Торф’яна промисловість.

За запасами торфу виділяються 23 країни північної півкулі помірних широт: Росія, Україна, Білорусь, Естонія. На торфі працюють ТЕС, він використо­вується як сировина у хімічній промисловості та як добриво у сільському господарстві. Загальні запаси оцінюються у 1,9 трлн т (36% - у Росії, 27% - у Канаді, 16% - у США)

 3. Тенденції розвитку та регіональні зрушення у світовій енергетиці.

капіталомістка складова паливно-енергетичного комплексу

будь-якої країни, його базова галузь. їй належить провідна

роль у розвитку науково-технічного прогресу.

Форми власності:

У низці країн основна частина електроенергетичних потужностей належить державі (Франція, Великобританія, Італія тощо), у США та Японії — приватним компаніям, а в інших — змішаним ком­паніям з більшим або меншим контролем держави (ФРН, Іспанія).

Провідні виробники електроенергії:

75% Світового виробітку електроенергії припадає на:

• США,

• Росію,

• Японію,

• Китай,

• Канаду,

• Німеччину,

• Францію,

• Велико­британію,

• Бразилію та Італію.

Провідне місце у світовій електроенергетиці посідає теплова

У країнах, які мають великі розроб­ки вугілля, потужні конденсаційні електростанції, що його викорис­товують, прив'язані саме до цих розробок (Росія, Казахстан, Україна, Німеччина).

В інших країнах світу збагачене кам'яне вугілля нерідко перевозять до ТЕС на чималі відстані, використовуючи для цього водний транспорт (як-от на Великих озерах у США й Канаді або річкою Рейном у ФРН), мар­шрутні залізничні вуглевози (як-от у Канаді).

Гідроенергетика

За потужністю (більш 5 млн кВт) і кількістю електростанцій першість належить Бразилії, США та Венесуелі.

У Росії споруджено кілька каскадів ГЕС: Волго-Камський, Ангаро-Єнісейський. На Ангаро-Єнісейському каскаді діють Саяно-Шушен-ська (6,4 млн кВт), Красноярська (6 млн кВт), Братська (4,5 млн кВт), Усть-Ілімська (4,3 млн кВт) та інші ГЕС.

Великі ГЕС спо­руджені у Бразилії, США, Канаді. Наприклад, Гренд Кулі на р. Ко­лумбія у США (10,8 млн кВт), Черчилль у Канаді (5,2 млн кВт), Ітайпу у Бразилії (12,6 млн кВт).

В Китаї побудована найбільша в світі ГЕС "Три ущелини" на річці Янцзи потужністю 17,7 млн кВт.

Атомна енергетика:

Атомні електростанції (АЕС) використовують транспортабель­не паливо — уран. їх розташовують незалежно від паливно-енерге­тичного фактора та орієнтують на споживачів у районах з напруже­ним паливно-енергетичним балансом.

За даними МАГАТЕ, у світі діє 445 реакторів загальною потуж­ністю 2200 млрд кВт у 33 країнах.

До першої десятки за обсягами виробітку електроенергії на АЕС ввійшли США, Франція, Японія, Росія, Канада, Великобританія, Швеція, Іспанія та Республіка Корея. Серед країн, що розвиваються, АЕС мають Індія, Пакистан, Аргентина, Бразилія, Мексика.

Найбільша питома вага у виробленні електроенергії за рахунок АЕС у Литві — 86%

Франції — 75%

Бельгії — 56%

Швеції, Болгарії та Великій Британії — по 50%.

 4. Регіональна характеристика ПЕК України.

Паливна промисловість України об’єднує вугільну, нафтовидобувну, газовидобувну та нафтову галузь. Особливістю структури видобутку палива в Україні є переважання видобутку кам’яного вугілля.

Вугільна промисловість:

Вугільна промисловість – це базова галузь для розвитку електроенергетики, коксохімії, металургії.

