Та споживчої політики розробляє:

а) ДСТУ;

б) ГОСТ ССБТ;

в) типові інструкції з безпеки праці для основних професій.

151. Електробезпека – це:

а) це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики;

б) це наука,що вчить як правильно користуватися електричними засобами;

в) це методи та навички яких навчають працівників для забезпечення безпеки на виробництві.

152. Заземлювачі бувають:

а) природні;

б) штучні;

в) природні та штучні.

153. Ширина основних проходів усередині цехів має бути не менше:

а) 1,5 м;

б) 2,5 м;

в) 3,0 м.

154. Сигналізаційне обладнання поділяється на:

а) кольорове, звукове, кольорово-звукове, одоризаційне;

б) кольорове, звукове;

в) звукове, кольорово-звукове, кольорове.

155.Чи можна відтягнути постраждалого від джерела струмоведучих частин за одяг:

а) не можна;

б) можна, якщо він відстає від тіла;

в) можна, якщо одяг сухий.

156.Заземлення чи занулення електроприладів проводиться для:

а) захисту електроприладів від різкої зміни напруги в мережі;

б) захисту робітників від ураження електричним струмом;

в) автоматичного вимикання електроприладу в разі попадання напруги на корпус.

157. Заряди електрики, що накопичуються на виробничому обладнанні, предметах побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або індуктивного впливу – це:

а) промислова електрика;

б) статична електрика;

в) атмосферна електрика.

158. Величина напруги електричного струму, яка використовується для індивідуального і ручного електроінструменту при роботі в небезпечних зонах:

а) 0 – 42 В;

б) 127; 220 В;

в) 380 В.

159.Яка дія електрики  призводить до значних порушень їх фізико-хімічного складу рідин:

а) термічна;

б) електролітична;

в) біологічна.

160. Зі збільшенням сили струму, що проходить через тіло людини, ураження:

а) збільшується;

б) зменшується;

в) не змінюється.

161. Яка дія електрики призводить до розриву м'язевої тканини та судин:

а) термічна;

б) електролітична;

в) механічна.

162. Стан ізоляції електричних проводів необхідно перевіряти:

а) не рідше 1 разу на 6 місяців;

б) не рідше 1 разу на 3 місяці;

в) не рідше 1 разу на рік.

163. За ступенем безпеки ураження електричним струмом розрізняють три класи приміщень:

а) без підвищеної небезпеки, з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні;

б) вологі, запилені, вибухонебезпечні;

в) з електрообладнанням: заземленим, незаземленим, із зануленням.

164. До колективних засобів захисту в електроустановках відносяться:

а) огороджувальні пристрої, захисне заземлення, занулення, ізоляція струмопроводів;

б) запобіжні пояси, захисні окуляри;

в) діелектричні рукавиці, боти, інструмент з ізольованими ручками.

165. Плями сірого або блідо-жовтого кольору у вигляді мозолі на поверхні шкіри в місцях контакту зі струмопровідними елементами, які безболісні й через деякий час зникають:

а) електрофтальмія;

б) електрометалізація шкіри;

в) електричні знаки.

166. Локальне ушкодження цілісності тканини тіла, кісток під впливом електроструму чи електродуги – це:

а) електричний удар;

б) місцева електротравма;

в) електрична травма.

167. Найменше значення відчутного струму, який під час проходження через організм людини викликає почуття подразнення – це:

а) пороговий відчутний струм;

б) пороговий невідпускаючий струм;

в) пороговий фібриляційний струм.

168. Для індивідуального захисту від статичної електрики використовують:

а) громовідводи;

б) занулення та заземлення;

в) спецвзуття з струмопровідною підошвою, антистатичні рукавички.

169. Явище природи, пов’язане із взаємодією електричних зарядів, що утворюються внаслідок електризації грозових хмар під час руху потужних повітряних потоків – це:

а) промислова електрика;

б) статична електрика;

в) атмосферна електрика.

170. Величина напруги, яка використовується для освітлення і ручного електроінструменту в промисловості та побуті:

а) 0 – 42 В;

б) 127; 220 В;

в) 380 В – 1000 В.

171. Яким способом треба виходити із зони крокової напруги:

а) вистрибувати на одній нозі;

б) переставляючи ступні ніг одна за одною, не відривати їх від землі;

в) швидко вибігати.

