Семінар 5 (2 год.).

Тема: Філософська антропологія: феномен людини та її сутнісних сил. Філософський підхід до пізнання людини крізь призму сучасного «мультиверсуму» дискурсів про людину.

Мета: усвідомити значення сучасної філософської теорії людини для процесів гуманізації буття, творення нових дієвих форм практики та закономірностей формування «людини в людині».

Провідна ідея: розкрити етапи еволюції антропологічних течій, зміст провідних сучасних дискурсів про людину, рефлексивні чинники філософсько-антропологічної проблематики та їх значущість для сучасних евристичних проектів щодо визначення і аналізу проблеми людини в філософії.

Основні проблеми: людина як проблема філософії; значення філософської теорії людини для самопізнання та процесів гуманізації буття; «антропологічний поворот» у сучасному філософуванні; класичне і посткласичне філософування про людину; протиріччя між сутністю та існуванням людини як неусувна підстава проблемності буття сучасної людини; «гуманістичний радикалізм» як альтернатива «хворому суспільству».

Ключові поняття: антропологія, антивітальність, «аскет життя», деструктивність, дискурс, діалог, Дух, інстинкт, інтелект, людина, порив, персона, пристрасть, рефлексія, особистість.

Практичне значення: простежити напрями «перевідкриття» теми людини в сучасних проектах філософської антропології і у такий спосіб сформувати у студентів критичне осмислення проблемності визначення сутності людини.

Теоретичні завдання:

- Звернути увагу на «антропологічний поворот» у сучасному філософуванні та потребу «перевідкриття» світоглядного узагальнення знань про людину.

- Розкрити основні відмінності класичного і посткласичного філософування про людину.

- Проаналізувати значущість філософської антропології, звернувши увагу на вчення М. Шелера як фундатора основних ідей філософської антропології щодо визначення сутності людини у ХХ столітті.

- Окреслити сучасний «мультиверсум» дискурсів про людину (за Р. Цанером).

- Осмислити основні тези полілогу про людину в постмодерному дискурсі на прикладі «гуманістичного радикалізму» у концепції Е. Фрома.

План семінарського заняття

І. Становлення та специфіка філософської антропології. «Антропологічний поворот» у сучасному філософуванні.

“Людина — це істота, яка перевершує саму себе і світ”

М. Шелер.

Опрацювавши запропоноване першоджерело (Шелер М. Положення людини в космосі // Зарубіжна філософія ХХ ст. – К., 1993. – С. 146-152. // Електронний ресурс: [Режим доступу]: http://philosophy.knlu.kiev.ua.), дайте відповіді на наступні питання:

1. Окресліть у світлі теорії М. Шелера провідні «кола ідей», що визначають класичне поняття «людина».

2. Спробуйте визначити основні засади філософської антропології (за М. Шелером).

3. У чому, на Вашу думку, полягає евристичність заяви мислителя: «Ми не маємо єдиної ідеї людини»?

4. Здійсніть спробу окреслити «двозначність поняття людини та проблематичність її ідеї».

5. Спробуйте, услід за мислителем, обґрунтувати особливе метафізичне становище людини. У даному річищі проаналізуйте «надвітальність/антивітальність» як провідні конститутиви людини-«особистості».

6) Як Ви можете окреслити сферу свободи людини як духовної істоти? Обґрунтуйте, за Шелером, ідею людини як «аскета життя».

7) У чому полягає завдання філософської антропології в світлі теорії М. Шелера?

ІІ. «Мультиверсум» дискурсів про людину (Р. Цанер). Феномен «перевідкриття» теми людини у філософській антропології.

“Буття – не факт, а задача. Коли я починаю рефлексувати, я віднаходжу себе як «вже існуючого», як «занепокоєного» і «жадаючого знати» ”

Р. Цанер.

Опрацювавши запропоноване першоджерело (Цанер Р. О подходе к философской антропологии / Ричард Цанер // Антология: Это человек. – М., 1995. – С.159-165. – Електронний ресурс: [Режим доступу]: http://philosophy.knlu.kiev.ua.), дайте відповіді на наступні питання:

1. Охарактеризуйте специфіку класичного філософського дискурсу про людину, його провідні засади та наслідки для соціальної реальності. Чому класична антропологія не спромоглася шляхом емпіричних пошуків «людської природи» вивести філософське поняття «людина»?

2. Спробуйте пояснити проблемність пошуків відповіді на філософське питання: «Що є людина». У даному контексті розкрийте неусувну потребу посткласичної філософії у «деконструкції» постановки самого питання: акцентувати увагу на слові «Є».

3. Через розкриття значущості для філософії процесу «запитальності» поясніть фундаментальну спроможність людини-особистості до процесів рефлексії. У даному річищі розкрийте заяву: «філософ повинен бути одвічним новаком».

4. Охарактеризуйте людське буття як відкрите крізь призму особистісної унікальності положення людини.

5. Як визначає власний антропологічний напрямок Р. Цанер?

ІІІ. «Гуманістичний радакалізм» Е. Фрома: перспективи людського розвитку від «хворого суспільства» до фундаментальної «любові до життя».

“Людина потребує драматизму життя та переживань; і якщо на вищому рівні своїх досягнень вона не віднаходить задоволення, то сама створює собі драму руйнування”.

Е. Фром.

Опрацювавши запропоноване першоджерело (Фром Е. Анатомія людської деструктивності / Еріх Фром // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред.. акад.. НАН України Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009. – С. 270-279. – Електронний ресурс: [Режим доступу]:http://pidruchniki.ws/1584072037663/filosofiya/filosofiya_-guberskiy_lv.),дайте відповіді на наступні питання:

1. Охарактеризуйте провідні риси та причини агресії, запропоновані теоретичними дослідженнями ХХ ст.: від інстинктивізму до біхевіоризму.

2. Які види людської агресії виділяє Е. Фром? У чому, на Вашу думку, полягає небезпека «злоякісної» деструктивної агресії?

3. Окресліть спектр основних проблем, що виникають при спробі визначення людської сутності, за Е. Фромом. Яку оригінальну логіку дослідження пропонує нам мислитель?

4. Спробуйте проаналізувати еволюцію поняття «деструктивність» від З. Фройда до Е. Фрома.

5. Чи підтримуєте Ви позицію щодо фундаментальної ролі пристрастей (як «позитивних», так і «негативних») у житті і самовизначенні людини?

6. Чи виправдався прогноз мислителя щодо «зниження порогу чутливості до жорстокості» у сучасному інформаційному суспільстві? Наведіть приклади на підтвердження (чи спростування) заяви та спробуйте вказати шляхи подолання «некрофільських» технократичних тенденцій, домінуючих у сьогоднішньому «суспільстві ризику».