- •Розділ III Орфографія
- •Розділ IV Морфологія і правопис
- •Розділ V Графіка
- •Розділ VI Усне ділове мовлення
- •Роль і значення мови в суспільному'житті
- •Українська мова серед інших мов світу
- •Функції мови
- •Мовна норма
- •Офіційно-діловий стиль
- •1 Євангеліє від Матвія 7. 18.
- •2 Євангеліє від Марка 14.
- •1 Див. Розділ «Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах». 1 Див. «Російсько-український словничок типових мовних зворотів» — Додаток 3.
- •1 Дивергенція (від латин, йіьегдеге — відхилятися, розходитися) — тут утворення самостійних стилів.
- •1 Конвергенція (від латин, сопьегдепііо на грунті сагшегдо — сходжусь, наближаюсь) — тут розвиток подібних рис у різних стилях унаслідок тісних і тривалих контактів.
- •Загальні вимоги до укладання та оформлення
- •1 Реквізит (від латин, гедиізііит — необхідне, потрібне) — тут обов'язкові (вихідні) дані як елемент правильного оформлення офіційних документів.
- •2 Формуляр (нім. Рогтиіаг, від фр. (огтиіаіге, на грунті латин, (огтиіа) — форма.
- •Вимоги до укладання та оформлення документів
- •1 Документ (від латин, боситепіит) — доказ, свідоцтво, взірець, повчальний приклад.
- •Оформлення сторінки
- •Текст і його оформлення
- •1 Виняток становлять документи, текст яких складається з одного речення (напр., заява на відпустку тощо).
- •Скорочування слів і словосполучень
- •Стандартизація ділового тексту
- •Реквізити ділових паперів
- •61049, Харків-491
- •Професійна лексика
- •Організаційні документи
- •Розпорядчі документи
- •2. У наказах про переведення на іншу роботу зазначають:
- •Довідково-інформаційні документи
- •30.11.2002 (Підпис)
- •1 Кореспонденція (від латин, саггехропсіео — відправляю, повідомляю) —
- •1 Автобіографія (відгрец. Аиіоз — сам, Ьіоз — життя, дгарНо — пишу) — опис свого життя.
- •Зміни приголосних при їх збігу
- •2. Прикметникові
- •Після шиплячих, м'яких або й з наголосом на закінченні
- •Твердої групи
- •М'якої та мішаної груп
- •Суфікс -ір-(-ир-) уживається й у дієсловах
- •Складні випадки правопису слів іншомовного походження
- •Іменник
- •2„ Рахівниця — прилад для лічби (не фах).
- •13. Іменники з дієсловами відмовлятися, ухилятися слід уживати в р. Відмінку з приймеником, наприклад:
- •1 Про вживання присвійних прикметників у діловій мові див. Тему «Особливості використання прикметників у ділових паперах».
- •Числівник
- •Займенник
- •Дієслово
- •Дієприслівник
- •2. Уникати умовного способу:
- •Неправильно правильно
- •Прислівники (складні)
- •Прийменники (складні)
- •1. Разом пишуться
- •1. З уживається:
- •2. Окремо пишуться
- •Основи культури мовлення
- •Культура усного ділового мовлення
- •1 Лекція (від латин. Іесііо — читання) — публічний виступ на яку-небудь тему.
- •Ділова бесіда
- •Ділове спілкування
- •Синтаксис1 усного й писемного ділового мовлення
- •1. Сформулюйте поняття «термін» і «професіоналізм».
- •1. Які іменники чоловічого роду однини II відміни у Кл. Відмінку мають закінчення:
- •1. Що таке доручення? Які бувають доручення за походженням?
- •- Внутрішніх справ ввс
- •Уленшпіґель Тіль
Неправильно правильно
носе носить
робе робить
8. Уживати теперішній час на позначення майбутнього, якщо акцентується обов'язковість чогось: Мітинґ розпочинається завтра об 11.00.
9. Уникати вживання форм давноминулого часу:
неправильно
інформація надходила була я виконав був
проект (були) узгодили були звернення надійшло було правильно
інформація надходила я виконав проект узгодили звернення надійшло
10. Не порушувати норми вживання форм залежного слова:
неправильно
свідчити факти відзначати про успіхи довести про інформацію опанувати професією доторкатися приладу піклуватися за (кого) шкодувати гроші
правильно
свідчити про факти відзначати успіхи довести інформацію опанувати професію доторкатися до приладу піклуватися про (кого) шкодувати грошей
11. Надавати перевагу складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі:
неправильно
завтра відпочиватимемо перерахуватимемо працюватимем сьогодні розпочинатиметься
правильно
завтра будемо відпочивати будемо перераховувати будемо працювати сьогодні буде розпочинатися
12. Широко використовувати дієприкметники та дієприслівники, але уникати ненормативних форм або заміняти їх іменниками, іменниками із прийменниками (описова конструкція), дієсловами:
неправильно
оточуюче середовище
знаючий працівник
керуючий відділом бувші учасники правильно
довкілля; навколишнє середовище
обізнаний працівник; тямущий (тямкий) працівник, який добре знає (розбирається, володіє)
керівник відділу
колишні учасники
запитувач; який (той, хто)
запитує (задає запитання) подорожній;
той, хто подорожує який грає; гравець
рахівник; який (хто) рахує прибутки
голова зборів панівна думка засіб
знеболення переможець; який (що) переміг
різальний інструмент напрямна рейка
мовець; який (хто) говорить поет-початківець
клас, котрий (який, що)
відстає, відсталий клас захопливий,
привабливий,
принадний краєвид зворушливі враження
бентежний стан животрепетна (збудна)
новина незважаючи (невважаючи) на
об'єктивні причини провідний архітектор
подорожуючий граючий
рахуючий прибутки
головуючий зборами пануюча думка знеболюючий засіб перемігший ріжучий інструмент спрямовуюча рейка кажучий промову початкуючий поет відстаючий клас
захоплюючий краєвид
хвилюючі враження хвилюючий стан хвилююча новина не дивлячись на
об'єктивні причини ведучий архітектор
лікуючі властивості лікувальні властивості
Однак окремі форми активних дієприкметників теперішнього часу з суфіксами -уч (-юч), -ач (-яч) почали використовувати, але у функції означення, а не головного компонента дієприкметникового звороту, наприклад:
неправильно правильно
добробут, зростаючий зростаючий щороку добробут щороку (або добробут, що зростає
щорічно)
Це ж стосується й активних дієприкметників минулого часу із суфіксом -л-:
неправильно правильно
яблука, замерзлі від морозу замерзлі яблука Сабо яблука,
що замерзли від морозу)
Сфера використання активних дієприкметників — в основному термінологічна лексика': блукаючий нерв, крокую-
Див. тему «Труднощі перекладу процесових понять».
чий екскаватор, ведуче колесо, ріжучий диск, тонізуючі речовини, резонуюча камера, діючий вулкан, несуча поверхня крила, працюючий двигун, планеруючий літак, лімітуючий режим.
13. Форми 2-ї особи однини, 1-ї та 2-ї особи множини дозволяють уникати форми давайте в наказовому способі. Обійтися без неї можна й за допомогою додаткових слів.
неправильно правильно
давайте проголосуємо проголосуймо
давайте почнемо є пропозиція почати
давайте привітаємо нашу гостю
або пропоную почати прошу привітати нашу гостю або вітання нашій гості
Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому значенні, коли ця форма заохоти поєднується з іменником, що означає певні предмети: Давайте Ваші посвідчення; Розрахунки і креслення давайте мені.
Хоча й у цих випадках інтонаційно та за допомогою невер-бальних засобів (жесту) можна спонукати до дії: Ваші посвідчення, будь ласка; Прошу розрахунки і креслення.
Існує дві рівнозначні форми написання дієслів із числівниками: а) Шість бригад не виконало (не виконали) план. Але за непрямого порядку слів лише — Не виконало план шість бригад; б) Двоє студентів пішло до їдальні (сумісна дія — пішли разом); Двоє студентів пішли до їдальні (роз'єднана дія — кожен пішов окремо).
