Рекомендації Зміст індивідуального завдання
Виконання студентами індивідуального завдання сприяє поглибленню та закріпленню теоретичних знань. Студенти набувають навичок самостійної роботи з літературою, навчаються порівнювати, аналізувати та систематизувати інформацію з різних джерел, працювати з періодичною літературою, одержують можливість для порівняння знань, отриманих при вивченні дисциплін.
Кожне індивідуальне завдання містить теоретичне і тестове завдання.
Відповідь на теоретичне завдання індивідуального завдання має містити логічне викладення матеріалу. У вступі необхідно в загальному вигляді сформулювати запропоновану проблему, обґрунтувати її актуальність та визначити мету роботи. В основній частині завдання необхідно розкрити сутність питання відповідно плану і меті. У висновках необхідно зробити лаконічне резюме (коротко підсумувати основні теоретичні положення) та зробити конкретні висновки з дослідженого матеріалу.
Тестове завдання містить 6 питань з обраних тем по курсу БЖД.
Список літератури, що використовувалась при написанні роботи, складається згідно загальних вимог (прізвище та ініціали автора, назва роботи, місто видання та видавництво, рік видання).
Вимоги до оформлення контрольної роботи
Обсяг індивідуального завдання – має становити 15-20 сторінок рукописного тексту, або 12-15 друкованого (кегль 14, Times New Roman, інтервал – 1,5). Структура індивідуального завдання: титульна сторінка, основний зміст роботи, список літератури.
Цитати, таблиці або цифрові дані повинні супроводжуватись посиланням на джерело (розміщується в нижній частині сторінки або позначається номером у дужках, який вказує на порядок у переліку використаної літератури). Посилання мають містити номер сторінки, з якої узято дані.
Рекомендації щодо виконання контрольної роботи
1. Обрати тему робот, визначитись з її планом та змістом.
2. Підібрати необхідну літературу, проаналізувати її.
3. Оформити роботу згідно вимог, які викладені вище.
Критерії оцінювання
Оцінюючи роботу, викладач зважує на те, наскільки повно та змістовно розкрито тему, наскільки чітко та послідовно викладемо основні питання, чи досягнута мета роботи, наскільки адекватно зроблено висновки чи оформлено роботу відповідно вимогам.
Критерії оцінювання теоретичного завдання (містить 2 питання оцінюються по 7 балів кожне):
7 балів виставляється студенту у випадку, коли його відповідь бездоганна за змістом, формою, обсягом. При відповіді глибо розкриває поставлені питання, а також показує знання не лише основної, але й додаткової (в тому числі періодичної) літератури, наводить власні міркування, робить проміжні та узагальнюючі висновки, використовує знання з суміжних, галузевих дисциплін, доцільно використовує вивчений матеріал при наведенні прикладів. Робота містить таблиці, схеми або рисунки.
6 балів передбачає високий рівень опрацювання навчальної літератури. При цьому відповідь повна, логічна, з елементами самостійності, доцільно використовує вивчений матеріал при наведенні прикладів. Можливе неглибоке опрацювання додаткової літератури. Робота містить таблиці, схеми або рисунки.
5 балів передбачає високий рівень знань і навичок. При цьому відповідь містить деякі неточності, недостатня чіткість у визначенні окремих формулювань, доцільно використовує вивчений матеріал при наведенні прикладів. В питанні відсутній табличний і графічний матеріал.
4 бали передбачає поверхневе опрацювання сучасної навчальної літератури, студент відповідає по суті питання і в загальній формі розбирається у матеріалі, але відповідь неповна, неглибока і містить неточності, дає недостатньо правильні формулювання, порушує послідовність викладення матеріалу, відчуває труднощі, застосовуючи знання при наведенні прикладів. Незначний обсяг проробленої літератури.
3 бали передбачає неповні знання студента навчальної літератури, студент лише в загальній формі розбирається у матеріалі, відповідь неповна і неглибока, містить неточності, дає недостатньо правильні формулювання, порушує послідовність викладу матеріалу, відчуває труднощі, застосовуючи знання при наведенні прикладів. Відповідь оформлена неохайно, зі значної кількістю помилок.
2 бали ставиться, коли студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при формулюванні та висвітленні понять.
1 бал ставиться, коли студент не розкрив поставлені питання, не виявив здатності засвоїти матеріал в обсязі.
0 балів – студент не виконав вчасно індивідуальне завдання без поважної причини.
