113

ВСТУП

Курс „Вступ до літературознавства” має велике значення для підготовки майбутніх філологів (викладачів іноземної мови та літератури), оскільки формує теоретичну базу та навички аналізу художніх творів, необхідні для подальшого вивчення зарубіжної літератури, знайомить з найновішими дослідженнями відповідного проблемного поля. Він тісно пов’язаний із дисципліною „Історія зарубіжної літератури” („Антична література”, „Історія зарубіжної літератури Середньовіччя та Відродження”, „Історія зарубіжної літератури XVII-XVIII ст.”, „Історія зарубіжної літератури XIX ст.”, „Історія зарубіжної літератури XX ст.”): у курсі розглядається своєрідність літератури як предмету наукового дослідження, основні поняття та категорії, необхідні для усвідомлення специфіки ліричних, епічних та драматичних творів зарубіжної літератури, опису взаємозв’язків відповідних текстів.

Викладання курсу „Вступ до літературознавства” на факультетах іноземної філології у вищих навчальних закладах пов’язане із необхідністю вирішення низки проблем: урахування жанрової специфіки та особливостей розвитку літературного процесу у країнах західної Європи, пошуку диференційованого підходу до проведення семінарських та практичних занять зі студентами різних спеціальностей („англійська мова та література”, „німецька мова та література”, „французька мова та література, „іспанська мова та література”), фахового спрямування (доцільності органічного поєднання вивчення теоретико-літературного матеріалу із формуванням мовних та мовленнєвих навичок володіння іноземною мовою), створення уявлення про мистецтво перекладу, зокрема, знайомства з найкращими зразками україномовних перекладів творів зарубіжних письменників тощо. Більшість виданих в Україні підручників та посібників з назвами „Теорія літератури” чи „Вступ до літературознавства” рекомендовані їх авторами для студентів філологічних факультетів (спеціальностей „українська мова та література” чи „російська мова та література”). Але ґрунтовне вивчення основних понять та категорій літературознавства, необхідних для переходу на історико-літературний рівень, передбачає для майбутніх спеціалістів з іноземної мови та літератури не лише ознайомлення з основами теорії літератури взагалі, за виданнями, призначеними для студентів інших спеціальностей. Викладання цього курсу має відбуватися відповідно до основної освітньо-професійної концепції, з орієнтацією на потреби у майбутньому.

Це видання розраховане саме на студентів факультету іноземної філології (спеціальності „німецька мова та література”). Матеріал, викладений у посібнику, призначений на допомогу першокурсникам у підготовці до практичних та семінарських занять, виконанні самостійних та індивідуальних завдань і ні в якому разі не може вважатися вичерпним: видання призначене не замінити інші підручники чи посібники з цього курсу, а, навпаки, доповнити їх, спрямувати студентів у пошуку необхідної інформації.

Навчально-методичний посібник містить не лише теоретичний, але й ілюстративний матеріал: показові приклади з творів західноєвропейських, переважно німецьких, письменників, подані як мовою оригіналу, так і в українських перекладах.

Мета курсу – познайомити студентів з проблемним полем та дослідницьким апаратом літературознавства з урахуванням історії і сучасного стану дисципліни у вітчизняній і зарубіжній науці, сформувати системні теоретико-літературні знання та навички їх застосування на практиці.

Завдання курсу:

• ознайомити студентів із сутністю мистецтва як особливої форми суспільної свідомості;

• розглянути специфічні риси літератури як виду мистецтва;

• розглянути основні літературознавчі поняття і категорії в синхронічному та діахронічному аспектах;

• сформувати навички аналізу художнього твору;

• “висвітлити” закономірності розвитку літературного процесу.

За підсумками курсу студент повинен знати:

• суттєві риси мистецтва як особливої форми суспільної свідомості та літератури як виду мистецтва;

• визначення, сутність основних літературознавчих понять та категорій;

• риси художніх систем, літературних епох;

• напрямки, школи, методи літературознавства.

Вміти:

• застосовувати теоретичні знання на практиці, володіти навичками літературознавчого аналізу;

• добирати ілюстративний матеріал до кожного терміна;

• орієнтуватися в основних питаннях сучасного літературознавства;

• користуватися термінологічним апаратом сучасного літературознавства.

Матеріал навчально-методичного посібника може також бути використаний як допоміжний у процесі керівництва та написання курсових, бакалаврських та магістерських робіт.

Плани семінарських та практичних занять

З МЕТОДИЧНИМИ ВКАЗІВКАМИ

Семінарське заняття № 1 (4 години)

Тема: Роди і жанри літератури

План

1. Поняття літературного роду. З історії вивчення родів літератури (Платон, Арістотель, Ф.Шлегель, Ф. Шеллінг, Г.В.Ф. Гегель та ін.). Теорія походження родів (О. Веселовський).

2. Зміст і форма в епічних творах. Специфіка епосу.

3. Особливості драми як літературного роду.

4. Лірика, її специфіка як літературного роду. Ліричний герой.

5. Вид і жанр як форми розвитку літератури. З історії вивчення літературних жанрів (Н.Буало, Г.Е. Лессінг, Д. Дідро та інші). Канонічні та неканонічні жанри.

6. Питання жанрової дефініції. Історичний розвиток жанрової системи.

7. Характеристика епічних жанрів:

а) великі та середні жанри (епопея, роман-епопея, роман, повість);

б) малі жанри епосу (новела та оповідання, есе, нарис, памфлет, казка, легенда та

інші).

8. Драматичні жанри (комедія, трагедія, трагікомедія, мелодрама, фарс, драма). Типи комедій.

9. Ліричні жанри (ода, сатира, мадригал, гімн, епітафія, епіграма та інші).

10. Ліро-епічні жанри (поема, балада, байка). Ліричні відступи.

Література

Основна:

1. Літературознавча енциклопедія: У двох томах / Автор-укладач Ю.І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 624 с.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К.: Либідь, 2001. – 487 с.

3. Ткаченко А.О. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства): підручник для гуманітаріїв. – К.: Правда Ярославичів, 1997. – 448 с.

4. Введение в литературоведение / Под ред. Г. Поспелова. – М.: Высшая школа, 1983. – 327 с.

5. Хализев В.Е. Теория литературы. – М.: Высшая школа, 1999. – 398 с.

6. Чернец Л.В., Хализев В.Е. Введение в литературоведение. – М.: Высшая школа, 2000. – 680 с.

7. Введение в литературоведение: Учебник / Под ред. Л.М. Крупчанова. – М.: „Оникс”, 2005. – 416 с.

8. Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А. Николюкина. – М.: НПК „Интелвак”, 2001. – 1274 с.

9. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / За ред. А. Волкова, О. Бойченка та ін. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636 с.

10. Чернец Л. В. Литературные жанры (Проблемы типологии и поэтики). – М.: МГУ,1982. – 192 c.

11. Фесенко Э. Я. Теория литературы. – М.: УРСС, 2004. – 334 с.

WEB-підручники:

1. Хализев В.Е. Теория литературы. – М.: Высшая школа, 1999. – 398 с.

2. Іванишин В., Іванишин П. Пізнання літературного твору. Методичний посібник для студентів і вчителів. – Дрогобич: Відродження, 2003. – 80 с.

3. Милюгина Е.Г. Основы литературоведения. WEB-учебник для  студентов педагогических факультетов университетов. – Тверь, 2001 // www. region. tver. ru.

4. Теоретическая поэтика: понятия и определения. Хрестоматия для студентов филологических факультетов / Автор-составитель Н.Д. Тамарченко. – М.: РГГУ, 1999. – 286 с.

5. Пронин В.А. Теория литературных жанров. – М.: Логос, 2003. – 229 с.

6. Литературное произведение: основные понятия и термины / Под ред. JI.В. Чернец. – М.: Высшая школа, 2000. – 680 с.

Додаткова:

1. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль: Підручники та посібники, 2000. – 191 с.

2. Томашевский Б.В. Теория литературы. Поэтика. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 334 с.

3. Давидова Т. Жанры и антижанры // Литературная учеба. – 2002. – № 3. – С. 48-151.

4. Эсалнек А.Я. Роман // Русская словесность. – 1999. – № 5. – С. 72-79.

5. Ортега-і-Гассет Х. Думки про роман // Слово і час. – 1994. – № 4. – С. 46-106.

6. Литературная баллада // Зарубежная литература. – 2005. – № 39. – С.11-23.

7. Поетика балади // Слово і час. – 1998. – № 12. – С. 45-48.

8. Давидова Т., Пронин В. Новелла, рассказ, очерк // Литературная учеба. – 2002. – № 6. – С. 159-161.

9. Тамарченко Н.Д. Методологические проблемы теории рода и жанра в поэтике ХХ века // Известия РАН. Сер. Литература и язык. – 2001. – Т. 60. – № 6. – С. 3-14.

А також будь-які літературознавчі словники та енциклопедії.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Готуючись до відповіді на питання № 1, необхідно:

- дати чітке визначення літературного роду та висвітлити питання історії розвитку вчення про роди літератури (погляди Платона, Арістотеля, Ф. Шлегеля, Г.В.Ф. Гегеля, В.Г. Бєлінського, О.Веселовського та ін.).