Із кількісними словами ряд, низка, більшість, меншість, багато, мало, кількість дієслова вживаються в однині: ряд підприємств надіслав, більшість працівників з'явилося.
Якщо субстантивне слово виражено числівниками: сто, тисяча, мільйон, мільярд та под., то дієслово слід уживати в однині: сто гривень витрачено; тисячу тонн завезено.
За наявності слів разом, спільно дієслово (присудок) ставиться в однині: Адміністрація заводу спільно із профкомом розглянула... Але ставиться у множині, коли однорідні підмети вжиті через кому або через сполучники і, й (та у значенні і): Адміністрація заводу та профком розглянули...
Дієслово вибачаюсь (-ся) має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе — я, порівняйте: збираюся (я збираю себе), умиваюся (я вмиваю себе). Отже:
неправильно
Я вибачаюсь (-ся), вибачаюсь (-ся)
За це треба вибачитися
Я хочу вибачитися
правильно
Вибачте мені (даруйте, перепрошую); прошу вибачення. Пробачте!
За це треба попросити пробачення або Треба перепросити.
Даруйте, завинив (винуватий).
Я не хотів завдати Вам прикрощів (Вас образити)!
Прошу Вас, не ображайтеся.
Я завинив перед Вами.
Мені дуже прикро (жаль, шкода), що так сталося.
Я завдав Вам стільки клопоту (прикрощів, турботи, хвилювань, неприємностей)!
Я відчуваю провину перед Вами.
19. Слід уникати лінгвістично необгрунтованого вживання частки -ся, -сь:
неправильно
Робота аналізується за такими вимогами.
правильно
Роботу аналізують за такими вимогами.
20. Дія, названа присудком, і дія, названа дієприслівником, обов'язково мають виконуватися одним суб'єктом:
неправильно
Замовляючи проспекти у видавництві «Майдан*, вони вам коштуватимуть на 30% дешевше.
Узагальнюючи довідкові матеріали, нашу увагу привернув минулорічний акт інвентаризації.
правильно
Замовляючи проспекти у видавництві «Майдан*, ви заплатите за них на 30% менше. Узагальнюючи довідкові матеріали, ми звернули увагу на минулорічний акт інвентаризації.
Труднощі перекладу процесових понять
Найбільші труднощі виникають під час перекладу з російської мови віддієслівних похідників: іменників, прикметників та дієприкметників. Слід уникати вживання однакового суфікса для творення слів, що означають різні або протилежні (супротивні) за змістом поняття, наприклад здатність до активної чи до пасивної дії.
Дія
Процес, у загальному розумінні, — це дія або сукупність дій, пов'язаних між собою. Поділяючись на два види: доконаний і недоконаний, дія має певну межу тривання — доконана, коли вона одноразова (розігнути, зірвати) або багаторазова, але завершена на певному етапі (порозгинати, позривати) і недоконана, коли вона триває (гнути, рвати) або повторюється неодноразово (розгинати, зривати). Українська мова, на відміну від російської, поняття доконаної та недоконаної дії здатна розрізняти одним дієсловом або віддієслівним іменником:
дезактивувати, дезактивування — недок. дія здезактивувати, здезактивування —док. дія
Перехідною називається дія, у якій беруть участь активний і пасивний учасники (суб'єкт і об'єкт) — змінювати, згинати.
Неперехідною є дія, у якій бере участь тільки один виконавець і спрямовує її лише на самого себе — змінюватися, згинатися, або ні на кого взагалі — тліти, коротшати.
Назва дії
Дія (процес) в українській мові позначається переважно дієсловами, порівняйте: требует осмислення — потребує осмислити, але сучасний науковий та офіційно-діловий стилі потребують уживати віддієслівних іменників із закінченнями на -нн(я) та -тт(я) — добування, миття.
