Дослідженнями пам'яті дітей з мовними порушеннями займалися

Г.С. Гуменна, Л.І. Белякова, Ю.Ф. Гapкуша, О.Н. Усанова, Е.Е.Л. Фігередо і ін. З'ясувалося, що обсяг зорової пам'яті таких дітей практично не відрізняється від норми. Виняток стосується можливості продуктивного запам'ятовування серії геометричних фігур дітьми з дизартрією. Низкі результати в даних пробах пов'язані з вираженими порушеннями.

Результати дослідження слухової пам'яті у дітей з порушеннями мови демонструють: слабкість утримання мовних сигналів і точність відтворення, високу гальмування слухомовних слідів, низький рівень розвитку довільності і контролю слухової пам'яті,порушення впізнавання слів, пропонованих на слух, погана мовні на мовні стимули, повільна орієнтування в умовах завдання та ін.

Так, результати комплексного дослідження мнемічна діяльність молодших школярів з мовною патологією, проведеного Л.М. Шіпіцін та ін., Показали у дітей з ОНР знижений об'єм всіх видів пам'яті (особливослухомовної). Показники різних видів па’мяті до 2 класу у дітей з ОНР зростають, але не досягають значень, що відзначаються в учнів 1 класу масових шкіл.

До такого ж результату прийшла і Е.М. Мастюкова, вивчаючи групи дітей з порушеннями мови. Вона зазначає у них зниження вербальної пам’яті, при цьому вказує на наявну залежність між вираженістю порушень пам'яті і тяжкістю органічного синдрому. Е.М. Мастюкова підкреслює залежність вербальної пам'яті від степені і характеру мовного недорозвинення. Однак, на думку О.В. Трошина і Є.В. Жулин, при знижених показниках слухомовної пам'яті у дітей з ОНР залишаються відносно збереженими можливості смислового, логічного запам'ятовування. Для вивчення слухомовної пам'яті у молодших школярів з мовними порушеннями, які навчаються за програмою загальноосвітньої школи, використовувалися методики: «Запам'ятовування тексту» («Мураха і голубка ») і« Запам'ятовування двох фраз »(С.В. Лауткіна, 2005). Так, коли показники запам'ятовування тексту і двох фраз до 4 класу в групі школярів-логопатів не досягають показників 1 класу школярів з мовної нормою. Сама динаміка змін показників запам'ятовування в групі дітей з мовними порушеннями незначна від 1 до 4 класу.

При відтворенні тесту «Мураха і голубка» діти з ОНР демонстрували: відтворення неточне, неповне, незакінчене, інколи схематичне, зі «смисловими свердловинами», з перестрибуємо на другорядні деталі, з грубими лексико-граматичними помилками.

Показники запам'ятовування тексту школярами з ОНР відповідали «Задовільного» і «низького» рівня запам'ятовування. Діти без мовних порушень показали «високий» і «середній» рівні запам'ятовування.

Серед якісних показників слухомовної пам'яті дітей з ОНР при відтворенні фраз можна назвати наступні: низький об'єктом пам'яті, високу гальмування слухомовних слідів, низьку міцність і точність запам'ятовування (численні спотворення звукової та складової структури слів, привнесення нових слів і т.д.), частіше зустрілись випадки повного забування фраз після вивчення

(рахунок у розумі до 20). Також були проаналізовані помилки, допущення дітьми при відтворенні фраз. Найбільш частотними були наступні: скорочення довжини пропозиції або довжини слів (елізії); пропуски 1-2 або навіть 4 слів, скорочення структури слів; заміна слів в реченні (вербальні парафазії); з'єднання слів першого і другого пропозиції (контамінації); відтворення семантично помилкових пропозицій; перестановка слів у реченні; привнесення нових слів у речення; граматичні помилки, змішання часу дієслова, порушення узгодження слів у реченні та ін.

Таким чином, у дітей з мовними порушеннями спостерігаються такі особливості пам'яті: обсяг зорової пам'яті у відповідність, норми за винятком запам'ятовування геометричних фігур; преобладаня смислової пам'яті над механічної, зниження функції слухової пам'яті; низький рівень відстроченого відтворення і продуктивності запам'ятовування; відносна збереження смислового,логічного запам’ятовування.

1.2

Загальна характеристика пам’яті як психічний процес.

Пам'ять – як психічний процес який розвиває відтворення, забування; типи пам'яті: наочно-образна, словеснихзбереження і наступне об'єктивне і суб'єктивне програванні і впізнавання раніше сприйнятого, пережитого або зробленого.

