-
Облік основних засобів.
При обліку довгострокових активів використовуються облікові концепції, передбачені міжнародними стандартами бухгалтерського обліку:
-
принцип вартості - у день придбання довгострокових активів їx оцінюють та відображають в обліку за купівельною вартістю, вираженою в грошовому еквіваленті;
-
принцип погодженості - протягом усього періоду експлуатації (від моменту придбання до моменту списання) витрати з використання довгострокових активів визначають та відображають в обліку так, щоб максимально погодити їx iз тими доходами, які отримала компанія за цей період унаслідок їx експлуатації;
-
визнання прибутку чи збитку - визначення фінансового результату від експлуатації довгострокових активів у день списання його з балансу з будь-якої причини.
Для організації обліку основних засобів їх попередньо класифікують за такими ознаками:
-
функціональна роль (призначення) майна;
-
термін служби (передбачуваний термін використання);
-
місце знаходження;
-
фізичний характер обладнання.
Крім цього, в більшості західних країн аналітичний облік основного капіталу ведуть за такими групами: - земля; - будівлі; - машини та обладнання; - автоматичне обладнання; - обладнання контор.
Кожній складовій цієї класифікації відповідає синтетичний рахунок у плані рахунків.
Облік основного капіталу на Заході ведеться за кожним окремим об’єктом так само, як і в Україні.
Переміщення майна, а також ліквідація основних засобів без письмового дозволу відповідальних осіб не дозволяється. Факт ліквідації оформляється так званим балансом на списання майна. У цьому балансі вказують: ціну придбання, суму нарахованої амортизації, залишкову вартість. За наслідками ліквідації складають спеціальний звіт, у якому перераховують одержані від ліквідації матеріали.
Аналітичний облік ведеться в спеціальних книгах (книга основного капіталу, книга майна). Найпростішим та обов’язковим первинним документом необоротних активів є інвентарна таблиця.
При надходження основних засобів складають бухгалтерський запис:
Д-т „Будівлі”, „Земля”, „Машини і обладнання”
К-т „Рахунки до оплати” (якщо оплата не відбулася)
К-т „Грошові кошти” (якщо оплата відбулася).
При вибутті основних засобів складають бухгалтерський запис:
Д-т „Рахунки до отримання” (якщо оплата не відбулася) Д-т „Грошові кошти” (якщо оплата відбулася).
Д-т „Зношення основних засобів”
Д-т „Збитки від вибуття” або К-т „прибутки від вибуття”
К-т „Будівлі”, „Земля”, „Машини і обладнання”
МСБО 16 передбачається переоцінка ОЗ виходячи з їх справедливої вартості на момент переоцінки. Справедливою вартістю ОЗ є їх ринкова вартість, визначена експертною оцінкою виробленої професійними оцінювачами.
Переоцінку слід проводити регулярно, для того, щоб балансова вартість ОЗ істотно не відрізнялася від їх справедливої вартості на дату балансу. У разі незначного коливання ринкової вартості ОЗ достатньо проводити їх переоцінку кожних 3 або 5 років. Слід пам'ятати, що при переоцінці певного об'єкту ОЗ, необхідно переоцінювати весь клас ОЗ, до якого він належить.
Результати переоцінки відображаються таким чином:
Дооцінки відображається
Д-т «Основні засоби»
К-т «Дооцінка»
Дооцінка в балансі відображається у складі власного капіталу.
Сума зниження ціни списується на витрати підприємства і відображається в звіті про фінансові результати.
МСБУ 16 передбачений перегляд термінів корисного використовування ОЗ. Якщо в результаті аналізу з'ясовується, що термін корисного використовування ОЗ істотно відрізняється від первинної оцінки слід скоректувати суми амортизації в поточному і майбутніх періодах. Періодично також слід переглядати методи нарахування амортизації ОЗ. Зміна методів нарахування амортизації повинна знайти віддзеркалення у фінансовій звітності.