Розділ 3 Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
При веденні обліку за спрощеною формою фінансова звітність підприємства формується в такій послідовності:
1) здійснюється арифметичний та логічний контроль і перевіряються річні записи операцій в Журналі реєстрації господарських операцій;
2) відображуються результати інвентаризації стану розрахунків, грошових коштів, майна та оцінки залишків запасів для визначення фактичного розміру виробничих витрат;
3) складається пробний баланс на підставі визначених дебетових і кредитових залишків за всіма рахунками Журналу реєстрації господарських операцій;
4) заповнюється Звіт про фінансові результати;
5) складається баланс за відповідними статтями активу та пасиву.
3.1 Організація первинного обліку.
Розглянемо кожний із принципів бухгалтерського обліку та визначимо його вплив на підсистему бухгалтерського обліку.
Принцип автономності полягає у відокремленості фінансових та матеріальних ресурсів установи чи організації як самостійної одиниці від аналогічних об’єктів власності керівників, працівників та інших організацій. Звідси випливає, що фінансово-майновий стан апарату керівництва установи не може змінюватись за рахунок несанкціонованих змін активів установи. Отож зазначений принцип не тільки є умовою бухгалтерського обліку, а й забезпечує дотримання фінансової дисципліни та збереження засобів господарювання.
Принцип безперервності (діяльності, що триває) випливає з реальності подальшої діяльності установи впродовж розумного періоду, якщо немає свідчень про протилежне, а також передумов для її ліквідації найближчим часом. Цей принцип є основою для включення до балансу статей необоротних активів та товарно-матеріальних цінностей за їхньою фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною (під час реалізації) активів та зобов’язань чи залишковою вартістю необоротних активів (коли йдеться про безкоштовну передачу в межах міністерства, відомства, управління) у разі ліквідації. Цей принцип є умовою для відтворення принципу-рекомендації історичної собівартості.
Принцип періодичності передбачає, що діяльність ПП«АПК «Артем» поділяється на облікові періоди.
Проміжні облікові періоди визначаються:
· кварталами;
· місяцями.
Звітність за такими періодами складається наростаючим підсумком із початку звітного року у складі балансу та звіту.Зазначений поділ на періоди потребує визначення механізму його реалізації на первинному та поточному етапах бухгалтерського обліку, а отже, і рекомендацій у вигляді принципу нарахування та відповідності доходів і видатків.
Принцип єдиного грошового вимірника передбачає, що національна грошова одиниця є головним вимірником у системі первинного та підсумкового обліку і єдиним на заключному етапі — під час складання звітності. Звідси випливає, що саме національна грошова одиниця є відповідною базою для оцінювання й аналізу в бухгалтерському обліку. Зауважимо, що зазначений принцип не тільки на вказує на умову валюти бухгалтерського обліку, а й наголошує на превалюванні грошового вимірника над трудовим, використовуваним в обліку виробітку та робочого часу працівників, а також над натуральним, який застосовується для отримання показників товарно-матеріальних цінностей у натуральному виразі (маса, міра, обсяг, кількість і т. ін.). І справді, якщо об’єкт не набув грошового вираження, його не можна включити до облікової сукупності. До того ж, і це випливає з попереднього, об’єктом бухгалтерського обліку стає, таким чином, вартісний, а не натуральний рух цінностей, що особливо важливо в обліку необоротних активів, запасів, матеріалів, медикаментів, продуктів харчування та інших товарно-матеріальних цінностей.
Наступний принцип з групи рекомендацій — принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, по-перше, визначає момент здійснення трансакцій, а саме: доходи записуються тоді, коли вони нараховані, а не за умови наявності грошових коштів, а видатки — тоді, коли вони сталися. При цьому грошові кошти можуть бути ще не сплачені. По-друге, цей принцип визначає вибір періоду для реєстрації видатків, тобто у звітному періоді відбиваються видатки, які сприяли отриманню доходів звітного періоду. Стосовно першої частини зазначимо, що методологічно облік видатків у ПП «АПК «Артем» поділено на дві частини: облік касових видатків і облік фактичних видатків. Під касовими видатками розуміють вибірку грошових коштів із поточних, реєстраційних та спеціальних рахунків установи. Останній із принципів зазначеної групи — принцип повноти висвітлення є рекомендувальним безпосередньо в частині фінансової звітності. Йдеться про інформаційну повноту стосовно фактичних та потенційних наслідків господарських операцій, тобто суцільне висвітлення господарської діяльності установ і організацій.