Критерії оцінювання тестового завдання:
Студентам пропонується підготовити 6 тестових питань з обраних тем дисципліни. Усі питання повинні містити 1-2 правильну відповіді. Кожне тестове питання оцінюється в 1 бал у випадку правильної відповіді студента та 0 балів – у випадку допущення помилки.
Таким чином, загальна кількість балів, яку може отримати студент за підсумками виконання індивідуального завдання становить 20 балів.
Питання для індивідуальних робіт з БЖД
Історія виникнення наукової і учбової дисципліни. Об'єкти і цілі.
Негативні дії в системі "Людина - Місце існування".
Види, джерела і рівні негативних виробничого і побутового середовища
Людина як елемент місця існування
Основні психофізичні закони сприйняття.
Ідентифікація небезпек эрготических систем
Методи виявлення виробничих небезпек.
Джерела ЕМІ високих, ультра- і надвисоких частот.
Характеристики ЕМІ.
Дія ЕМІ на організм.
Нормування ЕМІ.
Захист від ЕМІ
Іонізуюче випромінювання (ІВ). Види ІВ, їх характеристики. Міжнародні організації з питань радіаційного захисту.
Одиниці активності і дози ІВ.
Біологічна дія ІВ. (Зовнішнє опромінення; Внутр. опромінення; Захворювання від радіації; Залежність гострого ураження від дози).
Нормування ІВ. Захист від ІВ. Дозиметричний контроль.
Дія електричного струму на організм.
Порогові значення струмів.
Електричний опір тіла людини.
Аналіз небезпеки дотику до токопровідних частин.
Метод контролю забруднення повітря пилом, парами, газами.
Вимір забруднення повітря і ГДК.
Теплообмін людини з довкіллям.
Мікроклімат виробничих приміщень.
Контроль параметрів мікроклімату виробничих приміщень.
Законодавче забезпечення охорони праці.
Законодавче забезпечення екологічної безпеки.
Законодавче забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях
Причини і характер забруднення повітряного середовища.
Дія шкідливих речовин забрудників повітряного середовища на людину.
Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони і населених місць.
Методи контролю забруднення повітря.
Захист від шкідливих речовин.
Поняття небезпеки, небезпечних ситуацій.
Поняття потенційної небезпеки. Класифікація небезпек.
Характеристика небезпечних та шкідливих факторів.
Ризик як оцінка небезпек. Системний аналіз у БЖД
Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності.
Значення гомеостазу для забезпечення безпеки організму людини
Основні визначення здоров’я. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища. Показники здоров’я.
Фактори, що впливають на здоров’я людини.
Система охорони здоров’я в Україні.
Загальні поняття середовища життєдіяльності людини. Характеристики природного середовища.
Техносфера як одна з умов життєдіяльності людини.
Соціально-політичне середовище.
Негативні фактори навколишнього середовища.
Загальні відомості про техногенні небезпеки.
Засоби колективного та індивідуального захисту людини.
Дія шуму і вібрації на організм людини.
Іонізуючі випромінювання та їх характеристики.
Джерела іонізуючих випромінювань.
Дія іонізуючих випромінювань на людину.
Радіаційна безпека.
Дія електричного струму на організм людини.
Заходи та засоби захисту людини від дії електричного струму.
Джерела електромагнітного випромінювання.
Небезпечна дія електромагнітного випромінювання на організм людини.
Основні заходи та засоби захисту людини від дії електромагнітного випромінювання.
Загальна характеристика шкідливих хімічних речовин.
Токсична дія шкідливих речовин на організм людини.
Характеристика отруйних речовин.
Поняття гранично допустимої концентрації шкідливих речовин.
Загальна характеристика біологічних факторів небезпек.
Отруйні тварини і рослини.
Патогенні організми.
Фізична діяльність людини.
Розумова діяльність людини.
Психофізіологічні фактори небезпек.
Фактори, що впливають на продуктивність праці.
Енерговитрати людини в процесі життєдіяльності.
Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини.
Основні положення ергономіки.
Класифікація природних небезпек.
Тектонічні стихійні лиха.
Топологічні стихійні лиха.
Метеорологічні стихійні лиха.
Пожежі.
Історичний розвиток техногенних небезпек.
Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.
Аварії на транспорті.
Пожежі та вибухи.
Війни.
Тероризм.
Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення.
Соціальна небезпека – алкоголізм.
Тютюнопаління.
Природно-техногенні небезпеки.
Природно-соціальні небезпеки.
Захворювання, які передаються статевим шляхом.
СНІД – синдром набутого імунодефіциту.
Наркотики та наркоманія.
