. Ланг, і. Вернадський, а. Антонович.
- •Ліберально-дворянська течія – а. О. Скальковський, д. П. Журавський, д. М. Струков.
- •Михайло п. Драгоманов
- •Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності – Миколи Зібера, с. Подолинського, Михайла Туган-Барановського, Євгенія Слуцького
- •Розділ vіі (зм 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Економічні зміни в господарстві воюючих країн.
- •Німеччина
- •Великобританія
- •Франція
- •Характерні риси розвитку господарств країн світу у 20-ті рр. План ч. Дауеса
- •Франція
- •Німеччина
- •Світова економічна криза 1920–1933 рр. Американський та німецький шляхи виходу з кризи.
- •Великобританія
- •Франція
- •Німеччина
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Економічна теорія монополістичної конкуренції – Едвара Хейстінгса Чемберліна
- •Економічна теорія недосконалої конкуренції – Джоан Вайолет Робінсон
- •Економічні погляди Дж. М. Кейнса.
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх )
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •Господарство провідних країн світу в роки Другої світової війни
- •Німеччина
- •Франція
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40–90 рр.
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу – сша, Великобританія, Японія, Франція, Німеччина. Сша
- •Великобританія
- •1951 Року на парламентських виборах до влади прийшов консервативний уряд у. Черчиля, який:
- •Франція
- •Німеччина
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •Повоєнне неокейнсіанство - Рой Харрод, Алвін Хансен, Пол Семюелсон, Джоан Робінсон.
- •Повоєнний неолібералізм - Фрідріх Хайєк, Вальтер Ойкен.
- •Неокласичне відродження
- •Основні напрямки інституціоналізму:
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Особливості міжнародних економічних зв’язків.
- •Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються.
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Мілтон Фрідмен – основоположник монетаризму.
- •Трансформаційні та глобалізаційні теорії (Гуннар Мюрдаль, Пітер Друкер, Алвін Тоффлер, д. Белл).
- •Розділ х (зм 10)
- •Господарство України в умовах ”сталінщини” (1929–1941 рр.)
- •Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •Податки за часів непу
- •Економіка України в 40 - 90 рр. Хх ст. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •Формування господарства технотронного характеру
- •Економічна думка першої половини хх ст. (о. В. Чаянов, м. Д. Кондратьєв) та складання радянської політичної економії.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Украіні у 90-их роках хх ст.
- •Проголошення політичної та економічної незалежності України. Проблеми і труднощі економічного розвитку України в умовах незалежності та переходу до ринкової економіки.
- •Проблеми податкової реформи.
- •Частка податкових надходжень та відрахувань у Консолідованому бюджеті України в 1991–1995 рр.
- •Частка податків і обов’язкових платежів у Зведеному бюджеті України в 1997–2002 рр., млрд грн
- •Пояснення за розділами та темами Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.).
- •Розділ іі (зм 2). Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.).
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.).
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства.
- •Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства.
- •Розділ IV (зм 4). Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі ст. - перша половина хіх ст.).
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.).
- •Розділ vі (зм 6). Особливості розвитку ринкового господарства
- •Розділ vіі (зм 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.).
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період.
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.).
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ).
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.).
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.).
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.).
- •Розділ х (зм 10). Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Украіні у 90-их роках хх ст.
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Украіні
- •Тематика завдань для поглибленого вивчення курсу
- •Викладення теоретичних питань навчальної дисципліни. Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу.
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки. Наукова періодизація історії економіки.
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Сутність християнства, буддизму та ісламу.
- •Історико-економічне значення Трипільської культури.
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)
- •Зародження елліністичних полемічних шкіл – стоїки, софісти, гностики, піфагорійці, демагоги, як основа філософії наступних віків.
- •Економічні погляди Цицерона (ідеологія латифундистської аристократії).
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •Податкова система середньовіччя.
- •Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.)
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
- •Фінансовий та грошовий обіг, податки та кредит у мануфактурний період.
- •Місце капіталізму в світовій історії, його періодизація та основні риси.
- •Мануфактурний період української промисловості.
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
- •Податки козацької доби.
