2. Складові елементи (атрибути) та характерні ознаки держави

Держава – це головний інститут політичної системи суспільства, створений для організації і керування життєдіяльністю певного населення на певній території за допомогою влади, що має обовязковий характер для всіх громадян.

Складовими елементами (атрибутами) держави є територія, населення, влада.

Територія – це фізична, матеріальна основа держави. Вона являє собою географічний простір, на який повною мірою поширюється юрисдикція держави (діють її закони). До території належить не лише суходіл у межах державних кордонів, але й надра землі, повітряний простір, територіальні води, дипломатичні представництва, посольства, консульства, торгові, пасажирські та військові морські і повітряні судна, літаки і космічні апарати.

Населення – це сукупність людей, які мешкають на території держави і підпорядковуються її владі. Незважаючи на існуючі відмінності, населення складає єдине співтовариство, народ, який є джерелом і носієм влади у державі. Постійне населення території має, як правило, сталий звязок з державою у вигляді підданства (у державах з монархічною формою правління) або громадянства (у державах з республіканською формою правління) і користується її захистом як всередині, так і за межами цієї держави.

Влада – це наявність спеціальної системи державних органів і установ та їх здатність підпорядковувати собі та керувати усіма підлеглими її юрисдикції особами, установами та організаціями.

Характерними ознаками держави є:

• суверенітет, тобто верховенство державної влади всередині країни та її незалежність на міжнародній арені;

• наявність офіційної системи права та законодавства;

• наявність фінансово-грошової системи;

• наявність офіційної системи оподаткування і фінансового контролю;

• наявність однієї або кількох державних мов;

• наявність офіційної символіки – прапора, герба, гімна.

3. Функції держави

Функції держави – це головні напрями і види її діяльності, зумовлені цілями і завданнями, що стоять перед нею.

Можна класифікувати функції держави за різними критеріями.

Функції держави за засобами її діяльності:

• законодавча;

• виконавча (управлінська);

• судова;

• правоохоронна;

• інформаційна.

Функції держави за сферами її діяльності:

• внутрішні;

• зовнішні.

Внутрішні функції забезпечують внутрішню політику держави. До них належать:

• політична– регулювання політичних відносин, забезпечення народовладдя;

• економічна– регулювання економічних відносин, створення умов для розвитку виробництва, підприємницької діяльності;

• соціальна – соціальне забезпечення, соціальне страхування, охорона здоровя;

• культурно-виховна– розвиток культури, охорона культурної спадщини, організація освіти, науки, виховання підростаючого покоління;

• екологічна– забезпечення екологічної безпеки, раціональне використання природних ресурсів, охорона природного середовища, фауни і флори;

• інформаційна – організація і забезпечення системи одержання, використання, поширення і збереження інформації;

• правоохоронна – забезпечення охорони конституційного ладу, прав і свобод громадян, законності і правопорядку;

• фіскальна– забезпечення системи оподаткування і контролю за легальністю прибутків громадян та їх обєднань.

Зовнішні функції забезпечують зовнішню політику держави. До них належать:

• політична (дипломатична)– встановлення і підтримання дипломатичних зносин з іноземними державами відповідно до загальновизнаних норм і принципів міжнародного права;

• економічна– встановлення і підтримання торгово-економічних відносин з іноземними державами, розвиток ділового партнерства і співробітництва з іншими державами, інтеграція до світової економіки;

• культурно-виховна (гуманітарна)– підтримання і розвиток культурних і наукових звязків з іноземними державами, забезпечення збереження обєктів, що мають історичну та культурну цінність, обмін культурними цінностями;

• екологічна– участь у вирішенні глобальних екологічних проблем;

• інформаційна – участь у розвитку світового інформаційного простору, використання інформаційних ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами;

• оборонна– захист безпеки, суверенітету та територіальної цілісності держави від зовнішніх посягань;

• підтримання світового правопорядку– участь у врегулюванні міжнаціональних та міждержавних конфліктів, боротьба з міжнародним тероризмом.