Завершальними в системі принципів бухгалтерського обліку є принципи-обмеження, які є певними гарантами фінансової стійкості та раціоналізації процесу бухгалтерського обліку.
Принцип обачності (обережності) полягає в тому, що доходи враховуються тоді, коли можливість їх отримання стає досить реальною, а видатки — тоді, коли можливість їх здійснення є досить імовірною подією. Отже, обережність дає змогу уникнути переоцінювання доходів та недооцінювання видатків. Завдяки цьому зменшується ризик управлінських рішень. Зауважимо, що принцип обережності доповнює принцип історичної собівартості, оскільки для його застосування необхідно зберегти в поточному бухгалтерському обліку оцінку майна за собівартістю.
Важливим у методологічному плані є принцип постійності, сутність якого полягає в незмінності облікової політики, а отже, і принципів, методів та процедур, прийнятих методологією відбиття господарських операцій. Зміни можливі лише за умов, передбачених відповідними положеннями, що регулюють діяльність на ПП «АПК «Артем» їхній вплив на методику обліку має бути розкритий у відповідних розшифруваннях і поясненнях. Стосовно питання методів бухгалтерського обліку зауважимо, що в даному разі йдеться не про окремі методи оцінювання майна, зобов’язань тощо, а про складові загального поняття методу бухгалтерського обліку. Отже, під методом бухгалтерського обліку в цілому розуміють сукупність способів дослідження і відбиття господарських операцій в його межах. Традиційно ця сукупність визначається як група елементів методу, до складу якої входять:
- документація;
- інвентаризація;
- оцінка;
- калькулювання;
- бухгалтерські рахунки;
- подвійний запис;
- баланс;
- звітність.
Під процедурами бухгалтерського обліку слід розуміти встановлений порядок дій з відбиття та обробки інформаційних потоків про фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання. При цьому йдеться не тільки про фіксування інформації в системі плану рахунків, а й про внутрішній порядок облікового циклу. Щодо облікового циклу, то він складається з трьох етапів: первинного, поточного та підсумкового. Кожний з етапів містить набір певних операцій (процедур). Так, на етапі первинного обліку здійснюється збирання, пошук інформації. Поточний облік характеризується такими процедурами, як класифікація, обробка, часткове узагальнення. І, нарешті, третій етап — підсумковий — містить процедури повного узагальнення та зберігання інформації. Окрім того, усі названі етапи, безумовно, вимагають процедури фіксування інформації.
Щодо Організації бухгалтерського обліку, то Приватне підприємство «агропромисловий комплекс «Артем» має такі форми бухгалтерського обліку:
- форма організації бухгалтерського обліку.
- форма організаційної побудови бухгалтерської служби.
- форма організації структури апарату бухгалтерії.
- права й обов’язки головного бухгалтера, заступників головного бухгалтера, працівників бухгалтерії
- чинна нормативна база бухгалтерського обліку даної бюджетної установи.
- форма бухгалтерського обліку
- робочий план рахунків
- облікові номенклатури
- форми первинних документів
- графік документообігу по даній установі
- форми звітності
- графік складання та подання звітності
- порядок ведення архіву установи.
- перелік працівників, які мають право підпису носіїв облікової інформації
- перелік працівників, які мають право на отримання, зберігання та видачу товарно-матеріальних цінностей
- план заходів з проведення інвентаризації
- перелік осіб, відповідальних за інформаційне забезпечення.
- план заходів щодо організації соціального забезпечення бухгалтерської служби.