- •Зміни у аграрних відносинах в Україні козацько-гетьманської доби.
- •Розвиток сільського господарства у хvі-хvііі ст.
- •Розділ IV (зм 4). Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі ст. - перша половина хіх ст.)
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму
- •Індустріально технологічна революція останньої третини хіх ст. Та її вплив на світове господарство.
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини першої світової війни.
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Розділ vі (зм 6). Особливості розвитку ринкового господарства
- •Господарство України в 1914 - 1920 рр.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні
- •Розділ vіі (зм 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Економічні зміни в господарстві воюючих країн.
- •Особливості кризи в Німеччині, Англії, Франції.
- •Причини Другої світової війни.
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх )
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Розділ х (зм 10). Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Україні у 90-их роках хх ст.
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •Господарство України в роки іі світової війни.
- •Розвиток народного господарства в 1946-1970 рр. Причини сповільнення економічного розвитку України в 60-80-х рр.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні
- •Ііі. Методичні рекомендації до проведення індивідуально-консультаційної роботи студентів
- •Зміст індивідуальної роботи студентів
- •Контрольні питання до семінарських занять
- •Варіанти тестів для поточного і підсумкового контролю знань
- •Екзаменаційні питання
- •Перелік рекомендованої літератури до навчальної дисципліни Основна література
- •Додаткова література
Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності – Миколи Зібера, с. Подолинського, Михайла Туган-Барановського, Євгенія Слуцького
Значний вплив на економічну думку в Україні к. ХІХ ст. мали М. Зібер (1844–1888), С. Подолинський (1850–1891), М. Туган-Барановський (1865–1919), Є. Слуцький (1880–1948).
М. Зібер підготував ряд праць з політичної економії та статистики: “Основи політичної економії” (1873), “Життя і праці Рікардо” (1874), “Девід Рікардо і Карл Маркс в їх суспільно-економічних дослідженнях” (1885) та інші.
На основі проведеного аналізу різних поглядів на вартість Микола Зібер дійшов висновку, що суспільно корисна праця є єдиним елементом споживчої цінності так само, як відділена від своїх спеціальностей загальнолюдська праця є єдиним елементом вартості та мінової вартості. Отже, М. Зібер чітко став на позиції трудової теорії вартості. К. Маркс визнав у особі М. Зібера вченого європейського масштабу, що взагалі є широким визнанням української економічної науки. Наголошуючи на методі дослідника, він підтвердив, що мета М. Зібера зовсім не зводилася до коментування та популяризації “Капіталу”. Завдання вченого полягало в доведенні еволюції, конкретизації та поглибленні трудової теорії вартості, підвалини якої заклали представники наукової школи Сміта–Рікардо.
Визначним дослідженням М. Зібера є “Нариси первісної економічної культури“ (1881). У ньому подається широкий культурний спектр, що охоплює поступову зміну господарського побуту народів, серед яких окреме місце посідають і українці. Малороси вважають єдиним джерелом багатства землеробську працю. Праця для народу – всезагальний справедливий спосіб для набуття права власності. М. Зібер виділив в історії українського народу цікаву рису – зв’язок економічних прав особистості з характером праці, розподілом праці, господарськими обов’язками сім’ї. “Те, що зробить господиня, вона може подарувати або продати кому-небудь і гроші отримані від продажу, використати на шати своїм дочкам, купуючи намиста, сережки, каблучки, хустки, пояси тощо. Що стосується чоловіка, то він повинен всю свою сім’ю годувати, обувати, споряджати верхній одяг – свитку, шапку, кожух, кожушанку і пояс”. Крім батька й матері, відповідні права та обов’язки, що визначалися працею, мали й інші члени сім’ї.
Визначаючи національні форми та специфічні особливості нагромадження капіталу в Росії, М. Зібер ілюструє багатьма фактами, які свідчили про російську економічну відсталість, зумовлену в першу чергу збереженням суспільно-економічної та правової опори деспотизму. “Община та артіль забезпечують існування народу і запобігають утворенню пролетаріату на певному рівні свого розвитку, але вони моляться, як можуть, самодержавному правителю і тим фатально і безповоротно роблять його тираном над собою”. Протидіяти негативним наслідкам капіталізму потрібно, але про повну його ліквідацію, поки він сам не вичерпає себе, не можна й думати, бо то все одно, що самого себе підняти за волосся.
