Задачі Збут
.docЗАДАЧІ
до теми: «Маркетингова збутова діяльність»
-
Механізм товароруху у маркетинговій діяльності підприємства
Одним з важливих етапів управління процесом товароруху є створення системи управління запасами, зокрема, запасами готової продукції в точках оптового або роздрібного продажу.
Для визначення параметрів системи управління запасами, що дозволяють мінімізувати витрати на функціонування такої системи, введемо позначення:
– інтенсивність попиту в одиницю часу;
K – витрати на доставку чергової партії товару, що не залежать від її розміру (наприклад, вартість рейсу автомобіля);
h – витрати на зберігання одиниці матеріалу за одиницю часу;
Y – розмір партії постачання товару.
Час, протягом якого продається одна партія:
.
Витрати на доставку партії товару в одиницю часу:
.
Середній розмір запасу, що зберігається (див. рис. 1):
.
Запас
Y
Y/2
0 t 2t 3t Час
Рис. 1. Зміна розміру запасу у часі
Витрати на зберігання запасу в одиницю часу:
.
Загальні витрати на створення та зберігання запасу в одиницю часу:
Для того, щоб знайти розмір партії постачання товару , який мінімізує загальні витрати на створення та зберігання запасу в одиницю часу, беремо похідну по від останнього виразу та прирівнюємо її до нуля:
Звідси оптимальний розмір партії постачання товару:
(так звана формула Р. Уілсона).
Задача 1. Щоденний обсяг попиту покупців на товар роздрібного торговця складає = 200 од. Витрати на доставку партії K = 250 грн. Витрати на зберігання одиниці товару в одиницю часу h = 0,1 грн. Чергова партія надходить через 7 днів після подання замовлення.
Визначити оптимальний розмір партії постачання , інтервал постачання , «точку замовлення» (кількість одиниць товару на складі, коли потрібно подати чергове замовлення) та загальні витрати на створення та зберігання запасу в одиницю часу .
Розв’язок:
-
Оптимальний розмір партії постачання:
од.
-
Оптимальний інтервал постачання:
днів.
-
Якщо партія надходить через 7 днів після подання замовлення, то замовлення потрібно подати за 2 дні до надходження чергової партії, тобто тоді, коли на складі залишиться 2*200 = 400 од. товару.
-
Загальні витрати на створення та зберігання запасу в день:
грн.
Можна перевірити, що при будь-якій партії постачання, крім 1000 од., витрати виявляться більшими.
-
Характеристика каналів розподілу та рішення про їх структуру
Задача 2. Визначити доцільність вибору прямого чи опосередкованого каналу розподілу, якщо відомо таке.
Обсяги збуту, що їх необхідно забезпечити – 4800 тис. грн. на місяць. Кількість оптових споживачів – 1200. Мінімально необхідна кількість контактів з кожним споживачем – 1 телефонний дзвінок на 2 тижні. Кількість дзвінків, які в змозі зробити протягом робочого дня один працівник відділу збуту підприємства – 8.
Середня заробітна плата працівника відділу збуту – 5000 грн. на місяць. Складські та офісні витрати відділу збуту – 400 тис. грн. на місяць. Ставка єдиного соціального внеску для даного виду економічної діяльності – 37,06%. Націнка незалежного торговельного посередника за весь обсяг виконаних робіт – 10%.
Розв’язок:
1). Витрати на функціонування власної служби збуту (прямий канал).
Один телефонний дзвінок на 2 тижні = 2 дзвінки на місяць.
По 2 дзвінки 1200 споживачам = всього 2400 дзвінків на місяць.
Якщо рахувати місяць як 4 тижні, маємо 4*5 = 20 робочих днів.
В день необхідно зробити 2400 / 20 = 120 дзвінків.
Один працівник може зробити 8 дзвінків за день.
Необхідна кількість працівників 120 / 8 = 15 осіб.
Заробітна плата працівників: 5000*15 = 75000 = 75 тис. грн.
З урахуванням сплати єдиного соціального внеску:
75 * (1 + 0,3706) = 102,795 тис. грн.
Складські та офісні витрати 400 тис. грн.
Загальні витрати власної служби збуту на місяць:
102,795 + 400 = 502,795 тис. грн.
Цю суму доведеться включити до витрат і відповідно вартості товару.
2). Націнка незалежного посередника – 10% від обсягу реалізації:
4800 * 0,1 = 480 тис. грн. на місяць.
Націнка незалежного посередника виявляється меншою, отже, вигідніше скористатися опосередкованим (непрямим) каналом збуту.
Задача 3. Визначити необхідне число власних торгових агентів компанії, використовуючи дані табл. 1 та 2.
Таблиця 1
Ефективний робочий час одного агента протягом року
Показники |
Дні |
Кількість днів у році |
365 |
|
-104 |
|
-12 |
|
-25 |
|
-5 |
= кількість робочих днів |
219 |
|
-9 |
= ефективні робочі дні |
21 |
= ефективні робочі години |
210 * 8 = 1680 |
(В табл. 2 за умовою заповнені ст. 1-4, решту розраховуємо самі).
Таблиця 2
Визначення необхідного часу обслуговування всіх клієнтів
Категорія клієнтів |
Необхідна частота візитів на рік |
Число клієнтів |
Час на 1 візит, год. |
Загальна кількість візитів |
Загальний час на візити, год. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
А |
24 |
150 |
6 |
3600 |
21600 |
В |
12 |
250 |
4 |
3000 |
12000 |
С |
6 |
300 |
2 |
1800 |
3600 |
D |
4 |
100 |
1 |
400 |
400 |
|
|
800 |
|
8800 |
37600 |
1). Визначаємо загальну кількість візитів та загальний час на візити на рік (ст. 5 та 6 табл. 2). На здійснення всіх необхідних візитів потрібно 37600 годин.
2). Ефективний робочий час одного агента протягом року за даними табл. 1 становить 1680 год., отже, компанії знадобиться:
37600 / 1680 = 22,38 ≈ 22 агента.
(припустимим є перевантаження робітників до 10%, в нашому випадку
(22,38 – 22)*100/22 = 1,7%,
тому округляємо до меншого цілого числа).