Відомо, що аналітичний облік витрат на ПП «АПК «Артем» ведеться для складання фінансової звітності, а також формування витрат за видами діяльності та операційними елементами; оцінки запасів та уточнення фактичних витрат; визначення розміру витрат виробництва та збуту; аналізу та управління витратами.
3.2 Облік коштів на рахунку та в касі підприємства.
Для ведення касових операцій наказом керівника призначається матеріально-відповідальна особа — касир. Після видання наказу про призначення касира на роботу, керівник підприємства зобов'язаний під розписку ознайомити його з Порядком ведення касових операцій, після чого з касиром укладається договір про його повну матеріальну відповідальність. На великому підприємстві касирів може бути декілька. На малому підприємстві функції касира можуть виконуватися будь-яким працівником, призначеним наказом керівника.
Надходження готівки безпосередньо у касу підприємства оформляється прибутковим касовим ордером. При прийманні грошей в касу підприємства видається квитанція за підписами головного бухгалтера і касира. На прибутковому касовому ордері і на корінці цього ордеру ставиться штамп підприємства.
Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові документи мають бути заповнені бухгалтерією тільки чорнилом темного кольору, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів та іншими способами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання документів. У прибуткових і видаткових касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи.
Приймання і видача грошей за касовими ордерами може проводитися тільки в день складання.
Після оформлення прибуткові касові ордери реєструються в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів. Після реєстрації прибутковий касовий opдер дається до виконання касирові.
3.3 Облік праці та її оплати.
Основою організації оплати праці на ПП «АПК «Артем» є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів. До фонду оплати праці на даному підприємстві, включається: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Основна заробітна плата даного підприємства – це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами праці. Вона встановлюється у вигляді посадових окладів.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за роботу, виконану понад встановлені норми за трудові успіхи, особливі умови праці. Вона складається з доплат, надбавок, премій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати є виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами, грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства.
На підприємстві застосовується погодинна форма оплати праці.
При погодинній оплаті праці заробіток працівникові нараховується виходячи зі ставки оплати за годину, день чи місяць та кількості відпрацьованих годин. Заробіток при цій формі оплати праці нараховується за такими системами — проста погодинна та погодинно-преміальна.
При погодинній оплаті праці основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати є табель використання робочого часу.
У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку працівника достатньо знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножається на кількість відпрацьованих днів.
Для розрахунку погодинного заробітку працівника достатньо знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножається на кількість відпрацьованих днів. Додатковою заробітною платою вважається: робота у вихідний, святковий день, що оплачується в розмірі подвійної годинної ставки; оплата праці в нічний час, що оплачується не нижче 20% тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час; оплата годин понаднормово, що оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.
Допомога в разі тимчасової непрацездатності надається з першого дня втрати працездатності до її відновлення. При обчисленні середньої заробітної плати з метою розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, до уваги береться заробітна плата за останні шість місяців роботи, що передують випадку, з яким пов’язана відповідна виплата. Підставою для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності є подані до бухгалтерії листки непрацездатності (лікарняний листок), де й відображається кількість днів хвороби працівника. Перші п’ять днів лікарняного виплачуються за рахунок коштів підприємства, останні дні хвороби виплачуються за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Нарахування заробітної плати працівникам здійснюється в розрахунковій відомості. У відомості за кожним працівником зараховується нарахування заробітку і виплати за звітний місяць, утримання із заробітної плати і заробітна плата до видачі. Визначення відрядного заробітку проводиться з використанням нагромаджувальних карток обліку виробітку і заробітної плати або в нагромаджувальних картках обліку заробітної плати за нею здіснюється також і виплата заробітної плати. До розрахункової відомості відкривається платіжна відомість, за якою виплачуються суми до видачі працівникам. Якщо у відомості є графа «Підпис в отриманні», то така відомість називається розрахунково-платіжною .
Для отримання інформації про суми нарахованої заробітної плати за попередні періоди за кожним працівником ведеться особовий рахунок у якому окрім загальних відомостей про працівника вказуються щомісячні суми нарахованої заробітної плати.
