Чередование гласных[

• /а/ ↔ /о2/ (не алломорфное)

• /и1/ ↔ /у/

Правила сингармонизма:

1. в одной неодносложной морфеме не могло быть двух e, ё, o.

2. Не могли находиться в двух соседних слогах, не разделенных морфолог. Границей - o, ӧ.

3. Встречались только в этимологически сложном слове — u,ӧ.

4. Встречались в одной морфеме в виде исключения - u,o

5. Формування японської писемності (Хірагана, Катакана).

 

Хирагана

Силлабические знаки, которые были изобретены из скорописных вариантов написания иероглифов.＊ Например 安→あ,以→い,宇→う,久→く,己→こ. Так как изначально, хираганой пользовались в основном женщины, то этот тип письменных знаков назывался女手, оннаде, и лишь потом они начали называться 'хирагана'. Так другим названием китайских иероглифических знаков было  мана ‘настоящий знак’, кана означала кari-no na‘не настоящий знак’

Виникла у 9 столітті на базі скорописноговаріанту стародавньої японської абетки манйоґана[2]. Остаточно уніфікована в другій половині 19 століття. Містить 48 знаків, кожен з яких позначає один склад або мору[3]. Використовується для запису граматичних часток, відмінкових суфіксів, післякорінних змінюваних частин слова, фонетичних підказок для ієрогліфів, а також дошкільній літературі.

Винайдення хіраґани традиційно приписується Кукаю, буддистському ченцю 9 століття. Перші згадки про його авторство зустрічаються в праці середньовічного японського літературознавця Кадзан'їна Наґатіки «Показовий аналіз японської катакани», укладеній в першій половині 15 століття

Традиційно усі знаки хіраґани, за винятком знаку ん, що позначає звук /ɴ/, записуються у віршованому порядку. Він називається «іроха», за іменем трьох перших букв вірша い, ろ і は. Починаючи з другої половини 19 століття в навчальних і академічних виданнях замість віршованого порядку вживається фонетичний. Він має назву ґодзюон — «п'ятдесят звуків» і систематизує усі знаки хіраґани в п'ятидесятикоміркову таблицю за принципом фонетичної спорідненості[9].

Катакана

«Ката» в слове «катакана» имеет значение части чего-либо. Из следующих примеров阿→ア,伊→イ,宇→ウ,久→ク,己→コстановится понятным, что эти знаки были изобретены посредством отделения части иероглифического знака.　Катакана была изобретена в эпоху Хэйан и сегодня используется преимущественно для записи слов иностранного произхождения и ономатопоэтических слов.

Катакана походить від манйоґани — системи писемності, що виникла у 5 столітті, в якій японські слова записувалися схожими за звучанням китайськими ієрогліфами. Знаки катакани — це складові частини китайських ієрогліфів. Зліва на малюнку показаний процес трансформації знаків катакани. Зокрема знак カ (ка) походить від лівої частини однозвучноого ієрогліфа 加 («додавати»).

А сейчас, позвольте мне познакомить вас с историческим диспутом между двумя историческими лисностями 菅原道真, Сугавара-но-Мичидзанэ и紀貫之, Кино Цураюки.

Сугавара-но-Мичидзанэ – (868-945 г.г.), аристократ-ученый начала эпохи Хэйан. Почитается как Божество науки в храме Китано Тэнмангу в Киото.

Кино Цураюки – (868-945 г.г.), поэт-ученый начала эпохи Хэйан.

Как мы отмечали ранее, было изобретено письмо хирагана, чтобы облегчить запись японского языка иероглифическим письмом. Хирагана, или «оннаде» использовалось в основном женщинами. В 9 веке Кино Цураюки даже переодевался в женские одежды, чтобы распространять использование хираганы. В свою очередь, Сугавара-но-Мичидзанэ ратовал за все большее использование китайских иероглифов. Как раз между этими двумя историческими личностями и произошел острый диспут.

Конечно, Кино Цураюки закрепил использование смешанного письма (кандзи-кана-мадзири) в японском языке, что позитивным образом сказалось на развитии японского языка и сыграло очень прогрессивную роль.