С. Подолинський (1850–1891) написав такі праці як – “Парова машина”, “Про бідність”, “Ремесла і фабрики на Україні”.
1880 року у журналі “Слово” опублікував статтю “Праця людини і її відношення до розподілу енергії”. У цій праці вперше у світовій науці було запропоновано енергетичну теорію органічного життя, у якій здійснено аналіз розподілу енергії у всесвіті та роль праці у її збереженні і нагромадженні, подано нове природничо-наукове визначення праці, що збільшує енергетичний бюджет людства. Результати дослідження були викладені у десяти тезах-висновках. Перш за все Подолинський наголошував на тому, що загальна кількість енергії, яка нагромаджена на землі і є в розпорядженні людства, поступово збільшується за рахунок праці.
Раніше застосовували поняття “принцип Подолинського”, зміст якого полягав у тому, що частка в соціальному продукті праці дорівнює одній одиниці енергії, тоді як частка сонячної енергії становить 20 одиниць. Обґрунтованість, фундаменталізм поглядів ученого послужили основами сучасної екології.
Погляди С А. Подолинського вплинули на теорію “ноосфери” В. І. Вернадського. Індустріальна діяльність людини послужила основою нової геологічної ери — антропогенної.
Саме він уперше у світовій науці висловив гіпотезу про можливість безпосереднього синтезу продуктів харчування з неорганічних елементів. Разом з цими важливими висновками вчений вважав, що позбавити людство від марнотратства природних ресурсів та забезпечити найбільше акумулювання енергії може лише соціалізм.
Михайло Туган-Барановський (1865–1919) займався багатьма теоретичними проблемами економічного життя. Учений розділяє ідеї класичної школи, активно критикує трудову теорію вартості та додаткової вартості, виступає проти марксистського детермінізму, за ігнорування психології людей, їхньої моралі. Він намагався переорієнтувати політичну економію в Росії та Україні на позиції суб’єктивно-психологічної школи та неокласицизму.
У праці “Основи політичної економії” Туган-Барановського досліджується все народне господарство; соціальні відносини, клас капіталістів — клас найманих робітників, а не відносини капіталістична фірма — найманий робітник.
“Тільки на основі цього методу Кене і Маркса (методу розгляду цілого суспільного господарства) можливий науковий аналіз процесу нагромадження капіталу і законів реалізації суспільного продукту”, — пише вчений.
Соціальний аспект є основою його тлумачення капіталу. “Не гроші, а капітал панує у цьому світі — це своєрідні соціальні відносини, які в основі своїй мають зосередження засобів виробництва в руках небагатьох людей, тоді як величезна більшість населення позбавлена цих засобів. А необхідність грошового обміну, по суті, випливає з неорганізованості, непланомірного суспільного виробництва, що властиві капіталістичному господарству”, зазначає він.
Мета капіталістичного господарства — додана вартість, за Марксом. У Туган-Барановського ж вартість визначається затратами суспільно-необхідної праці. За Туган-Барановським, для суб’єкта господарювання під час складання господарського плану визначальною має бути трудова вартість, а визначуваною — гранична корисність, тобто остання — функція першого.
Туган-Барановський дійшов висновку, що в непідготовленому соціальному середовищі соціалізм замість того, щоб стати царством свободи та загального багатства, стане царством рабства і загальної бідності. Цей вердикт він виносить 1917 року. “Розпач та ненависть народних мас, — пише вчений, — завжди можуть вибухнути і довести державу до загибелі, як ми це бачимо в російській революції 1917 року, коли ще недавно така могутня Російська імперія розпалася на шматки і зійшла з історичної арени”.
Туган-Барановський у ході теоретичного дослідження доходить висновку, що індустріальна технологічна революція під час свого зростання створює середній клас в особі вищих співробітників (інженерів, менеджерів, фінансистів, банківських службовців і т.п.). “Дрібна буржуазія на Заході відіграє роль масла, яке знижує гостроту суспільних зіткнень. Дрібна буржуазія і сьогодні на Заході є дуже важливим суспільним класом, вона безпосередньо зливається, з одного боку, з робочими масами, а з другого — людьми розумової праці. У Росії клас дрібної буржуазії майже не відіграє будь-якої суспільної ролі. Успіх соціалістичної науки серед мас Росії, України пояснюється передусім незначним розвитком серед російського суспільства класу дрібної буржуазії”.
У соціальній концепції Туган-Барановського середній клас посідає особливе місце, хоч економічно дрібне товарне виробництво у промисловості того часу не має особливих перспектив, воно знищувалось та відроджувалось, але політично як ланка поєднання між робочим класом та інтелігенцією його роль була очевидною.
Серед наукових досліджень ученого помітне місце посідає теорія промислових циклів, що дістала різнополюсної оцінки, в якій помітний вплив Ф. Кене і К. Маркса. Як уже зазначалося, сам автор концепції наголошує, що тільки розгляд народного господарства як цілого може розкрити таємницю загадкового періодично повторюваного піднесення і спаду розвитку промисловості. Кене розглядав цю проблему, використовуючи конкретні кількісні параметри, тлумачення яких свідчить про необхідність планомірних зв’язків між елементами цього суспільного господарства. Те саме відображають схеми відтворення Маркса.
Але це тільки один із елементів пошуку правильної відповіді. Туган-Барановський встановлює, що цикли обумовлені трьома особливостями капіталістичного господарства:
1) це господарство антагоністичне, робітник у ньому — просто засіб виробництва; він існує для капіталу, а не капітал для нього;
2) капіталістичне господарство має тенденцію до необмеженого розширення виробництва;
3) капіталістичне господарство — неорганізоване господарство.
Аналізуючи ситуацію в Англії, автор встановив, що в період піднесення товарні ціни зростають, а в період спаду — знижуються, відповідно, змінюється і грошова маса. У період піднесення обліковий процент підвищується, вексельний курс стає значно несприятливішим. У кінці фази піднесення починається біржова криза. У капіталістичному господарстві нагромадження капіталу створює постійну тенденцію до розширення виробництва за умови його хаотичності. Це породжує труднощі збуту. Обставиною, що посилює ці кризи, виступає кредит, він легко зростає, але так само швидко і зменшується.
Туган-Барановський, досліджуючи періодичність промислового циклу, встановив, що наростаюча фаза капіталістичного циклу характеризується посиленням попиту на засоби виробництва, спадаюча — послабленням попиту на них.
Отже, фаза наростання — посилення будівництва і влаштування нових промислових підприємств, що збігається з посиленням значення залізничного транспорту. Це створює посилений попит не тільки на елементи основного капіталу, а й на предмети споживання. Тому будівництво викликає посилений попит на всю сукупність товарів, що виробляються суспільством.
Капіталістичне господарство неухильно веде до утворення вільних капіталів. Так, незважаючи на фазу застою, процес нагромадження капіталу відбувається (рента землевласників, доходи власників державних паперів, чиновників, пенсіонерів). Але у фазі застою промисловість ці нагромадження не приймає, господарство хаотичне, посилюється приплив вільних капіталів у банки, а це означає, що рівень облікового процента низький. “Низький дисконтний процент стимулює спекуляцію будівництва нових підприємств. Фаза промислового застою проходить, і починається промислове піднесення”.
Чому ж, промислове піднесення завжди закінчується новим спадом? Тому що вільний капітал впродовж фази піднесення потроху вичерпується. На останніх стадіях промислового піднесення підвищується дисконтний процент. Попередній прискорений рух біржових курсів призупиняється.
Автор підкреслює, що економісти шукали причини криз у тій чи іншій сфері суспільного господарства. Але, Туган-Барановський виступає за дослідження всього суспільного господарства, виходячи з цього він формулює нову теорію промислового циклу. “Кризи виникають на основі всієї сукупності явищ суспільного господарства і тому не можуть бути приуроченими до жодної окремої сфери або виробництва, або обміну чи розподілу”.