Виплата заробітної плати здійснюється з каси підприємства в 3-денний період (включаючи день отримання коштів з банку)
Також заробітна плата може перераховуватись працівникам на їх індивідуальні рахунки (наприклад рахунки пластикових карток) в установах банків.
3.4 Облік матеріалів, сировини та МШП.
На приватному підприємстві «Агропромисловий комплекс«Артем» є значна кількість малоцінних засобів праці, які відносяться до швидкозношуваних предметів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань.
Як засоби праці у процесі використання ці предмети теж поступово передають свою вартість заново виробленим продуктам, але в межах операційного періоду, у зв'язку з чим до них застосовують специфічні методи обліку.
До цих і швидкозношуваних предметів відносять предмети, що служать менш як один рік (незалежно від їх вартості) або мають вартість, яка менша від встановленої норми за одиницю (незалежно від строку служби). Водночас є й інші ознаки (спецодяг, спец обладнання тощо), за якими матеріальні цінності відносять до групи оборотних.
Основою побудови бухгалтерського обліку швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації, — склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва.
У плануванні та обліку швидкозношувані предмети доцільно поділяти на такі групи:
- інструменти і пристрої загального користування ;
- інструменти та пристрої спеціального призначення ;
- змінне обладнання, використовуване для заміни зношених частин без ремонту;
- технологічна тара, багаторазово використовувана у технологічному процесі;
- виробничий інвентар ;
Цю класифікацію використовують у групуваннях, вона важлива для правильного відображення в обліку затрат діяльності.
Від моменту надходження до вибуття всі малоцінні швидкозношувані предмети мають бути закріплені за матеріально відповідальними особами.
Малоцінні швидкозношувані предмети надходять на склад ПП АПК «Артем» у загальному порядку придбання матеріальних цінностей або виготовляються самим господарством. Тому надходження предметів документально оформляється так само, як облік сировини і матеріалів.
Залежно від спрямованості відпуску і використання швидкозношуваних предметів в обліку відображаються такі операції:
- виробництво при виготовленні продукції, наданні послуг;
- використання для потреб адміністративного і загальновиробничого характеру;
- відпуск на потреби обслуговуючих і непромислових виробництв;
- знос у результаті експлуатації дорогих швидкозношуваних предметів.
Швидкозношувані предмети засобів праці на приватному підприємстві агропромисловий комплекс«Артем» можуть вибути з експлуатації з різних причин: через повне зношення, зламання, реалізацію тощо. У всіх випадках на вибуття з експлуатації швидкозношуваних предметів комісія складає акт на списання. Вона констатує непридатність подальшого використання окремих предметів.
На всі предмети (зазначаючи їх кількість, ціну та суму) у порядку номенклатурних номерів складають загальний акт у межах однієї групи і однієї матеріально відповідальної особи.
Одержані при ліквідації брухт, паливо, запасні частини, ганчір'я тощо оприбутковуються за ціною, яку встановлює комісія, у разі можливого їх використання.
Залишки, одержані від ліквідації, здають на склад за накладною. Залишки, оцінені за встановленими цінами, оприбутковуються як допоміжні матеріали або запасні частини.
У деяких випадках можливе повернення малоцінних та дорогоцінних швидкозношуваних предметів з експлуатації на склад.
Повернення МШП з експлуатації на склад оформляється накладною. У разі такого повернення предметів, за якими було вже нараховано 100 % зносу (амортизації), вони оприбутковуються повною ціною.
Особливості обліку окремих видів малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві у міжсезонний (ремонтний) період полягають у тому, що серед цих предметів найбільшу частку становлять інструменти й пристрої загального та спеціального користування. У цей період експлуатовані інструменти й пристрої перебувають у постійному русі: частину їх видають робітникам у постійне користування на більш чи менш тривалий час, інші - через певний час збирають для перевірки і незабаром повертають знову (вимірювальні інструменти), а деякі відпускають на короткий час (кілька годин, зміну).
Матеріали, що надійшли у вигляді вторинних матеріалів підприємства — брухту, ганчірок, запасних частин від ліквідації основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, оприбутковують на основі накладних.
Накладні виписують також при внутрішньому переміщенні матеріальних цінностей зі складу на склад.
Матеріальні цінності на ПП АПК «Артем», що надійшли на склад від забракованих виробів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на даному підприємстві, але можуть бути продані.
3.5 Облік основних засобів та нематеріальних активів.
Основні засоби на приватному підприємстві агропромисловий комплекс «Артем» формуються в результаті:
- капітальних інвестицій (спорудження, виготовлення, придбання);
- внесення засновників у складений капітал господарства;
- в порядку безоплатної передачі іншими господарствами.
На кожний прийнятий в експлуатацію обєкт складається Акт прийняття-передачі основних засобів, в якому показується первісна вартість обєкта, коротка технічна характеристика, місце експлуатації. До Акту прикладається технічна документація, що відноситься до данного обєкту.
Кожному об’єкту присвоюється інвентарний номер, який переноситься на сам обєкт і в подальшому проставляється в усіх документах, якими оформлюється рух обєкту, а також в інвентарній картці і інвентарних списках. Цим попереджується плутанина в обліку, забезпечується контроль за зберіганням основних засобів. Інвентарний номер, наданий обєкту, зберігається за ним на протязі усього часу знаходження у господарстві.
На кожен обєкт відкривається інвентарна картка, що є регістром аналітичного обліку. За місцем використання облік ведуть у інвентарних списках.
Внутрішне переміщення основних засобів оформлюється актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, який складається у двох примірниках, один з яких передається у бухгалтерію і слугує підставою для запису в інвентарній картці, а на основі другого робиться відмітка у інвентарному списку про вибуття обєкту.
При купівлі основних засобів підприємство зараховує їх на баланс за первісною вартістю.
Первісна вартість історична собівартість необоротних активів в сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених, переданих, використаних для придбання необоротних активів.
Аналітичний облік основних засобів на приватному підприємсті «Артем» ведеться за кожним об’єктом окремо. Аналітичний облік відображає технічну та економічну характеристику об’єкту, його місце знаходження, первісну оцінку і переоцінку, а також норму амортизаційних відрахувань. В аналітичному обліку відображаються усі зміни що сталися за час експлуатації основних засобів.
На ПП АПК «Артем» синтетичний і аналітичний облік відповідає чинному законодавству.
Вибуття основних засобів з підприємства в результаті продажу, безкоштовної передачі або невідповідності критеріям визначення активом, здійснюється відповідно з ПСБО № 7 і оформлюється «Актом на списання основних засобів».
В процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. З метою накопичення коштів для повного відновлення зношених об’єктів вартість зношеної частини основних засобів, у вигляді амортизаційних відрахувань включають у затрати виробництва.
3.6 Облік розрахунків по товарним операціям.
Облік розрахунків з постачальниками матеріалів, товарів, послуг тощо на ПП «АПК «Артем» ведеться на рахунку «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», а з покупцями — «Розрахунки з покупцями та замовниками». Під час одержання матеріалів, товарів, послуг робиться запис: дебет рахунків «Виробничі запаси», «Товари», «Затрати (різного напрямку)» і т.д., кредит рахунку «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». У разі надходження на розрахунковий рахунок грошей від покупця на основі виписки банку робиться запис у дебет рахунка «Розрахунковий рахунок» і кредит рахунків «Розрахунки з покупцями та замовниками» або «Доходи».
Під час розрахунків за дорученнями, перевіреними з виписками банку, виконуються такі записи:
платником — сум, перерахованих з його рахунка в дебети рахунків «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», «Розрахунки з різними кредиторами» і т. ін. (залежно від того, кому і на Що перераховані платежі), а також у кредит рахунка «Розрахунковий рахунок у банку»;
отримувачем — сум, що надійшли на його рахунок, а також сум, отриманих за переказами в дебет рахунка «Розрахунковий рахунок» і т. ін. (залежно від того, за рахунок чого надійшли суми), у кредит рахунка «Розрахунки з різними дебіторами» і т. ін. (залежно від того, за що і від кого надійшли платежі).
3.7 Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань.