172. Пороговий невідпускаючий струм викликає у людини:

а) судорожні скорочення м’язів руки, в якій затиснений провід;

б) фібриляцію серця;

в) подразнення шкіри.

173. Наряд-допуск це:

а) усне розпорядження на виконання роботи;

б) письмовий наказ на виконання роботи, викладений у книзі наказів;

в) письмове розпорядження на виконання роботи, викладене на спеціальному бланку.

174. Яка дія електричного струму виявляється у розкладанні органічної рідини та крові, що призводить до значних порушень їх фізико-хімічного складу:

а) термічна;

б) електролітична;

в) біологічна. 

175. Яка дія електричного струму виявляється у подразненні й збудженні живої тканини організму, що супроводжується мимовільним скороченням м’язів, яке може спричинити порушення, призупинення і навіть повну зупинку діяльності органів дихання та кровообігу:

а) термічна;

б) електролітична;

в) біологічна.

176. Захисне заземлення або занулення забезпечує:

а) захист обладнання від короткого замикання;

б) захист людей від ураження електричним струмом у разі дотикання до металевих частин, які випадково опинилися під напругою;

в) захист приміщення від удару блискавкою.

177. До яких наслідків може призвести у побуті відсутність заземлення ванни, оголених електроконтактів пральних машин, ремонт електричних розеток без знеструмлення мережі:

а) до вимикання електроенергії;

б) до електротравмування;

в) до корозії металевих деталей.

178. Навмисне електричне з’єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою – це:

а) електроблокування;

б) занулення;

в) захисне заземлення.

179. До індивідуальних засобів захисту в електроустановках відносяться:

а) огороджувальні пристрої, захисне заземлення, занулення, ізоляція струмопроводів;

б) мала напруга, вирівнювання потенціалів, захисне відімкнення;

в) діелектричні рукавиці, боти, інструмент з ізольованими ручками.

180. Чи можна ремонтувати електроарматуру освітлювальної електромережі під напругою:

а) так;

б) ні;

в) в діелектричних рукавицях.

181. Напис ,,Стій – висока напруга!” належить до:

а) заборонних;

б) застережних;

в) вказівних.

182. Для колективного захисту від розрядів атмосферної електрики використовують:

а) захисне заземлення;

б) занулення;

в) громовідводи;

183. Водень, окис вуглецю, природний газ, метан, бензин, спирти, деревина – це:

а) важкогорючі речовини;

б) горючі речовини;

в) негорючі речовини.

184. Вогнегасник, бочки з водою, відра, лопати тощо – це засоби пожежегасіння:

а) основні;

б) допоміжні;

в) первинні.

185. Для якої служби основним завданням є контроль за дотриманням протипожежних вимог:

а) служби охорони праці;

б) пожежної служби;

в) служби головного механіка.

186. До якого ступеню вогнестійкості відносяться будови і споруди, всі конструкції яких спалимі:

а) першого;

б) четвертого;

в) п’ятого.

187. Ширина шляхів евакуації повинна становити щонайменше:

а) 1 м;

б) 0,8 м;

в) 1,5 м;

188. Доступність і низьку вартість, велику теплоємність, високу транспортабельність, хімічну нейтральність має вогнегасна речовина:

а) вуглекислота;

б) вода;

в) пісок.

189. Вогнегасні речовини, що ізолюють зону горіння від доступу кисню:

а) пара, вуглекислий газ;

б) порошкоподібні речовини, простирадла, піни;

в) вода.

190. Для виготовлення вогнегасних речовин: газу, повітряно-механічної піни, аерозольних сумішей, порошків, снігоподібної маси призначені:

а) пожежні машини;

б) мотопомпи стаціонарні;

в) мотопомпи пересувні.

191. Для виявлення і подачі сигналу про пожежу та виклику пожежних команд використовується:

а) телефонний зв'язок за номером 101;

б) пожежна сигналізація;

в) ручний пожежний повідомлювач.

192. Розслідування випадків пожеж виконується:

а) пожежно-технічною комісією підприємства;

б) органами пожежного нагляду;

в) органами пожежного нагляду спільно з представником підприємства.

193. Горючі гази, пара, пил (ацетон, метан, пропан, бензин, кам’яновугільний і борошняний пил тощо) можуть утворювати вибухові суміші:

а) під час зберігання понад один рік;

б) у суміші з киснем повітря;

в) у суміші з азотом.

