10) Власність, її сутність, форми та місце в екон сист.

Власність – це сукупність відносин між суб’єктами господ з приводу привласнення засобів виробн. та його результатів.

Привласнення – процес, що виникає у результаті поєднання об’єкта і суб’єкта привласнення, тобто це конкретний спосіб оволодіння річчю.

Відчуження – це позбавлення суб’єкта права на володіння, користування і розпорядж тим чи іншим об’єктом власності.

Відносини власності реалізуються через суб’єкти і об’єкти власності.

Об”єкти власн – це все те, що можна привласнити чи відчужити.

Субєкти власн – це носії відносин власності (окрема особа, юр особа, держава тощо)

Існують два підходи до класифікації форм власності: вертикально-історичний і горизонтально-структурний.

Вертик.-істор. підхід визначає історичні форми власності.

Первіснообщинна. Для неї характерні однакові права всіх членів общини на панівний об’єкт власності – землю, а також на засоби праці і результати виробництва.

Рабовласницька. Характ абсолютною концентрацією прав власності рабовласника на засоби виробн., результати праці і працівника (раба).

Феодальна. Передб абсолютні права власності феодала на землю й обмежені права на працівника (селянина-кріпака).

Капіталістична. Характ концентрацією прав власн підприємця на засоби та результати праці і відсутністю власності на найманого працівника, який має особисту свободу.

Горизонтально – структурний підхід. За цим підходом існ два типи власності: приватна і суспільна.

Приватна власність – це такий тип власності, коли виключне право на володіння, користув і розпорядж об’єктом власності та отримання фоходу належить приватній (фіз.. чи юр.) особі.

Індивідуально-трудова власність (одноосібна, індивідуальна)

З найманою працею (індивідуальна із застосуванням найманої праці, партнерська, корпоративна)

Суспільна власність означ спільне привласн засобів виробн. і його результатів. Сусп власність існує у двох формах: державній і колективній.

Державна власність – це така система відносин, за якої абсолютні права на управління і розпорядж власністю здійсн органи державної влади. Держ власн поділ на муніципальну і загальнодержавну.

11. Трансформація форм власності в Україні. Роздержавлення та приватизація.

Реформування командно-адміністративної системи передбачає формування різноманітних форм власності.

Мета роздержавлення та приватизації:

• Формування прошарку власного підприємництва

• Сприяння демонополізації економіки

• Підвищення діяльності підприємств

• Соц.. захист населення

• Розвиток соц. сфери

• Залучення іноземних інвестицій

Роздержавлення – це перехід від держ форми власності в будь-яку іншу.

Способи роздержавлення:

• Акціонування держ підприємств

• Оренда майна.

Приватизація – перехід від держ форми власності у приватну.

Об*єкти привласнення:

• Земельний/житловий фонд

• Майно підприємств, ділянок

• Незавершене будівництво

• Паї, акції

Суб*єкти привласнення:

• Приватні особи

• Трудовий колектив

• Банки

• Акціонерні товариства

Способи приватизації:

• Продаж за комерційним конкурсом

• Продаж з відстрочкою платежу

• Продаж на аукціоні

• Викуп держмайна зданого в оренду

• Продаж за конкурсом

• Викуп держмайна підприємства з альтернативним планом приватизації.