Слід пам'ятати, що лише від дієслів недоконаного виду можна утворити віддієслівні іменники на означення недоконаної дії, а від дієслів доконаного виду, як правило, із заміненням -ати, -яти, -ути, -йти, -іти на -ання, -ення, -іння, -иття, -іття, -уття: змінювати — змінювання змінити — зміненим.
Наслідок дії
Іменники на позначення наслідку дії утворюють від дієслів недоконаного виду (здебільшого від тих, які означають багаторазову дію, або ж від префіксальних варіантів).
Спочатку відкидають суфікси, а натомість:
а) не додають нічого
гнути, згинати — згин гріти, нагрівати — нагрів ламати, зламувати — злам
б) додають-а,-ина,-ок
міняти, змінювати — зміна колоти, розколювати — розколина лити, виливати — виливок
в) додають -овання для дієслів, що закінчуються на -овувати
групувати, угруповувати — угруповання прямувати, спрямовувати — спрямовання.
Дійові властивості об'єктів і суб'єктів
На означення дійових властивостей об'єктів і суб'єктів російська мова використовує дієприкметники, а українська — завжди віддієслівні прикметники.
Призначеність виконувати активну дію
Віддієслівний прикметник, що означає здатність суб'єкта виконувати активну дію, утворюють від недоконаного виду дієслова:
а) відкидаючи суфікс -ти й додаючи натомість -льн (ий) змінювати — змінювальний
розтягати — розтягальний
б) за допомогою суфікса -ч(ий)" виконувати — виконавчий відбудовувати —відбудовчий
Отже, змінювальний — призначений змінювати, виконавчий — виконувати і так само й ін.
Здатність виконувати активну дію
Віддієслівний прикметник на означення здатності виконувати певну дію, хоча він необов'язково для цього призначений, утворюють від недоконаного виду дієслова, відкидаючи суфікси й додаючи натомість -івн(ий):
гальмувати — гальмівний
гамувати — гамівнйй
збирати — збирнйй
рятувати — рятівний
Здатність виконувати пасивну дію
Віддієслівний прикметник на означення здатності об'єкта піддаватися дії суб'єкта й тим виявляти наслідок дії, утворюють подібно до іменників, що означають наслідок дії, переважно від дієслів, які означають недоконану багаторазову дію, або від тих форм, що мають префікс:
а) за допомогою суфікса -н(ий):
, . , . — набір
наорати, набирати £. , - , , „ ч
г г ^- набгр-нии (набираемьш);
б) за допомогою суфікса -овн(ий) від дієслів, що закінчують- ся на -овувати:
спрост-овання
спрост-овувати -<ҐГ - /
г 3 ■ спрост-овнии (.опровержимьіи,
опровергающийся);
в) за допомогою суфіксів -енн(ий), -анн(ий):
зміцн-ина
міцніти, змгцн-ювати <Г „, „
^ ^ ■ змгцн-еннии (упрочнимьій,
упрочняющийся)
_ , „. приєдн-ання
єднати, приєдн-увати 3 , -,
Ґ " —■ приєдн-аннии (присоединяемьш,
присоединяющийся)
Здатність виконувати неперехідну дію
Відповідні прикметники на означення здатності виконувати спрямовану на себе або не спрямовану ні на що дію утворюють від недоконаної форми дієслів (переважно безпрефіксальних) за допомогою суфіксів:
-уч(ий), -к(ий) липнути -лив(ий) рухати
-ав(ий) тиснути
-ив(ий) світитися
липучий, липкий
рухливий тйснявий світйвий
Систему правил віддієслівного словотворення наведено втабл. 1.
Оскільки для сучасної української літературної мови дієприкметникові форми на -учий (-ючий), -ачий (-ячий) є нехарактерними, тому російські активні дієприкметники теперішнього часу на -щий можна передавати віддієслівними прикметниками на -альний (-яльний), -ильний, -увальний (-ювальний) або на -ний, залежно від конкретного значення та змісту тексту.
Понятійний зв'язок між російськими дієприкметниками на -щий і відповідними частинами української мови наведено в табл. 2.
