Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С.145 – 191.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С.103 - 111.

3.Український правопис. — К., 1993. — С. 19 – 20.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Морфологія/ За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

Практичне заняття 2. Узагальнення знань за темами розділу.

Мета та короткий зміст.

Закріпити набуті знання та навички, зокрема з правопису складних слів.

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Творення складноскорочених слів (абревіатур).

Вправа1. На поданих прикладах поясніть особливість способу морфологічного словотворення – абревіації.

ЗМІ, СПУ, РАТАУ, магазин “Сільпо”, продмаг, облдержадміністрація, студмістечко, авіабудівний, землерийка, світосприймання, мін’юст, мехмат, будматеріали, ГАЗ-69, АН-70, грампластинка, держслужбовець, “Укртелефільм”.

Вправа 2. Зробити морфемний і словотвірний аналіз 10 слів, дібраних із “Орфографічного словника”, які відображають морфологічні способи словотворення.

Вправа 3. Випишіть з сучасної преси десять абревіатур різного способу творення і десять з цифровими та буквеними позначеннями.

Вправа 4. Виписати з «Орфографічного слованика української мови» по 10 слів, які відображають морфологічні та неморфологічні способи словотвору.

Порядок морфемного аналізу

1. З′ясувати, до якої частини мови належить аналізоване слово та змінюване воно чи незмінюване.

2. У змінюваному слові визначити закінчення (або закінчення і суфікс, яким утворено форму слова, що аналізується).

3. Вказати, яке закінчення – фонетично виражене чи нульове – і які значення воно виражає.

4. Охарактеризувати основу за її подільністю: дорівнює кореню чи до її складу входить один або більше словотворчих суфіксів чи префіксів.

5. Виділити умовними позначками кожну морфему.

6. Пояснити фонетичні зміни на стику морфем і в будові слова (якщо вони є).

Порядок словотвірного аналізу

1. Зіставленням слів одного кореня з′ясувати, похідним чи непохідним є аналізоване слово.

2. У похідному слові з′ясувати мотиваційні відношення: яке слово з гнізда споріднених є базою для творення аналізованого слова.

3. Вказати твірну основу і словотворчий засіб.

4. З′ясувати словотвірне значення, яке виражається словотворчим засобом.

5. Назвати спосіб словотвору.

Примітки. 1.При аналізі складного і складноскороченого слова мотиваційні відношення встановлюються через співвіднесеність його зі словосполученням і визначається спосіб творення. 2. При з′ясуванні переходу слова з однієї частини мови в іншу достатньо вказати, з якої частини мови перейшло слово чи словоформа і в яку.

Завдання. Коротко охарактеризувати та укласти такі документи: оголошення, витяг з протоколу.