- •Періодизація укр. Мови
- •Класифікація голосних звуків
- •Класифікація приголосних звуків
- •Чергування голосних
- •Чергування о – і, е – і
- •О, е, що не переходять в і
- •Відхилення в чергуванні о – і, е – і
- •Чергування е – о після ж, ч, ш, щ, дж, й
- •Чергування приголосних при словотворенні та словозміні
- •1. Чергування приголосних
- •Подвоєння та подовження приголосних. Спрощення груп приголосних Подвоєння приголосних при збігу їх
- •-Енн(ий), -анн(ий)
- •Подовження приголосних перед я, ю, є, і
- •Спрощення груп приголосних -ж(д)н-, -з(д)н-, -с(т)н-, -с(т)л-
- •-3(К)н-, -с(к)н-
- •-С(л)н-
- •Асиміляція. Дисиміляція. Типи асиміляції
- •Орфоепія. Норми орфоепії. Вимова
- •Орфограма. Орфограма. Типи орфограм
- •Способи словотвору
- •Морфологічні способи словотворення
- •Предмет морфеміки
- •Частини мови та їх класифікація
- •Класифікація
- •Іменник
- •Відмінювання ім. Поділ на відміни та групи Поділ на відміни
- •І відміна
- •Середній рід
- •2. М’яка група Чоловічий рід
- •Середній рід
- •3. Мішана група Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Прикметник
- •Утворення присвійних прикметників
- •Ступені порівняння прикметників
- •Числівник
Чергування е – о після ж, ч, ш, щ, дж, й
1. Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед м’яким приголосним, а також перед складами зе та и (яке походить від давньоруського и) пишеться е: вечеря, вишень, джерело, женити, ніженька, пшениця, стаєнь, увечері, учень, чернетка, четвертий, шестиденка, щеміти, щетина.
Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед твердим приголосним, а також перед складами за, о, у та и (яке походить від давньоруського ы) пишеться о: бджола, будиночок, вечори (пор. вечеря), жонатий (пор. женити), іграшок, копійок, пшоно (пор.пшениця), чоловік, чомусь, чорний (пор. чернетка), чотири (пор. четвертий),шостий (пор. шести), щока.
Примітка. У словах ложечка — ложечок, книжечка — книжечок, лієчка — лієчок і под. зберігається е (є), бо приголосний ч у наступному складі в давні часи був м’яким.
2. О виступає замість сподіваного е після шиплячих та й перед м’яким приголосним:
а) В іменниках жіночого роду III відміни в суфіксі -ост(і): безкрайості, меншості, пекучості, свіжості та ін. (відповідно до вічності, радості й т. ін., де ойде не після шиплячих).
б) У давальному й місцевому відмінках однини деяких іменників: бджолі, на бджолі, на вечорі, пшоні, у пшоні, щоці, на щоці (відповідно до більшості відмінкових форм із наступним твердим приголосним: бджола, бджолу, вечора, вечори та ін.).
в) У закінченнях родового та орудного відмінків прикметників і займенників та числівників прикметникового типу жіночого роду: безкрайої, безкрайою, гарячої, гарячою, нашої, нашою, першої, першою та ін. (відповідно до безкрайого, безкрайому, нашого та ін. або до другої, молодої тощо, де о закономірне).
г) У похідних утвореннях типу вечоріти, вечоріє (відповідно до вечора, вечоровій т. ін.), чорніти, чорніє, чорниці, чорнити, чорнило та ін. (відповідно до чорний, чорного тощо).
Примітка. У прислівниках типу вороже, гаряче після шиплячих пишеться е; але: творчо, законодавчо, хижо та ін.
Чергування приголосних при словотворенні та словозміні
Чергування можуть бути живими, тобто такими, які зумовлюються дією фонетичних процесів, властивих сучасній мові (наприклад чергування за глухістю – зцідити [с'ц'ідити]; за дзвінкістю – як же [jаґже]; за м’якістю – дні [д'н'і]). Такі чергування відбуваються у мовленні, і тільки деякі з них зафіксовані у правописі, зокрема перехід префікса з- у с- перед к, п, т, ф, х: скинути, спитати, стягти, сформувати, схопити тощо.
Чергування, які не можна пояснити фонетичними закономірностями, що виявляються в сучасній мові, називаютьсяісторичними. Причини, які викликали появу цих чергувань, давно зникли, а самі чергування відбуваються за традицією і закріплені у правописі. До них належать:
1. Чергування приголосних
Найбільш поширеними серед чергувань приголосних є такі:
а) Чергування [г] – [ж], [к] – [ч], [х] - [ш], що відбуваються при словозміні і словотворенні. Наприклад: увага - уважний- зауваження, дорога - доріжка - подорожній, козак - козаче - козаченько, галка - галчин - галченя - Галченко, сміх -смішний - усмішка, бідолаха - бідолашний.
б) Чергування [г] – [з'], [к] - [ц'], [х] - [с'] при словозміні перед закінченням -і. Наприклад: луг - у лузі, папуга - папузі, райдуга - райдузі, гілка - на гілці, донька - доньці, онука - онуці, свекруха - свекрусі, комаха - комасі, капелюх - у капелюсі.