2. Європейський кодекс професійної поведінки в області pr (Лісабонський кодекс)

Справжній кодекс був прийнятий на Генеральній асамблеї Європейської конфедерації ПР (СЕПР) в Лісабоні 16 квітня 1978 р. і доповнений 13 травня 1989 р.

Частина I

Критерії і норми професійної кваліфікації практичних працівників ПР, що накладаються на них цим кодексом

Стаття 1

Кожен професійний член національної асоціації, відповідним чином прийнятий в неї згідно з її правилами, вважається практичним працівником сфери ПР, зобов'язаним відповідати постановам чинного кодексу.

Частина II

Загальні професійні обов'язки

Стаття 2

У своїй діяльності практичний працівник ПР зобов'язаний поважати принципи, закладені в Загальній декларації прав людини, і особливо свободу слова і друку, які сприяють здійсненню права особи на отримання інформації. Таким же чином він зобов'язаний діяти відповідно до інтересів суспільства і не заподіювати збитку гідності й честі особи.

Стаття 3

У своїй діяльності практичний працівник ПР повинен проявляти чесність, інтелект і лояльність. Зокрема, він зобов'язаний не використовувати інформацію або коментарі, якщо він вважає або упевнений в тому, що вони є помилковими або такими, що вводять в оману. Таким же чином він повинен дотримуватися обережності, щоб не застосовувати навіть випадково форми і методи роботи, несумісні із чинним кодексом.

Стаття 4

Вся діяльність в області ПР повинна вестися відкрито: вона повинна бути легко пізнаваною, мати ясні вказівки щодо свого походження й уникати тенденцій вводити в оману треті сторони.

Стаття 5

У своїх взаєминах з представниками інших професій і в інших областях суспільних відносин практичний працівник ПР повинен поважати правила і практику, прийняті в цих професіях або заняттях, в тій мірі, в якій вони сумісні з етикою його власної професії.

Практичний працівник ПР повинен поважати національні кодекси професійної поведінки і закони, що діють у тій країні, де він працює, а також повинен утримуватися від самореклами.

Частина III

Спеціальні професійні обов'язки

Щодо клієнтів і наймачів

Стаття 6

Практичний працівник ПР не представлятиме інтересів конфліктуючих сторін без згоди на те зацікавлених клієнтів або наймачів.

Стаття 7

У своїй діяльності практичний працівник ПР повинен дотримуватися повної конфіденційності. Він зобов'язаний суворо дотримуватися професійної таємниці, зокрема, не розголошувати жодної конфіденційної інформації, одержаної від своїх клієнтів або наймачів, колишніх, справжніх або потенційних, а також не використовувати таку інформацію, не маючи на це права.

Стаття 8

Практичний працівник ПР, що має будь-які права або інтереси, які можуть вступити в конфлікт з такими інтересами його клієнта або наймача, зобов'язаний обнародувати їх якомога раніше.

Стаття 9

Працівник ПР не повинен рекомендувати своєму клієнту або наймачу послуги будь-якої фірми або організації, в яких йому належать фінансові, комерційні або інші права й інтереси, без попереднього оголошення про такі свої права й інтереси.

Стаття 10

Працівник ПР не повинен укладати контракт з клієнтами або наймачами, згідно з яким працівник гарантує будь-які кількісні результати.

Стаття 11

Працівник ПР може приймати винагороду за свої послуги тільки у формі заробітної платні або гонорару, але у жодному випадку не повинен приймати платні або іншої матеріальної винагороди залежно від професійних результатів.

Стаття 12

Працівник ПР не повинен приймати жодної винагороди за послуги своєму клієнту або наймачу від третьої сторони, наприклад, у вигляді знижки, комісійних або оплати товаром (натурою), окрім як за узгодженням з клієнтом або наймачем.

Стаття 13

Якщо виконання завдання у сфері ПР може привести до серйозних порушень правил професійної поведінки або має на меті дії й поведінку, що суперечать принципам справжнього кодексу, практичний працівник ПР зобов'язаний зробити кроки до того, щоб негайно повідомити свого клієнта або наймача, а також зробити все від нього залежне, щоб примусити останнього поважати вимоги кодексу. Якщо ж клієнт або наймач опирається в своїх намірах, працівник ПР зобов'язаний, проте, дотримуватися кодексу незалежно від загрожуючих наслідків.

Щодо громадської думки і засобів масової інформації

Стаття 14

Дух справжнього кодексу і правила, викладені в попередніх статтях, особливо в статтях 2, 3, 4 і 5, мають на увазі постійну турботу практичного працівника ПР про дотримання права на інформацію і, більш того, його обов’язок поставляти інформацію в рамках професійної конфіденційності. Вони припускають також пошану прав і незалежності засобів масової інформації.

Стаття 15

Забороняються будь-які спроби обдурити громадську думку або його представників.

Інформація у вигляді новин повинна поставлятися без оплати і будь-якого прихованої винагороди за її використання або публікацію.

Стаття 16

Якщо виникає необхідність проявити ініціативу або здійснити будь-який контроль за розповсюдженням інформації відповідно до принципів чинного кодексу, практичний працівник ПР може зробити це за допомогою платної публікації в газеті або заплативши за час мовлення по радіо відповідно до правил, практики і методів користування, прийнятих у цій області.

По відношенню до колег – працівників ПР

Стаття 17

Працівник ПР повинен утримуватися від нечесної конкуренції з колегами.

Його дії або слова не повинні завдавати збитку репутації або діяльності колеги – працівника ПР за умови виконання ним своїх обов'язків відповідно до статті 19б чинного кодексу.

Щодо своєї професії

Стаття 18

Працівник ПР повинен утримуватися від будь-яких дій, здатних завдати збитку репутації його професії.

Особливо він не повинен заподіювати збитку своїй національної асоціації, ефективному виконанню нею своїх функцій, її доброму імені – ні зловмисними нападками, ні будь-якими порушеннями її статуту або правил.

Стаття 19

За репутацію професії відповідає кожен член асоціації. Обов’язок кожного працівника ПР не тільки поважати самому чинний кодекс, але і:

а) сприяти тому, щоб цей кодекс був відомий ширше і зрозумілий всім;

б) повідомляти компетентні органи влади, що займаються дисциплінарними питаннями, про всі порушення або підозри в порушенні кодексу, які стали йому відомі;

в) використовувати все наявні в його розпорядженні засоби для того, щоб забезпечити дотримання постанов органів влади й ефективне застосування санкцій.

Будь-який практичний працівник ПР, який допускає порушення цього кодексу іншими, сам вважатиметься порушником цього кодексу.