Перекладання російських дієприкметників на -щийся, що вживають на позначення понять, які пов'язані як із перехідною, так і з неперехідною дією, викладено в табл. 3.
Перекладання російських Дієприкметників на -мьій, що вживають на позначення понять, пов'язаних лише з перехідною дією, наведено в табл. 4.
Згідно з рішенням 3-ї Міжнародної наукової конференції «Проблеми української науково-технічної термінології» (Львів, 1994), треба:
1. Для подавання понять, позначуваних у російській мові дієприкметниками, в українській мові вживати окремі засоби
а) перебування у стані дії позначати дієприкметниками та описовими конструкціями;
б) властивості об'єктів і суб'єктів дії — прикметниками:
решающий — вирішальний
всеохвативающий — усеохопний жизнеутверждающий — життєствердний нержавеющий — неіржавкйй
присоединяющий
приєднувальний
в) назви об'єктів і суб'єктів дії — іменниками:
заведующий — завідувач нападающий — нападник начинающий — початківець отдихающий — відпочивальник поступающий — вступник
2. Чітко розмежовувати (розрізняти) засоби позначення понять процесу й наслідку процесу.
Активні дієприкметники та терміни — словосполучення з дієприкметниковим компонентом на -ущ- (-ющ-), -ащ- (-ящ-), -ш-(-вш-) залежно від змісту поняття перекладаються віддієслівними прикметниками із суфіксами -н-, -увальн- (-ювальн-), -івн-, наприклад:
падающий — спадний смазивающие — змащувальні тормозя'щее — гальмівне
У поодиноких випадках використовуються й дієприкметники на -уч- (-юч-), якщо вони набули прикметникового значення, наприклад:
знающий — знаючий стоящий — стоячий деградирующий — деградуючий
При перекладі термінозворотів із дієприкметниковим компонентом у діловому мовленні перевага надається українським зворотам дієприкметникового типу над розгорнутими синтаксичними конструкціями та калькованими формами, наприклад:
вьідерживаемьій процесе — витримуваний процес (замість процес, що (який) витримується), бегущий фронт волни — рухомий фронт хвилі (замість біжучий фронт хвилі), а іноді їхнім іменниковим замінником: окружающая ереда — довкілля ("замість оточуюче середовище).
Російські активні дієприкметники минулого часу на -вший передаються зазвичай описовою конструкцією, наприклад:
включивший — що (який) увімкнув; возбудивший — що (який) збудив; усиливший — що (який) підсилив тощо.
Російські пасивні дієприкметники на -аемьій, -уемьій мають форми на -озуваний (-юваний), а в прикметниковому значенні -овний (-ний), наприклад:
восетанавливаемий — відновлюваний (дієприкметник), відновний (прикметник), прибавляемий — додаваний (дієприкметник), доданий (прикметник) тощо [9, с. 5—8].
Поняття |
Засоби словотворення |
Приклади | ||
дія |
недоконана |
дієслово |
суфікс |
міняти(ся) крйти(ся) |
доконана |
префікс, суфікс |
змінйти(ся) накрйти(ся) | ||
назва дії |
недоконана |
іменник |
суфікси -ння, -ття |
міняння розкриття |
доконана |
префікс, суфікси -ння, -ття |
змінених | ||
наслідок дії |
без суфікса, -а, -ина, -овання |
зміна розколина угруповання | ||
здатність до дії |
активна |
прикметник |
-альн, -ильн, -ІВН.-ИВН, -ч, -ов |
змінювальний |
пасивна |
-н, -овн, -енн, -анн |
змінний | ||
неперехідна |
-к, -лив, -уч, -ав, -ив |
мінливий | ||
перебування в дії |
активний |
що + дієслово |
що змінює що відкриває | |
пасивний |
дієприкметник |
-ован, -уван |
змінюваний | |
неперехідний |
що + дієслово |
що міняється | ||
учасник дії |
активний |
іменник |
-ач, -ник, -ар, -ій, -ець, ••• |
змінювач |
пасивний |
-анець, -анка, -енець, -нь,... |
змінюванець | ||
неперехідний |
-ливець, -ак, -ун, ... |
мінлйвець |
В основу наведених схем, дещо уточнених і доповнених автором довідника, покладено принцип О. Войналовича та Б. Моргунюка [9, с. 4,10—12].