Розміщення основних запасів вугілля на території України *

Вугільні басейни	Запаси всього		Балансові запаси						Забалансові запаси
	млрд т	%	А+В+С1		С2		Всього		млрд. т	%
			млрд т	%	млрд т	%	млрд. т	%
Україна	117,1	100	45,7	100	11,2	100	56,9	100	17,4	100
Донецький басейн	101,9	87	42,2	92	10,7	95	52,9	93,0	16,7	96,0
Львівсько-Волинський басейн	2,3	2,0	1,2	2,6	0,25	2,2	1,5	2,6	0,4	2,3
Дніпровський басейн	4,1	3,5	1,9	4,2	0,25	2,2	2,2	3,9	0,2	1,1

* За даними Державного балансу запасів корисних копалин України

Райони добування вугілля:

Головним районом видобутку вугілля в Україні є Донецький. Площа Донбасу становить 53 тис.км². Найбільші поклади твердого палива зосереджені у центральній і північній частині Донецької та південній частині Луганської областей. Значні вугленосні площі освоєні у Західному Донбасі (Дніпропетровська обл.). Майже половина промислових запасів вугілля припадає на коксівне (75-90% вуглецю, теплотворність 7000 ккал/кг). Його видобувають переважно у центральній частині Донецької області (Єнакієве, Горлівка, Макіївка, Донецьк, Красноармійськ, Костянтинівка) та у Краснодонському і Кадіївському районах Луганської області. Цінним енергетичним паливом є антрацит (90-96% вуглецю, теплотворність 8000 ккал/кг). Поклади антрацитового вугілля залягають переважно у Луганській області.

Важливою паливно-енергетичною базою на заході України є Львівсько-Волинський вугільний басейн. Площа басейну близько 10 тис.км². Глибина залягання вугілля від 300 до 500 м, потужність пластів – від 1 до 1,5 м. Розвиток басейну сприяв поліпшенню паливного балансу України, зокрема кращому забезпеченню паливом західних областей, формуванню таких нових промислових центрів, як Нововолинськ, Червоноград. Вугілля басейну газове, довгополум'яне, придатне переважно для використання на теплових електростанціях, а також для поглибленої хімічної переробки. Його зольність – 47,6% значно перевищує аналогічний показник у Донбасі (36,2%). Залягання сапропелітового вугілля можуть бути використані для одержання сировини, з якої виробляються пластмаси.

Основним районом залягання бурого вугілля на Україні є Дніпровський буровугільний басейн. Буре вугілля видобувається в таких центрах: Олександрія (Кіровоградська область), Ватутіне (Черкаська область), Коростишів (Житомирська область). Вугілля видобувають переважно відкритим способом, є також ряд шахт. Поклади бурого вугілля виявлені в межах 200 родовищ, більша частина яких не розробляється. Адже це вугілля має високу вологість, відносно низьку теплотворну здатність і не перевозиться на великі відстані, а споживається в основному в районах видобутку.

Нафтова, нафтопереробна і газова промисловість.

Нафту і природний газ в Україні видобувають у трьох регіонах: на Прикарпатті, в областях Лівобережжя та Причорномор'я.

Найдавнішим районом видобутку нафти є Прикарпатський, в якому почали видобувати нафту у 1770 році. У 1950 році було відкрито Долинське родовище нафти в Івано-Франківській області, а в 1962 р. – Битківське, Північно-Долинське, Альхівське, Улючненсько-Орівське та ін.

Домінуючу роль у видобутку нафти в Україні має район Дніпровсько-Донецької западини Лівобережжя України. Основні родовища нафти зосереджені у Полтавській (Радченківське, Зачепилівське, Новогригорівське, Миргородське та ін.), Сумській (Качанівське, Рибальське), Чернігівській (Прилуцьке, Гнідинцівське, Леляківське) областях. Найбільшим центром видобутку нафти тут є Анастасіївське родовище біля м.Ромни в Сумській області.

Промислові родовища нафти є також в Причорномор'ї та на Кримському півострові. Завдяки детальному вивченню надр цього району тут відкрито ряд нафто- і газоносних структур (Західна частина Криму, на півострові Тарханкут).

Нафтопереробка:

Підприємства нафтопереробної промисловості зосереджені в районах видобування нафти, в портових містах, на шляхах пролягання нафтопроводів.

У Прикарпатті:

• Дрогобич,

• Борислав,

• Надвірна,

• Долина,

• Львів.

У Причорномор’ї:

• Одеса

• Херсон.

В центрі та на сході України на нафтопроводах:

• Кременчуцький промисловий вузол.

• Лисичанський нафтогазохімічний комплекс.

Газовидобувна промисловість: