- •Питання, що виносяться на іспит
- •24.Поняття та характеристика видів доказів у судовому процесі.
- •25. Підстави звільнення від доказування.
- •26. Повноваження господарського суду у сфері доказування.
- •27 Поняття і види строків в господарському процесі.
- •28. Обчислення процесуальних строків. Закінчення процесуальних строків.
- •29. Зупинення процесуальних строків. Відновлення та продовження процесуальних строків.
- •30 Поняття та склад судових витрат.
- •31. Державне мито та порядок його сплати.
- •32. Звільнення від сплати державного мита. Повернення державного мита.
- •33. Витрати, пов’язані з розглядом справи.
- •35. Поняття та елементи позову. Порядок подання позову.
- •37. Порушення провадження у справі та підготовка матеріалів до розгляду у першій інстанції.
- •38. Об’єднання позовних вимог. Об’єднання справ.
- •39. Поняття та порядок подання і розгляду зустрічного позову.
- •40. Забезпечення позову.
- •41. Склад господарського суду. Строк вирішення спору.
- •42. Зупинення провадження у справі. Залишення позову без розгляду. Припинення провадження у справі.
- •44. Протоколи у господарському процесі.
- •46. Ухвала господарського суду: поняття, зміст, порядок винесення і надсилання учасникам судового процесу.
- •47. Прийняття і набрання чинності судовим рішенням.
- •48. Окрема ухвала та повідомлення господарського суду.
- •49. Апеляційне оскарження рішень та ухвал суду першої інстанції.
- •50. Перегляд судових рішень у касаційному порядку.
- •51. Перегляд судових рішень Вищого господарського суду України Верховним судом України.
- •52. Перегляд рішень,ухвал,постанов господарського суду за ново виявленими обставинами
- •53. Поняття,учасники і стадії виконавчого провадження.
- •54. Система органів Державної виконавчої служби служби України.
- •55. Порушення виконавчого провадження.
- •56. Загальні засади здійснення виконачого провадження.
- •57. Відстрочка, розтрочка виконання рішення, зміна , зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду.
- •58. Зупинення ,поновлення і поворот виконання рішення,постанови суду.
- •59. Оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби.
- •60. Поняття та загальна характеристика банкрутства.
- •61. Стадії провадження у справах про банкрутство.
- •62. Види та правовий статус учасників справ про банкрутство.
- •63. Підстави та порядок порушення справ про банкрутство.
- •64.Підстави та порядок припинення провадження у справах про банкрутство.
- •65. Процесуальні права іноземних підприємств і організацій.
- •66. Компетенція господарських судів у справах за участю іноземних підприємств і організацій. Судовий імунітет.
- •67. Правові основи співробітництва і взаємодопомоги арбітражних (господарських) судів.
- •68. Угоди між країнами снд з питань господарського судочинства. Правовий статус Економічного Суду снд.
- •69. Визнання та виконання рішень іноземних судів.
65. Процесуальні права іноземних підприємств і організацій.
Іноземні підприємства та організації мають право звертатися до господарських судів згідно з встановленою підвідомчістю і підсудністю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.Іноземні підприємства та організації мають процесуальні права й обов'язки нарівні з підприємствами та організаціями України.Законодавством України можуть бути встановлені відповідні обмеження щодо підприємств і організацій тих держав, законодавством яких обмежуються процесуальні права підприємств або організацій України.Згідно Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" іноземні суб'єкти господарської діяльності (іноземні підприємства та організації) — це суб'єкти господарської діяльності, які мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України. Отже, аналіз нормативно-правових актів дозволяє зробити висновок, що до господарських судів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів можуть звертатися іноземні суб'єкти господарської діяльності, які легітимно ввійшли у господарський обіг. Іноземні суб'єкти господарської діяльності мають право звертатися до господарських судів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. При цьому, якщо з поняттям "порушених або оспорюваних прав" в юридичній літературі все зрозуміло, то щодо поняття "охоронюваний законом інтерес" донедавна існували розбіжності.
66. Компетенція господарських судів у справах за участю іноземних підприємств і організацій. Судовий імунітет.
Господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій. Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими статтями 12—17 цього Кодексу. Господарські суди мають право також розглядати справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо:а) місцезнаходження філії, представництва, іншого відособленого підрозділу іноземного підприємства чи організації є територія України;б) іноземне підприємство чи організація має на території України нерухоме майно, щодо якого виник спір. Специфіка господарських спорів та покладених на господарський суд завдань полягає у тому, що господарський суд при здійсненні захисту прав та охоронюваних законом інтересів діє у порядку, встановленому законом для його органів. Перевага цієї форми захисту прав іноземних суб'єктів господарської діяльності перед іншими формами базується на застосуванні принципу арбітражу та полягає у тому, що господарський суд при розгляді спору сприяє досягненню угоди між сторонами. Принцип арбітражу найбільш оптимально гарантує як встановлення істини у справі, так і облік в рамках закону господарських інтересів сторін. Принцип арбітражу означає також участь представників сторін у розгляді справи та прийняття щодо неї відповідної ухвали. господарські суди можуть приймати до свого провадження та розглядати справи за участю іноземних суб'єктів господарської діяльності, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи, крім випадків виключної підсудності. Судовий імунітет міжнародних організацій визначається законодавством України і міжнародними договорами України. Імунітет держави випливає із засад державного суверенітету (статті 1, 2 Конституції України), хоча прямо не закріплений в Основному Законі України. Імунітет іноземної держави полягає у тому, що вона не підлягає юрисдикції іншої держави. Так, іноземна держава не може бути притягнена до суду іншої держави як відповідач, крім випадків безпосередньо наданої на це згоди (відмови від імунітету). Основою цього права є принцип суверенності та принцип суверенної рівності держав.