Дія |
Поняття |
В українській мові | ||||||||||
Частина мови |
Суфікс |
Приклад | ||||||||||
перехідна |
активна дійова здатність (призначення) (здатність активна) |
прикметник |
-льний, -івний, -чий |
деаюрму вальний гальмівний установчий | ||||||||
стан перебування в активній Дії |
дієслівна форма який (що) + дієслово |
деаюрмує деаюрмував | ||||||||||
активний * учасник дії (суб'єкт дії) |
іменник |
-ач, -ник, -ар, -ій, -ець |
деаюрмувач дедЬормувальник кресляр рушій гравець | |||||||||
неперехідна |
неперехідна дійова здатність |
прикметник |
-кий, -ливий, -учий, •авий, -ивий |
повзькйй натисковий повзучий лукавий лінивий | ||||||||
стан перебування в неперехідній дії |
дієслівна форма який (що) + дієслово |
повзе тече росте біжить | ||||||||||
дієприкметник |
-лий |
зміцнілий зрослий | ||||||||||
виконавець неперехідної дії (суб'єкт неперехідної дії) |
іменник |
-ливець, -ак, -ун |
мгнлйвець повзун бігун | |||||||||
Дія |
Поняття |
Частина мови |
Суфікс |
Приклад | ||||||||
|
пасивна дійова здатність |
прикметник (від дієслова із префіксом) |
-ний, -овний, -енний, -анний |
стисний спрянбвний вирівненний здоланний | ||||||||
перехідна |
стан перебування в пасивній дії |
дієприкметник |
-ений, -утий, -итий, -овакий, -овуваний |
випрямлений стисканий стиснутий оповитий сформульований заблоковуваний | ||||||||
|
пасивний учасник дії (суб'єкт дії) |
іменник |
-анець, -анка, -енець, -нь |
стисканець стисканка вирівнюванець | ||||||||
|
неперехідна дійова здатність |
прикметник |
-кий, -ливий, -учий, -авий, -ивий |
формівкйй стисливий стискучий стискавий | ||||||||
неперехідна |
стан перебування в неперехідній дії |
дієслівна форма який (що) + дієслово |
стискається | |||||||||
|
|
дієприкметник |
-лий |
стислий | ||||||||
|
виконавець неперехідної дії (суб'єкт неперехідної дії) |
іменник |
-ливець, -ак, -ун |
стислйвець стискуй | ||||||||
Дія |
Поняття |
Частина мови |
Суфікс |
Приклад | ||||||||
|
пасивна |
прикметник |
-ний, |
стисний | ||||||||
|
дійова |
(від дієслова |
-овний, |
спрямбвний | ||||||||
|
здатність |
із префіксом) |
-енний, |
зміцненний | ||||||||
|
|
|
-анний |
здоланний | ||||||||
|
|
|
-ений, |
стиснений | ||||||||
|
стан |
|
-аний, |
стисканий | ||||||||
пере- |
перебування |
дієприкметник |
-утий, |
стиснутий | ||||||||
хідна |
в пасивній дії |
|
-итий, |
оповитий | ||||||||
|
|
|
-ований, |
сфабрикований | ||||||||
|
|
|
-овуваний |
сфабрикбвуваний | ||||||||
|
пасивний |
|
-анець, |
стисканець | ||||||||
|
учасник дії |
іменник |
-анка, |
стисканка | ||||||||
|
(об'єкт дії) |
|
-енець, |
змінюванець | ||||||||
|
|
|
-нь |
стискань |
Українська мова спроможна практично від будь-якого дієслова утворити віддієслівний прикметник на позначення здатності об'єкта піддаватися дії (табл. 4), а також — пасивний дієприкметник доконаного виду, умисно створений означати поняття на позначення стану об'єкта, зумовленого перебуванням у доконаній дії (табл. 3) [28, с. 40].