Статутний капітал на приватному підприємстві агропромисловому комплексі «Артем» являє собою сукупність вкладень учасників у майно при створенні підприємства для забезпечення його статутної діяльності, визначеної установчими документами.
Принципи формування статутного капіталу ПП АПК «Артем» регламентуються законодавством України. Статутний капітал господарства поділений на визначену статутом підприємства кількість акцій рівної номінальної вартості, які можуть поширюватися відкритою підпискою і купівлею - продажем на фондовій біржі.
Вкладами учасників можуть бути:
- грошові кошти, в тому числі і в іноземній валюті;
- будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні активи;
- цінні папери;
- права користування землею, водою, будинками, устаткуванням та інші майнові права.
Статутний капітал на приватному підприємстві може бути змінений з урахуванням наступних вимог:
- збільшення статутного капіталу - тільки після внесення учасником свого вкладу, крім випадків, передбачених законодавством;
- зменшення статутного капіталу - лише за відсутності заперечень кредиторів.
Рішення про зміну розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.
Приватне підприємство агропромисловий комплекс «Артем» може збільшувати статутний капітал, якщо всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної вартості. Збільшення статутного капіталу здійснюється шляхом:
- випуску нових акцій;
- обміну облігацій на акції;
- збільшення номінальної вартості акцій.
Збільшення статутного капіталу здійснюється на підставі рішення засновника.
Зменшення статутного капіталу здійснюється шляхом:
- зменшення номінальної вартості акції;
- зменшення кількості акцій.
Для обліку та узагальнення інформації а стан і рух статутного капіталу ПП АПК «Артем» в бухгалтерському обліку призначений рахунок 40 "Статутний капітал".
Зменшення статутного капіталу ПП АПК «Артем» може бути в результаті зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій за рахунок анулювання цих акцій, наступного перепродажу або розповсюдження серед своїх працівників.
У випадку, якщо викуплені акції були перепродані за ціною, нижчою від номінальної вартості, різниця між ціною викупу і номінальною вартістю списується за рахунок емісійного доходу.
До цільового фінансування і цільових надходжень відноситься кошти на здійснення відповідних заходів, не пов'язаних з формуванням власних оборотних коштів.
Джерела цільового фінансування і цільових надходжень та їх використання регламентуються відповідними нормативними документами: Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", наказом Мінфіну України "Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги" та іншим .
Функції статутного капіталу:
- утворює матеріальну базу для початку діяльності організації;
- гарантує інтереси кредиторів;
- визначає частку участі кожного власника у розподілі прибутку організації;
- розмір статутного капіталу є показником ефективності діяльності організації.
3.8 Облік витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).
Чинними на ПП АПК «Артем» називаються обумовлені технологічним процесом норми, за якими проводиться відпуск сировини у виробництво. Відхиленням від норм вважається як економія, так і додаткову витрату сировини (у тому числі викликаний заміною сировини).
Використання елементів нормативного методу обліку має забезпечити своєчасне виявлення економії або додаткових витрат за рахунок відступів від встановленого технологічного процесу або змін складу витраченої сировини. Таким чином, використання елементів нормативного методу обліку є основою для належного контролю витрат на сировину, обгрунтованого калькулювання фактичної собівартості продукції, контролю за дотриманням та удосконаленням норм.
У сучасних умовах господарювання процес прийняття управлінських рішень тактичного і стратегічного характеру базується на інформації про витрати і фінансові результати діяльності підприємства.
Найважливішими елементами нормативного обліку є:
калькулювання нормативної собівартості;
облік змін норм;
облік відхилень від норм;
літочислення фактичної собівартості продукції (робіт).
Калькуляції нормативної собівартості складаються на підставі нормативної бази і використовуються для оцінки випуску продукції за місяць по підприємству в цілому, оцінки браку продукції та залишків незавершеного виробництва. Крім того, зіставлення нормативної собівартості з плановою дозволяє судити про ступінь досягнення встановлених завдань по собівартості.
Облік відхилень від норм є найбільш складним в організації та веденні нормативного обліку витрат виробництва.
