Державою гарантовано такі трудові права працівників:

– право на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, — включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи; – право на відпочинок відповідно до законів про обмеження трудового дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки; – право на об’єднання в професійні спілки та на вирішення колективних спорів, а також індивідуальних спорів у встановленому законом порядку; – право на охорону праці; – право на здорові і безпечні умови праці; – право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища; – право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань; – право на пільги і компенсації за важкі і шкідливі умови праці; – право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності; – право на матеріальну допомогу у разі безробіття; – право на відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я під час виконання трудових обов’язків; – інші права.

Водночас працівник зобов’язаний:

– знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; – додержуватись зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; – проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; – співробітничати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров’ю людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Про охорону навколишнього природного середовища. Закони і постанови.

Про охорону навколишнього природного середовища (25.06.1991 p.), Про природно-заповідний фонд України (16.06.1992 p.) Про охорону атмосферного повітря (16.10.1992 p.), Про тваринний світ (03.03.1993 p.),

Про екологічну експертизу (09.02.1995 p.), Про внесення змін і доповнень у деякі законодавчі акти України з питань охорони навколишнього природного середовища (06.03.1996 p.).

Постанови Верховної Ради України

Про затвердження порядку обмеження, тимчасову заборону або припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у випадку порушення ними законодавства "Про охорону навколишнього природного середовища" (від 20.10.1992 p.).

Постанови Кабінету Міністрів України Про порядок і видачу дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання природних ресурсів республіканського значення (від 10.08.1992р. №459). Про затвердження порядку визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища. Від 13.01.1992 р. № 018. Про затвердження "Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища в Україні". Від 23.09.1993 р. № 785.

Кодекси України:

Земельний Кодекс України. 18.12.1992 р. зі змінами від 05.05.1995 р. Лісовий Кодекс України. 21.01.1994 р. Водний Кодекс України. 06.06.1995 р. Кодекс України про надра. 27.07.1994 р.

Деякі багатосторонні угоди в галузі охорони природи

Всесвітні 1946 _ Конвенція про регулювання китобійного промислу. Ратифікована 18 країнами. Дві країни (Канада й Ісландія) пізніше денонсували свої підписи під конвенцією. Вашингтон 1949 _ Конвенція про транспортне перевезення. Ратифікована 25 країнами. Женева 1963 _ Конвенція про відповідальність держав за ядерні інциденти. Відень 1970 _ Конвенція про залізничні перевезення (СІМ). Берн 1971 _ Конвенція про охорону боліт, що мають міжнародне значення як місця проживання водних птахів. Рамсар. Конвенція про зменшення ризику від отруєння бензолом (ILO 136). Женева 1972 _ Конвенція про захист всесвітньої культурної і природної спадщини. Париж Конвенція про безпечну тару (CSC). Женева 1973 _ Конвенція про міжнародну торгівлю найрідкіснішими видами дикої фауни і флори (СІТЕ8). Вашингтон 1974 _ Конвенція про запобігання і контроль професійного ризику, викликаного канцерогенними речовинами й агентами (ILO 139). Женева

1977 _ Конвенція про запобігання професійного ризику робітників у зв'язку з небезпекою забруднення робочих місць шумом, вібрацією і забруднення повітря flLO 148). Женева 1979 _ Конвенція про охорону мігруючих видів диких тварин. Бонн 1983 _ Угода про тропічні ліси. Женева бюлетень Міжнародного союзу збереження природи (ШСМ) 1995 р 1985 _ Конвенція про захист озонового шару. Відень 1986 _ Конвенція про раннє повідомлення про ядерні аварії. Відень Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії або витоку радіоактивних речовин. Відень 1987 _ Протокол про речовини, що руйнують озоновий шар. Монреаль 1989 _ Конвенція про контроль над транскордонними переміщеннями небезпечних відходів і їх розміщенням. Базель 1992 _ Конвенція про біологічне різноманіття. Ріо-де-Жанейро. Рамкова конвенція про кліматичні зміни. Нью-Йорк

Регіональні 1950 Конвенція про захист птахів. Париж 1957 Угода про міжнародні перевезення небезпечних товарів залізницями (ADR). Женева 1958 Угода про прийняття уніфікованих умов затвердження і визначення автомобільного спорядження і запчастин. Женева I960 Конвенція про відповідальність третіх сторін в галузі застосування ядерної енергії. Париж Угода про захист озера Констанца проти забруднення. Стокгольм 1966 Угода про регулювання забору води. Берн 1968 Конвенція про захист тварин від міжнародного транспорту. Париж Угода про скорочення використання визначених детергентів у миючих засобах і для чищення.Страсбург 1969 Конвенція про захист археологічної спадщини. Лондон 1979 Конвенція про збереження природних умов для європейських диких тварин. Берн Конвенція про далекі трансграничні перенесення забруднень повітря. Женева 1980 Конвенція про транскордонне співробітництво в галузі охорони природи між громадами і владою. Мадрид 1985 Протокол про скорочення викидів оксидів сірки і їх транскордонних перенесень принаймні на 30 %. Гельсінкі 1988 Протокол про контроль над викидами оксидів азоту і їх транскордонними перенесеннями. Софія 1989 Конвенція про цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну під час транспортування небезпечних речовин по залізницях, шосе і внутрішніми водними шляхами (CRT). Женева 1991 Конвенція про оподатковування за шкоду, заподіяну природному середовищу в транскордонних умовах. Еспо Конвенція про захист Альп. Зальцбург Протокол про контроль над викидами легких органічних сполук і їх трансграничних перенесень. Женева