Забруднення атмосфери міст.
Забруднення міських приміщень.
Забруднення питної води в містах.
Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст.
Безпека поведінки людей в умовах міста.
Визначення, причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій.
Запобігання виникненню НС.
Організація життєзабезпечення населення в НС.
Ліквідація наслідків НС.
Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
Законодавство України про охорону здоров’я.
Законодавство України про охорону праці та пожежну безпеку.
Закон України “Про дорожній рух”. Закони України “Про Цивільну оборону”.
Законодавство України про охорону навколишнього середовища.
Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
Види відповідальності за порушення правил охорони праці.
Перша медична допомога при ураженні електричним струмом.
Конституційні основи охорони праці.
Закони, законодавча база та нормативні документи про охорону праці. Світовий досвід щодо безпеки праці.
Система правового захисту та нагляду за дотриманням техніки безпеки та охорони праці.
Організація служби охорони праці в навчальному закладі.
Основні причини виникнення пожеж.
Класифікація матеріалів та речовин по показнику пожежної небезпеки.
Системи попередження пожеж.
Сучасні технічні системи пожежного оповіщення.
Сучасні технічні системи пожежотушіння.
Правові та економічні аспекти пожежної безпеки.
Вплив електромагнітного забруднення довкілля на здоров’я людини.
Потенційна небезпека побутової хімії.
Потенційна небезпека порушення валеологічних принципів образу життя.
Класифікація джерел побутової небезпеки.
Правові аспекти розслідування травматизму.
Електробезпека промислова та побутова.
Небезпечні ксенобіотики.
Сучасні аспекти біологічної небезпеки.
Газ радон та його потенційна небезпека.
Приладні засобі моніторингу потенційно небезпечних факторів в побутовому середовищі.
Сучасні засоби пожежегасіння.
Аналітичні аспекти статистичного аналізу промислового травматизму.
Специфіка розслідування причин профзахворювань.
Харчова безпека.
Потенційно небезпечні харчові добавки.
Основи побутової радіаційної безпеки.
Психофізіологічні аспекти адекватної поведінки в умовах НС.
Алгоритми адекватної поведінки в умовах природних НС.
Алгоритми адекватної поведінки в умовах техногенних НС.
Сучасні побутові прилади радіаційного контролю довкілля.
Специфіка розслідування травм невиробничого характеру.
Правові аспекти відповідальності за порушення нормативних актів в системі охорони праці.
Роль промислової та санітарної гігієни в профілактиці профзахворювань.
Мікроклімат –фактор впливу на працездатність людини.
Роль психогігієни в адекватності поведінки в умовах НС.
Законодавчо-нормативна база України з питань охорони праці. Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці.
Нормативно-правові акти України про охорону праці.
Соціальне страхування працівників від нещасних випадків та професійних захворювань.
Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці та дотриманням санітарно-гігієнічних норм.
Дисциплінарна, адміністративна, матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці.
Права й обов‘язки роботодавця та працівника з питань охорони праці.
Організація служби охорони праці на підприємстві.
Відповідальність працівників за порушення вимог щодо охорони праці.
Навчання з питань охорони праці працівників при прийнятті на роботу і в процесі роботи.
Інструктажі з охорони праці.
Основні форми контролю за станом охорони праці. Державний нагляд та громадський контроль.
Розслідування нещасних випадків та аварій.
Вимоги Закону України “Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків.
Положення про розслідування та облік випадків та інцидентів невиробничого характеру.
Склад комісій, терміни та матеріали розслідування, акт розслідування.
Контроль за своєчасним та правильним розслідуванням нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
Методи аналізу виробничого травматизму.
Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків, професійних захворювань та aвapiй.
Основні положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров‘я.
Основні повноваження і права органів державного нагляду та профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства та нормативно-правових актів про охорону праці.
Основні функції управління охороною праці: організація та координація робіт, облік показників стану умов і безпеки праці, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці.
Основні положення організації охорони праці на виробництві.
Основні фактори виробничого середовища, що визначають та формують умови праці на виробництві.
Мікроклімат робочої зони.
Вплив шкідливих речовин на здоров'я працюючих.
Класифікація шкідливих домішок повітряного середовища за характером дії на організм людини. Класи небезпечності речовин.
Джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами.
Значення виробничого освітлення для забезпечення продуктивності і безпеки праці. Існуючи види та системи освітлення.
Вібрації як негативний чинник виробничого процесу. Класифікація вібрацій.
