Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. рекомендации_технологи.doc
Скачиваний:
29
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
1.71 Mб
Скачать

Список літератури

  1. Філософія: Підручник для студентів-медиків / За ред. М.В.Попова, О.О.Закордонця.- Х.: ВПП „Контраст”, 2005. – 488 с.

  2. Воловик В. Т. Вступ до філософії. Навчальний посібник. Запоріжжя, 2000.

  3. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник /Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.Л., та ін. – 2-е вид.. – Либідь, 1994.

  4. Горський В.С. Історія української філософії / Курс лекцій. – К., 1996.

  5. Надольний І.Ф. Філософія. Навчальний посібник. – К., 2000.

Семінарське заняття № 10 Тема: «Сучасна світова філософія»

Філософія сьогодні є засобом критичного аналізу, усвідомлення найзначніших, універсальних процесів і проблем, від яких залежить розви­ток сучасної цивілізації. Все більшого значення в осмисленні світу на­буває принцип єдності протилежностей, їх гармонійного поєднання для усвідомлення загальнолюдських інтересів і цінностей, для відвер­нення загрози самознищення людства, для збереження життя на пла­неті.

Аналізуючи сучасний стан світової філософії, слід мати на увазі, що в існуючих концепціях знайшли специфічне відображення, по-перше, суперечності нинішнього суспільства і, по-друге, об'єктивні тенденції розвитку сучасного світу в цілому: проблеми людини, культури, гло­бальні проблеми і т.д. Тому основне завдання сучасної філософії  вивчення глибинних зрушень у культурі, динаміки співвідношень між різними її сферами (наука, технологія, політика, мораль та ін.) в усьому їх різнобарв'ї та суперечливій взаємодії різних пластів. Сучасна філосо­фія містить у собі широкий спектр проблем і підходів до їх вирішення, насущні проблеми життя і, особливо, проблему людини. Можна виді­лити три ідеї, які мали вплив на філософську думку XX ст. По-перше, людина  це істота, яка володіє даром створювати символи. Жодна жива істота на землі не будує між собою і природою символічного середовища. Це здатна робити тільки людина (Е.Кассірер). По-друге, людина, отримавши відносну самостійність від природи, набула мож­ливості саморозвитку, перевтілення (М.Шеллер). По-третє, спонтанність людської природи, здатність людини змінювати людське буття ніби знову відтворює саму людину не тільки духовно і екзистенціальне, а i як біологічний вид (Е.Фромм).

Сучасна філософія характеризується наявністю великої кількості різноманітних напрямків та шкіл зі своїми специфічними ідеями, принципами, підходами до реалій життя.

Сучасність у філософії має свій внутрішній масштаб. За звичкою, початком сучасного етапу вважають кінець XIX ст., коли з'явилися "некласичні" форми філософствування, що стали в Європі домінуючи­ми на початку XX ст.

План

  1. Характерні риси сучасної західної філософії, етапи її розвитку. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії кінця ХІХ – початку ХХ століття.

  2. Позитивізм, його історичні форми.

  3. Проблема знання і мови у філософії. Неопозитивізм (Л. Вітгенштейн, В. Карнап, Б. Рассел).

  4. Структуралізм (К. Леві-Строс, М. Фуко).

  5. Герменевтика (Г.Гадамер, П. Ріккерте).

  6. Екзистенціалізм та його різновиди.

  7. Фрейдизм та неофрейдизм.

  8. Персоналізм і неоперсоналізм.

  9. Неотомізм.

Мета вивчення теми: виділити і охарактеризувати основні періоди становлення сучасної філософії; здійснити критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії кінця ХІХ − початку ХХ століття; дати об’єктивну оцінку марксистській філософії, розкрити її структуру, проблеми; проаналізувати різновиди філософії екзистенціалізму, персоналізму, філософської антропології, філософські напрями томізму, неотомізму, фрейдизму, неофрейдизму; виявити зв’язок сучасної філософії із болючими проблемами сучасної суспільної історії; осмислити значення сучасної філософії для власної теоретичної і практичної діяльності.

Ключові терміни і поняття з теми: агностицизм, апріорні синтетичні судження, розсудок та розум, „річ у собі”, „річ для нас”, агностицизм, антиномії, трансцендентальний ідеалізм, абсолютна ідея, категоричний імператив, предмет та об’єкт, суб’єкт, „Я” – не „Я”, „філософія тотожності”, антропологічний принцип, діалектична логіка.