Існує наступні види пам'яті, які об'єднуються за на основі генетичної та фізіологічної пам'яті як запам'ятовування, но-абстрактна і проміжна.

Ознаками: психічної активності (довільна, мимовільна),

Розрізняють основні процеси пам'яті: запам'ятовування, збереження,

Мимовільна пам'ять

Мимовільне запам'ятовування - це запам'ятовування матеріалу без постановки мети запам'ятати і без спеціальних, спрямованих на це зусиль.

Предмети яскраві, барвисті, нові, незвичайні, привертаючи до себе увагу дитини, можуть мимоволі вступаємо в його мозку. Використовуючи особливості об'єктів, підбираючи відповідний матеріал, вихователі можуть певною мірою керувати процесом мимовільного запам'ятовування. Однак важливо мати на увазі, що навіть у цьому випадку запам'ятовування не є пасивним відображенням усього, що впливає на мозок дитини, а виступає як результат певного взаємодії його з об'єктами.

Мимоволі може відобразитися те, що багаторазово повторюється: дитина запам'ятовує дорогу, по якій він багато разів ходив з дорослими в дитячий сад; він запам'ятовує розташування іграшок, прибирати які його привчили дорослі, і т. д.

Головна причина мимовільної пам'яті найбільш повно розкрита в дослідженнях П. І. Зінченко. На підставі численних експериментів П. І. Зінченко прийшов до висновку, що мимовільне запам'ятовування є продуктом цілеспрямованої, активної діяльності людини.

Ненавмисно закарбовується в нашій пам'яті насамперед, те, з чим людина діє, що є метою його діяльності. Отже, керувати мимовільної пам'яттю дошкільника - це насамперед відповідним чином організовувати їх різноманітну діяльність: ігрову, трудову, навчальну.

Діяльність дітей дошкільного віку дуже різноманітна. Зупинимося на характеристиці лише деяких її видів. Вступаючи в різноманітні відносини з навколишнім, здійснюючи практичну діяльність, дитина пізнає і запам'ятовує багато предметів. Велике значення при цьому має мовна діяльність дітей. Дитина краще запам'ятовує предмети, які сприймає, якими оперує, в тому випадку, коли він їх називає.

Для розвитку мимовільного запам'ятовування велике значення має активне сприйняття дітьми літературних творів. Це виражається в співпереживанні з героєм і в уявному дії з ним: дитина співчуває герою, хоче допомогти йому вчинити так само, як чинить він, ставить себе на місце дійової особи. Кращому запам'ятовуванню віршів сприяють і такі форми активності дітей, як ігрова дія, читання в особах, драматизація віршів.

Велике місце в житті дошкільнят займає картинка. Картинки допомагають вихователям закріплювати знання дітей про вже відомі їм предметах і розширюють кругозір дітей, знайомлячи їх з усе новими і новими предметами і явищами навколишньої дійсності. Картинка - важливий засіб розвитку мовлення, мислення, пам'яті та уяви.

Мимовільне запам'ятовування у дітей значно зростає, якщо вони порівнюють картинки між собою, знаходять в зображених на них предметах загальні ознаки і на цій основі об'єднують їх.

Таким чином, чим більш активною і змістовною є діяльність дітей з матеріалом, тим вище виявляється продуктивність мимовільного запам'ятовування ними цього матеріалу.

Наша пам'ять має вибірковий характер: краще запам'ятовується те, що важливо, цікаво, має більш суттєве значення для людини. Тому завдання керівництва мимовільної пам'яттю дітей включає в себе завдання розширення інтересів дітей, виховання їх допитливості.

Головне, що характеризує якісні зміни в пам'яті дитини дошкільного віку, - це перехід від мимовільних до довільних її процесам. У дітей перших чотирьох років життя пам'ять носить переважно ненавмисний характер: дитина ще не вміє ставити перед собою мету запам'ятати , не володіє він і тими способами, прийомами, які дозволили б йому навмисно здійснювати процеси запам'ятовування .

Дитина запам'ятовує мимоволі. Саме мимовільне запам'ятовування забезпечує йому різноманітні знання про предмети та явища дійсності, їх властивості і зв'язках, про людей та їхні взаємини. Воно збагачує емоційну сферу дитини, сприяє оволодінню промовою, численними діями з предметами, формуванню навичок поведінки малюка з іншими дітьми і з дорослими.

Значення мимовільної пам'яті не вичерпується тільки тим, що вона збагачує знання дитини. Певний рівень розвитку мимовільної пам'яті необхідний для подальшого розвитку довільної пам'яті дітей.