Визначення поняття “виробничий шум”, його основні параметри. Класифікація шумів.
Інфра- та ультразвук. Параметри інфра- та ультразвукових коливань. Джерела ультра- та інфразвукових коливань.
Вплив параметрів мікроклімату на теплообмін організму людини з навколишнім середовищем.
Гострі і хронічні отруєння, професійні захворювання.
Основні світлотехнічні величини і поняття.
Вплив вібрацій на організм людини, вібраційна хвороба.
Дія на організм людини шуму, ультра- та інфразвуку.
Класифікація та джерела електричних і магнітних полів та електромагнітних випромінювань промислової частоти і радіочастотного діапазону.
Класифікація та джерела ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювань.
Лазерне випромінювання, небезпечні і шкідливі фактори, що супроводжують роботу лазерів. Класифікація лазерів за ступенями небезпечності лазерного випромінювання.
Джерела іонізуючих випромінювань на виробництві.
Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії.
Особливості впливу електричних і магнітних полів та електромагнітних випромінювань на людину.
Небезпека дії іонізуючих випромінювань.
Особливості впливу на організм людини інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань.
Санітарно-гігієнічні вимоги та їх реалізація в технологічному процесі.
Нормування параметрів мікроклімату робочої зони.
Санітарно-гігієнічне нормування забруднення повітряного середовища на виробництві.
Профілактичні заходи щодо запобігання професійних захворювань та отруєнь.
Вентиляція виробничих приміщень. Види вентиляції.
Нормування природного та штучного освітлення виробничих приміщень та вимоги санітарних нормативів щодо використання систем природного і штучного освітлення.
Гігієнічне нормування вібрацій, шумів, ультра- та інфразвуку.
Нормування іонізуючого опромінення.
Гранично допустимі напруженості електростатичних полів.
Нормування електромагнітних випромінювань промислової частоти і радіочастотного діапазону.
Нормування інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань.
Контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.
Контроль параметрів мікроклімату. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
Гранично допустимі концентрації (ГДК) та орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
Контроль за станом повітряного середовища на виробництві.
Використання засобів індивідуального захисту.
Джерела штучного освітлення, світильники. Методи розрахунку штучного освітлення.
Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму, ультразвуку, інфразвуку, шляхи їх реалізації, вибір, ефективність.
Методи та засоби захисту від дії іонізуючого випромінювання. Дозиметричний контроль.
Контроль електромагнітного випромінювання на робочих місцях. Методи захисту від електромагнітних полів.
Засоби та заходи захисту від випромінювань оптичного діапазону.
Нормування УФ випромінювання
Нормування ІЧ випромінювань
Нормування ультра - та інфразвуку
Нормування та вимірювання шумів
Штучне освітлення (нормування)
Природне освітлення (нормування)
Механічна вентиляція (нормування)
Природна вентиляція (нормування)
Нормування іонізуючих випромінювань
Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, споруд та будівель на промисловому майданчику, до виробничих, допоміжних та санітарно-гігієнічних приміщень.
Вимоги до приміщень, де використовуються особливо шкідливі речовини.
Аналіз та профілактика професійних захворювань в галузі.
Оцінка умов праці за шкідливими факторами та оцінка їх відповідності санітарно-гігієнічним вимогам.
Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості виробничого процесу.
Санітарно-захисні зони для небезпечних підприємств.
Гранично допустимі викиди в навколишнє середовище, заходи по обмеженню викидів.
Атестація робочих місць за умовами праці. Класи умов праці: 1 – оптимальні; 2 – допустимі; 3 – шкідливі; 4 – небезпечні (екстремальні).
Відшкодування працівникам шкоди за невідповідність умов праці.
Поняття “електробезпека”, “електротравма” та “електротравматизм”. Особливості електротравматизму.
Дія електричного струму на людину. Електричні травми місцеві і загальні, електричні удари.
Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Допустимі значення струмів і напруг.
Причини електротравм. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
Напруга кроку та дотику.
Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок: система технічних засобів, що реалізуються в конструкції електроустановок; система електрозахисних засобів; система організаційних заходів.
Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмовідних частин: в однофазній мережі змінного струму, в мережі трифазного струму з різними режимами нейтралі трансформаторів при нормальній роботі та в аварійних випадках.
Класи електрообладнання щодо електрозахисту.
Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при нормальних режимах роботи.
Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормально неструмопровідні частини електрообладнання.
Заземлення, занулення, автомати струмового захисту та пристрої захисного відключення в трифазних та однофазних електромережах.
Система електрозахисних засобів, їх класифікація за видами і рівнем захисту.
Комплектування електроустановок електрозахисними засобами.
Специфіка питань електробезпеки відповідно до галузі.
Методи захисту від статичної електрики. Блискавкозахист.
Організація безпечної експлуатації електроустановок.
Вимоги до працівників. Навчання та інструктажі з електробезпеки. Кваліфікаційні групи з електробезпеки.
Допуск до роботи на електрообладнанні. Нагляд за безпечним виконанням робіт. Відповідальність за безпечне виконання робіт.
Правила застосування електрозахисних засобів. Випробування.
Визначення понять “пожежа” та “пожежна безпека”. Небезпечні та шкідливі фактори, що пов'язані з пожежами. Основні причини пожеж.
Класифікація видів горіння. Класи пожеж.
Пожежовибухонебезпека об'єкта. Категорії приміщень за вибухопожежо-небезпечністю.
Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних робочих зон приміщень за Правилами влаштування електроустановок.
Система запобігання пожеж.
Система пожежного захисту.
Пожежна сигналізація. Засоби виявлення пожежі та сповіщення про пожежу.
Способи і засоби гасіння пожежі. Вогнегасні речовини. Первинні засоби гасіння пожежі.
Евакуація людей при пожежі. Засоби колективного та індивідуального захисту людей від небезпечних і шкідливих факторів пожежі. Протидимовий захист.
Система організаційно-технічних заходів пожежної безпеки. Обов'язки державних органів, керівників підприємств, установ, організацій, підприємців, громадян щодо забезпечення пожежної безпеки.
Специфіка питань пожежної безпеки відповідно до галузі.
Державний пожежний нагляд.
Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин. Негорючі, важкогорючі, горючі матеріали та речовини.
Класифікація рідин, що горять, на легкозаймисті (ЛЗР) і на горючі рідини (ГР). Класифікація аерозолів горючих речовин на вибухонебезпечні та пожежонебезпечні.
Класифікація вибухонебезпечних паро- та газоповітряних сумішей за температурою самозаймання і за здатністю передавати детонацію через зазори між фланцями (БЕМЗ).
Комплекс методів, заходів та засобів, направлених на запобігання формуванню горючого середовища, обмеження розповсюдження та локалізацію пожежі, виявлення пожежі, створення умов для ліквідації пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.
Порядок оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння. Вибір типу та визначення кількості вогнегасників. Стаціонарні засоби гасіння пожежі. Протипожежне водопостачання.
Час на евакуацію при пожежі. Розміри, кількість, розміщення, улаштування та утримання шляхів евакуації людей.
Автоматичні електричні системи пожежної сигналізації.
Контроль стану пожежної безпеки на підприємстві, наявності та стану засобів гасіння пожежі.
Навчання працівників з питань пожежної безпеки.
Основні поняття та значення пожежної безпеки
Вимоги безпеки до систем, що працюють під тиском. Парові та водогрійні котли.
Вимоги безпеки на стадії розробки та проектування технологічних процесів, обладнання та продукції характерних для галузі виробництва.
Вимоги безпеки в галузі при виготовленні, монтажі, випробуваннях та експлуатації обладнання, технологічних процесів та продукції.
Заходи і засоби підвищення рівня безпеки технологічних процесів, обладнання та продукції характерних для галузі виробництва.
Існуюча нормативна база для галузі виробництва.
Вимоги безпеки при проведені зварювальних робіт.
Вимоги безпеки при проведені газонебезпечних робіт.
Профілактичні заходи щодо запобігання травматизму.
Безпечність технологічних процесів і обладнання, утримання приміщень, обладнання та утримання засобів захисту в належному стані, організація виконання робіт відповідно до вимог безпеки, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, нагляд та контроль за виконанням вимог безпеки як міри щодо профілактики виробничого травматизму у галузі.
Потенційно небезпечні об’єкти (ПНО) в галузі.
Профілактичні заходи щодо запобігання аварій. Інженерно-технічні заходи, спрямовані на забезпечення безпечного функціонування ПНО, захист виробничого персоналу та населення, зменшення збитків, втрат, руйнувань у разі аварій.
Організація контролю роботи небезпечних виробництв в галузі, заходи і засоби контролю та протиаварійного захисту, енергозабезпечення систем контролю та протиаварійного захисту.
Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС).
Порядок введення в дію ПЛАС та планів аварійно-рятувальних заходів.
Вивчення ПЛАСів та планів аварійно-рятувальних заходів працівниками підприємств.