- •2. Біологічний підхід у етнопсихології
- •4. Культурний підхід у етнопсихології
- •Життєдіяльність етносу
- •128 Розділ 1. Загальна етнопсихологщ
- •6.2. Механізми етнопсихогенезу з погляду діяльнісного підходу
- •138 Розділ 1. Загальна етнопсихологія*
- •144 Розділ 1 загальна етнопсихологія1
- •2 Метод спостереження
- •3.1. Метод інтерв'ю в етнопсихології
- •165 Методи дослідження в етнопсихології
- •4.1. Діагностичний тест відносин
- •Бланк дтв
- •4.2. Техніка репертуарних ґрат (тест Дж.Кєллі)
- •5. Регіональна картотека людських відносин
- •1. Народні системи виховання дитини як засіб формування психіки
- •1.1. Новонародженість і раннє дитинство.
- •222 Розділ 2. Прикладна етнопсихологія
- •223 Психологічні аспекти етнопедагопш
- •1 Ворона свої пісні вихваляє (марійськ.)
- •2.3. Традиційне весілля: етноконфліктологічний аспект
165 Методи дослідження в етнопсихології
«вільних методів» приречені на провал. Ця позиція, підтримана багатьма дослідниками, призвела до того, що останніми роками акцент у міжкультурних дослідженнях зсувається з кількісних показників на глибокий і всебічний якісний аналіз результатів тестів-завдань.
Проективні методи базуються на механізмі проекції, тобто здатності людини сприймати оточуючий його світ і різноманітні ситуації через призму тих проблем, які його в цей час хвилюють, приписувати іншим людям («проектувати») ті позитивні чи негативні риси, котрі сам досліджуваний може в собі усвідомлювати, а може і не усвідомлювати. При використанні проективних тестів досліджуваних уводять у невизначену, неструктуровану ситуацію і виявляють, як він її оцінює, які риси, якості, ■значення приписує дійовим особам, об'єктам, явищам. Такими ситуаціями можуть бути, наприклад, завершення незакінчених речень («метод не-закінчених речень»), видавання асоціацій, що виникають при сприйманні чорно-білих і кольорових плям («тест Роршаха»), пошук сенсу в сюжетно невизначепих картинках («тест ТАТ») і т.ін. Аналіз відповідей досліджуваних дає змогу судити про їхні особистіші та інтелектуально-мнестичні особливості. Тести цього типу висувають, на відміну від раніше розглянутих, більш високі вимоги, з одного боку, до рівня інтелектуального розвитку досліджуваних, а з іншого — до рівня професіоналізму та досвіду самого дослідника.
Кроскультурні дослідження за допомогою проективних тестів почалися з вивчення особливостей сприйняття серії чорнильних плям у різних культурах. Одним із перших і найбільш гарячих прибічників міжкультурних досліджень особистості цим інструментом (зокрема, тестом Роршаха) був Халловелл. Так, на початку 40-х років він користувався проективними тестами для виявлення особливостей особистості у представників національних меншин в умовах їхньої адаптації до домінуючої «білої раси». Трохи пізніше (1947) Генрі почав досліджувати дітей індійських племен, зіставляючи їхні результати за комплексом проективних методик (тест Роршаха, ТАТ та ін.) з історіями життя кожної дитини.
Незважаючи на певні методичні складності, протягом 50-х років масштаби використання проективних тестів для кроскультурних досліджень швидко зростали. У 1961 році Каппан відмічав, що на період з 1949 по 1960 рік проективні тести були використані більш як у І 50 кроскультурних дослідженнях, у яких брали участь представники 75 суспільств. Але починаючи з 60-х років темп впровадження тестових методик у крос-культурні дослідження знижується. Цьому сприяла критика цієї практики, яку висловили Каплан, Ліндсей та ін. Вона зводилася до таких положень: наявність певного суб'єктивізму при інтерпретації даних, виведення особистіших рис не стільки за результатами проективних тестів, скільки
166
Розділ І ЗАГАЛЬНА ЕТНОПСИХОЛОГІЯ і
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ЕТНОПСИХОЛОГІЇ
167
виходячи з власних знань та уявлень про дану культуру: методи оброб-. ки та ш терп р є та иії, розроблені в процесі дослідження освічених американців і європейців, часто некритично переносилися на процес вивчення інших культур, що також спотворювало результати; узагальнені профілі особистості нерідко трактувалися як репрезентуючи «модальну особистість», тоді як виявлені в дослідженні суттєві індивідуальні відмінності свідомо ігнорувалися, і т.ін.
Через такі рецензії в наступні роки масштаби використання проективних методик в міжкультурпих дослідженнях дещо зменшилися і більше не сягали тих об'ємів і темпів впровадження, які були характерні для 50-х років.
Кожний рядок містить чотири шкали. Полюси шкал відповідають таким порядковим номерам слів у рядку: перша (1, 8), друга (2, 4). третя (З, 6) і четверта (5, 7). До того ж риси, розташовані на 1, 2, 5 і 6 місцях, являють собою позитивний полюс шкали, а характеристики, розташовані відповідно на 3,4, 7 і 8 місцях, — негативний. Іншими словами, схема розташування конототивних значень якостей у загальній матриці має такий вигляд: