- •1. Первіснообщинний лад на території України. Трипільська культура. Перші державні утворення.
- •3. Утворення і розвиток держави у східних словян VI-X ст.
- •4. Розквіт Київської держави. Її соціально-економічний і політичний устрій х-хіі ст.
- •5. Прийняття християнства і його рол у культурному розвитку України.
- •6. Старокиївська держава і міжнародних контекст.
- •7. Поглиблення процесів феодалізації українського суспільства. Розпад Старокиївської держави.
- •9. Татаро-монгольська навала і боротьба українського народу проти золотоординського ярма. Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •10. Українська державність хііі — XIV ст. У європейському політичному просторі. Перехід українських земель під владу Литовської держави.
- •11. Суспільно-політичні процеси в Україні у складі Великого князівства Литовського.
- •12. Магнати і шляхта, їх місце в державно-політичних структурах Литовської держави в контексті польсько-литовського суперництва.
- •13. Українські міста і магдебурзьке право. Становище селянства XIV-XVI ст..
- •15. Культурно-національне піднесення наприкінці XVI — поч. XVII ст. Острозька академія. Заснування Києво-Могилянського колегіуму.
- •16. Виникнення козацтва. Запорізька Січ: соціальний устрій та господарство.
- •17. Люблінська унія. Її соціально-економічні і політичні наслідки. Формування легальної української опозиції в Речі Посполитій княжа аристократія, православна шляхта, братства.
- •18. Зростання воєнно-політичної ролі козацтва. Козацтво у боротьбі з турецько-татарською агресією. Гетьман Павло Сагайдачний.
- •19. Козацько-селянські повстання у першій половині XVII ст.
- •20. Передумови національно-визвольної війни українського народу під проводом б.Хмельницького. Події 1648-1657 рр. В контексті англійської та голландської революції.
- •21. Утворення і розвиток української козацької держави 1648-1657.
- •22. Переяславська рада та її наслідки.
- •23. Україна в останні роки гетьманування б.Хмельницького 1654-1657.
- •24. Історична роль б.Хмельницького. Його оцінка в історичній літературі.
- •25. Гетьманування Івана Виговського. Гадяцька унія. Битва під Конотопом.
- •27. Андрусівське перемиря 1667 р. Поділ Української Козацької держави. Державотворча діяльність Петра Дорошенка.
- •28. Соціально-економічний розвиток України у другій половині XVII ст.
- •29. Розчленування України московською державою, Польщею, Туреччиною та її наслідки.
- •31. Соціально-економічний і політичний розвиток Гетьманщини у і пол. XVIII ст.
- •32. Розквіт української культури у другій половині хvіі ст.
- •33. Діяльність Києво-Могилянської Академії. Меценатство гетьманів і козацької старшини кінець хvіі — початок хvііі ст.
- •34. Ліквідація Гетьманщини і Запорізької Січі.
- •38. Українська культура у XVIII ст.
- •39. Північна війна і боротьба України за незалежність.
- •40. Перша українська політична еміграція. Діяльність Пилипа і Григорія Орликів.
- •41. Перша Малоросійська колегія. Обмеження політичної автономії України.
- •44. Політичне становище українських земель на початку хіх ст.
- •45. Суспільно-політичні рухи в Європі і Україна. Поширення масонства, декабристський рух, вільнолюбні ідеї в освітніх закладах.
- •46. Кирило-Мефодіївське братство. Т.Г.Шевченко і його роль у духовному відродженні України.
- •47. Посилення соціального і національного гніту на Україні в умовах миколаївської реакції.
- •49. Український суспільно-політичний рух у другій пол. Хіх ст. На шляху від культурництва до політичної боротьби.
- •50. Назрівання революційної кризи в Російській імперії і на Україні на початку хх ст.
- •51. Революція 1905-1907 рр. На Україні. Активізація національно-визвольного руху.
- •52. Соціально-економічне і політичне становище Галичини, Буковини, Закарпаття у іі пол. Хіх — поч. Хх ст.
- •55. Перша світова війна і українська проблема.
- •56. Культурно-національний рух у першій половині хіх ст. Романтичні течії в літературі і мистецтві.
- •57. Український культурний процес у другій пол. Хіх ст., вплив народницької естетики.
- •59. Діяльність Центральної Ради і розгортання національно-визвольного руху. Універсали Центральної Ради.
- •60. Жовтневий переворот в Петрограді і ситуація в Україні.
- •61. Українське суспільство на шляху від автономії до незалежної держави. Українська народна Республіка.
- •62. Перша спроба утвердження більшовизму в Україні. Берестейській мир і вступ австро-німецький військ в Україну.
- •63. Гетьманат п.Скоропадського. Спроба реалізації державницької моделі українського консерватизму.
- •64. Діяльність Директорії унр. Політичний портрет с.Петлюри.
- •65. Білогвардійський і більшовицькі режими в Україні у 1918-1920 рр.
- •67. Поворот більшовицького режиму до нової економічної політики. Зміна віх і лібералізація національної політики.
- •68. Дисидентський рух на Україні. Репресії 60 — 80-х рр.
- •69. Україна і утворення Союзу рср. Національна політика більшовиків в Україні. Проблема українізації.
- •70. Проведення колективізації на Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •71. Більшовицька індустріалізація в Україні.
- •72. Становлення тоталітарної системи в срср і Україна.
- •73. Репресії 30-х років. Боротьба з українським буржуазним націоналізмом.
- •74. Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у період між двома світовими війнами.
- •75. Діяльність політичних партій на західноукраїнських землях. Створення уво та оун, їх боротьба проти польських окупантів.
- •77. Початок іі-ї світової війни. Пакт Молотова-Рібентропа. Включення західноукраїнських земель до срср.
- •78. Напад гітлерівської Німеччини на срср. Україна між двома тоталітарними режимами.
- •79. Гітлерівський окупаційний режим на Україні. Рух опору радянські партизани, упа-оун у боротьбі проти фашистської Німеччини.
- •80. Відновлення радянської влади в Україні. Кінець іі світової війни.
- •81. Післявоєнна економіка України в умовах посилення тоталітарно-бюрократичної системи. Голод 1946-1947 рр.
- •83. Хрущовська відлига в Україні 1953-1964.
- •86. Радянизація Західної України у 1939 — на поч. 50-х рр.
- •87. Перебудовчі процеси в Україні у другій половині 80-х рр. Криза радянської системи.
- •88. Україна на шляху до створення суверенної держави. Розпад срср. Проголошення незалежної України.
- •89. Україна в умовах незалежності. Пошуки моделі соціально-економічного і політичного розвитку.
- •90. Прийняття нової конституції України. Її основні положення.
25. Гетьманування Івана Виговського. Гадяцька унія. Битва під Конотопом.
У жовтні 1657 р. на козацькiй раді було ухвалено передати гетьманську булаву Івану Виговському. Спочатку новий гетьман проводжував політику Хмельницького. У ході Корсунської ради було оформлено шведсько-український союз, який забезпечував приєднання західноукраїнських земель до козацької держави. Змiцнення української шляхти, її вплив на політику держави, тяжіння до великих землеволодінь призвели до загострення соціальних конфліктів. Цим політичним силам протидіяла група козацької старшини на чолі з полтавським полковником М.Пушкарем, запорiзьким кошовим Л.Барабашем, які спирались на незадоволені козацькі низи і найбідніші або декласовані верстви тогочасного українського села т.зв. дейнеки, або люди ніякі, денеякі . Цаpський уряд, удаючи з себе арбітра між обома сторонами, фактично підтримав опозиційний рух проти Виговського, сподiваючись змусити його дати згоду на введення росiйських гарнiзонів у Чернiгiв, Ніжин, Переяслав тощо, евакуацію козацьких частин з Південної Білорусії і припинення зносин зi Швецією. Загострення суперечностей з Москвою штовхали Виговського та його оточення на тісніші контакти з Польщею. У травнi 1658 р. він розгромив війська Пушкаря і Барабаша під Полтавою. Царські війська, які сподівалися зайняти ряд українських міст, відступили за московський кордон. Розрив з Москвою ставав неминучим для гетьманського уряду. 16 вересня 1658 р. у Гадячі було укладено угоду України з Польщею і Литвою, яка дістала назву Гадяцької унії. Згiдно з нею Рiч Посполита мала бути перетворена на федерацію трьох незалежних республік, обєднаних лише спільно обраним королем. Україна в межах Київського, Чернігiвського і Брацлавського воєводств ставала самостійною державою під назвою Князівства Руського. Найвища законодавча влада в ньому мала належати депутатам вiд усіх земель України. Виконавча влада зосереджувалась у руках виборного гетьмана, якого затверджував король. Велике князівство Руське одержувало свiй судовий трибунал, свої фінанси, монету. Кількість козацької армії мала становити 30 тис., до неї долучалось 10 тис. регулярного найманого війська. Мала бути скасована унія в усіх трьох державах, православна церква зрівнянa у правах з римо-католицькою, а у спільному сенаті діставали місця православні митрополит і єпископ. Одним з пунктів угоди було заснування в Україні двох університетів, колегіумів, гімназій та інших шкіл. Вводилась свобода друку і слова навіть у справах релігiйних. Важливо зрозумiти, що Гадяцька угода була одним з найважливіших здобутків української суспiльно-політичної думки доби феодалiзму, свідченням її органічного звязку з європейською культурою. Політика виговського означала війну з Росією. Весною 1659 р. стотисячна російська армія вирушила на Україну. Під Конотопом
вона була повністю розгромлена українським військом. Однак використати блискучий успiх Виговський не змiг. Проти нього утворилася сильна промосковська партія, яка добилася усунення його від влади і проголошення гетьманом Юрія Хмельницького 1659-1663.
26. Юрій Хмельницький. Чуднівська кампанія. Тетеря і Брюховецький.
Проти Виговського утворилася сильна промосковська партія, яка добилася усунення його від влади і проголошення гетьманом Юрія Хмельницького 1659-1663. Навязані йому силою нові Переяславські Статті суттєво урізали автономiю козацької держави. Генеральним писарем став прихильник тісного звязку з Польщею Павло Тетеря. Усе суспільство з гіркотою відчуло, що багаторічна кривава боротьба вела в перспективі до утвердження самодержавного централізму, ліквідації соціальних і політичних здобуткiв періоду Хмельниччини. В середовищі козацтва посилився розбрід, виникло кілька угруповань з різними політичними орієнтаціями. В такій ситуації почалися воєнні дії мiж Польщею і Росією, що фактично стали боротьбою двох держав за утвердження свого панування в Україні. Після жорстоких боїв і нової поразки російської армії під Чудновим козацька Україна поділилась фактично на дві частини: Правобережну і Лівобережну, кожна з яких мала свого власного гетьмана. На Лівобережжі посилились класові суперечності між заможними козаками і козацькою черню, на чому спритно грали авантюристи. Такою постаттю був Іван Брюховецький. Він боровся за гетьманську булаву. У червні 1663 р. на Чорній раді у Ніжині Брюховецький від імені царя був затверджений гетьманом. Таким чином, Російське самодержавство, здавалось, одержало міцну підпору на Лівобережжі. На Правобережжі становище було нестабільним. Юрій Хмельницький, здійснюючи рейди на лівий берег Дніпра, кожного разу зазнавав поразки. Причому окремі полки відмовляли йому в покорі, і зрештою він опинився майже без війська. У такій ситуації Ю. Хмельницький у січні 1663 р. зрікся гетьманства. Гетьманом на раді в Чигирині було обрано Павла Тетерю. Виборами Брюховецького і Тетері завершився розкол України. Цей складний період української історії називають періодом руїн.