Туган-Барановський став першовідкривачем сучасної інвестиційної теорії циклів. Ця теорія справила величезний вплив на подальший розвиток політичної економії. Загальновизнаним у світовій економічній літературі є внесок Туган-Барановського в розробку таких проблем, як теорія розподілу, теорія кооперації, теорія соціалізму тощо.
1916 р. у праці “Паперові гроші та метал”, учений реалізує свої висновки про те, що економічна політика є практичною політекономією. Гроші за своєю внутрішньою природою зовсім не є товаром. Глибока відмінність економічної природи грошей та товару яскравіше за все простежується в паперових грошах — шматочках паперу, що не являють будь-якої внутрішньої цінності, а втім виконують усі функції грошей. Паперовими грошима можна назвати тільки такі паперові грошові знаки, які виконують усе, що повинні виконувати гроші, якими вимірюються ціни і котрі використовують для купівлі товарів та сплати боргів.
Грошова маса визначається потребами товарного обігу. Збільшення кількості грошей тоді, коли кількість товарів не зростає неминуче призведе до зростання цін на товари. Цікаво, що ця формула Туган-Барановського майже дослівно збігається з положеннями монетаристської теорії М. Фрідмена, висловленими ним у другій половині XX ст.
Євгеній Слуцький (1880–1948) у 1915 р. опублікував статтю “До теорії збалансованого бюджету споживача”. У цій статті було показано взаємозв’язок між функцією корисності і рухом цін та грошових доходів населення.
Дане дослідження вважається початком вивчення економіко-математичних проблем попиту та взаємозв’язку між функцією попиту, рухом цін і доходів. Воно було визнане та високо оцінене зарубіжними економістами Р. Алленом та Дж. Хіксом. Є. Слуцький вперше у світовій науці поставив питання про потребу у формуванні особливої науки – праксеології (поведінка людей в різних умовах на основі раціоналізму). Ця наука повинна була займатися розробкою принципів раціональної поведінки людей в різних умовах життя.
Ідея Слуцького стала вихідною для формування споживчого кошика соціуму.
Функція корисності:
U=f(xі, хг, хз ... х„),
Де хі, хг, хз — кількість споживчих благ (за рік).
З цього випливає положення, що індивід може ранжирувати свої переваги, виявляючи “байдужість” між двома альтернативами.
Ідеї Є. Слуцького, модернізувавши з допомогою математичного апарату, використовували видатні зарубіжні економісти К. Ерроу та Ж. Дебре.
Основні терміни і поняття
Відміна кріпосного права – 19 лютого 1861 року, скасування особистої залежності селян від поміщиків, їхнє звільнення і створення органів селянського управління; наділення селян землею і визначення за неї повинностей; викуп селянських наділів.
Відруб – частина общинної землі, що закріплювалася у приватну власність з правом створення хутірського господарства.
Генеральний секретаріат – створений Українською Центральною Радою 23 червня 1917 року з метою організації економічного життя та управління господарством України.
Гетьманат – (квітень-грудень 1918 року) Законом “Про тимчасовий устрій України” гетьман створив Раду Міністрів Української Держави та виступив проти анархії, економічної розрухи, безробіття, загрози голоду, за відновлення приватної власності та свободи підприємництва.
Директорія – створена 14 листопада 1918 року як верховний орган відновленої УНР.
“Принцип Подолинського” – його зміст полягав у тому, що частка в соціальному продукті праці дорівнює одній одиниці енергії, тоді як частка сонячної енергії становить 20 одиниць.
Столипінська реформа – започаткована 9 листопада 1906 року Указом “Про доповнення деяких постанов чинного закону, що стосується селянського землеволодіння й землекористування”, який передбачав руйнацію общинного землеволодіння та розвиток капіталістичних відносин на селі.
Українська Центральна Рада – створена 17 березня 1917 року як центральний орган політичної влади на Україні.