194. Швидке згоряння пальної суміші без утворення стиснених газів – це:

а) займання;

б) спалах;

в) вибух.

195. Горіння речовини без явного утворення полум’я, коли, як правило, утворюється багато диму, це:

а) спалах;

б) займання;

в) тління.

196.До якого ступеню вогнестійкості відносяться будови і споруди, всі конструкції яких важко спалимі:

а) 1-го ступеню;

б) 2-го ступеню;

в) 3-го ступеню;

г) 5-го ступеню.

197. Матеріали мінерального походження та матеріали, які виготовлені на їх основі, належать до:

а) важкозаймистих горючих речовин;

б) легкозаймистих горючих речовин;

в) негорючих речовин;

г) важкогорючих речовин.

198.Вогнегасні речовини у порошковому вогнегаснику за принципом дії належать до:

а) охолоджуючих;

б) ізолюючих зону горіння;

в) розбавляючих горючі рідини;

г) уповільнюючих процес горіння.

199. До технічних протипожежних заходів відноситься:

а) організація перевірки належного стану пожежної техніки та інвентарю;

б) улаштуванням автоматичної пожежної сигналізації, систем автоматичного гасіння пожеж та пожежного водопостачання;

в) щоденна перевірка протипожежного стану приміщень після закінчення роботи.

200. Первинні засоби пожежогасіння – це:

а) вогнегасники, ящики з піском, простирадла азбестові, ручний пожежний інструмент;

б) автоматична пожежна сигналізація;

в) пожежні автомобілі.

201. Для гасіння електроустановок, що знаходяться під напругою, використовують вогнегасні речовини:

а) хімічну піну;

б) воду;

в) порошок, вуглекислоту.

202. Вогнегасні речовини, що розбавляють горючі рідини або зменшують вміст кисню в зоні горіння, це:

а) вуглекислий газ, пара, вода;

б) простирадла, піни;

в) галоїдні вуглеводні.

203. Вогнегасник ВВ-2:

а) хімічний пінний;

б) повітряно-пінний;

в) вуглекислотний.

204. Чи має право пожежна служба заборонити роботу, яка проводиться з порушенням правил пожежної безпеки:

а) ні;

б) так;

в) так, через керівника об’єкта.

205. З метою пожежної безпеки під’їзди до будівель і водопостачання мають бути:

а) завжди вільними;

б) по можливості вільними;

в) вільними в нічний час.

206. До якого ступеню вогнестійкості відносяться споруди, всі конструкції яких неспалимі:

а) 1–го;

б) 3–го;

в) 5–го.  

207. У лабораторіях, майстернях, кабінетах учням дозволяється працювати з пожежонебезпечними речовинами:

а) тільки під наглядом і керівництвом викладача або лаборанта;

б) самостійно після отримання вступного протипожежного інструктажу;

в) самостійно після проходження первинного протипожежного  інструктажу.

208. Довжина струменя вуглекислотного вогнегасника ВВ-2 складає:

а) 2 – 3 м;

б) 2 – 6 м;

в) 2 – 5 м.

 209. Термін дії вуглекислотного вогнегасника ВВ-2 складає:

а) 0 – 60 секунд;

б) 40 – 50 секунд;

в) 30 – 40 секунд.

 210. Балон вогнегасника ВВ-2 заповнений зрідженою вуглекислотою під тиском:

а) 0,7 МПа;

б) 7 МПа;

в) 70 МПа.

211.Яка періодичність перевірки знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки у працівників, зайнятих на роботах з підвищеною пожежною небезпекою:

а) один раз на рік;

б) два рази на рік;

в) один раз в квартал.

212. Для гасіння тліючих речовин застосовують вогнегасник:

а) пінний;

б) порошковий;

в) вуглекислотний.

213. Який тип вогнегасника не можна застосовувати при гасінні установок, що перебувають під напругою:

а) вуглекислотний;

б) порошковий;

в) хімічно-пінний.

214. Дія одного вогнегасника передбачена:

а) на 200 м;

б) 70 м;

в) 100 м.

215. Для гасіння пожежі на електроустановках застосовують вогнегасник:

а) повітряно-пінний;

б) рідинний;

в) вуглекислотний.

216. Для гасіння пожеж у бібліотеках, монетних дворах повинні