Облік відхилень від норм є найбільш складним в організації та веденні нормативного обліку витрат виробництва.
Аналітичний облік відхилень від норм ведеться за місцями виникнення, причин і винуватців, за видами продукції, що випускається.
Обчислення фактичної собівартості продукції (робіт) в умовах нормативного обліку виробництва здійснюється на підставі даних зведеного обліку витрат, який ведеться постатейно по об'єктах обліку, переділів, цехах і підприємству в цілому з підрозділом витрат за нормою, змін норм і відхилень від норм.
Система обліку собівартості може впливати на підвищення прибутковості підприємства за такими трьома напрямками, як:
- виявлення усунених втрат (несприятливих відхилень), що знижують прибуток підприємства;
- надання менеджерам точних даних про собівартість виробництва, на підставі яких відділ збуту може планувати обсяг продажів і встановлювати оптимальні ціни;
- мінімізація облікової роботи, пов'язаної з калькулюванням.
Узагальнюючи все що написано вище можна зробити висновок, що розглянута система обліку витрат і калькулювання собівартості продукції дозволяє докладно аналізувати чи виникають сприятливі і несприятливі відхилення фактичних витрат від кошторисних, оперативно усувати причини несприятливих відхилень, тобто ефективно управляти витратами.
Метою обліку собівартості є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією продукції, обчислення фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних ресурсів і грошових коштів.
Облік витрат на виробництво здійснюється бухгалтерією підприємства централізовано по відрізках і видах виробництва в розрізі елементів витрат і калькуляційних статей витрат.
Зведений облік витрат на виробництво здійснюється на основі даних (журналів обліку витрат на виробництво, табуляграм, відомостей розподілу матеріалів, зарплати і т.п.), одержуваних у результаті обробки первинної документації, оформленої у встановленому порядку.
Витрати на виробництво включаються до собівартості продукції того звітного періоду, до якого вони належать, незалежно від часу оплати - попередньої (орендна плата тощо) або наступної. Окремі види витрат (наприклад, витрати на підготовку і освоєння виробництва нових видів продукції тощо), щодо яких не можна точно встановити, до якого калькуляційного періоду вони відносяться, а також витрати сезонних галузей промисловості включаються до витрат на виробництво і в калькуляції фактичної собівартості продукції в кошторисно-нормативному порядку. Непродуктивні витрати і втрати від браку відображаються в обліку та в калькуляціях фактичної собівартості продукції в тому звітному місяці, в якому вони виявлені.
При виявленні неправильного або несвоєчасного віднесення витрат на собівартість продукції або виявленні в результаті інвентаризації або перевірки нестач (надлишків) сировини, матеріалів, палива і готової продукції на складі підприємства, а також у разі виявлення помилок в обліку витрат, що відносяться до попередніх періодів, повинні бути зроблені необхідні виправлення в собівартості продукції звітного місяця.
Для перевірки правильності і повноти врахованих за місяць виробничих витрат складається зведений журнал обліку витрат на виробництво.
На підставі даних зведеного обліку витрат на виробництво складаються калькуляції фактичної собівартості, які використовуються для контролю за виконанням плану по собівартості як окремих видів, так і всієї товарної продукції. Звітні калькуляції складаються на всі види продукції, виготовлені підприємством.
Витрати виробництва - це спожиті в процесі виробництва засоби виробництва, які втілюють у собі минулу працю (сировину, матеріали, амортизацію основних засобів, працю працівників, зайнятих у процесі виробництва теперішньому) з відповідними на неї нарахуваннями та ін.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.
Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Перелік і склад калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати.
Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07. 99 р. і Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку I "Загальні вимоги до фінансової звітності" до витрат, пов'язаних зі зменшенням економічних вигод (активів) або зі збільшенням зобов'язань протягом облікового періоду відносяться:
а) Витрати, що виникають у зв'язку зі зменшенням активів:
- списання сировини, матеріалів на виробництво (рахунок № 23);
- матеріалів для ремонту обладнання, на адміністративні потреби;
- витрати від знецінення запасів;
- нестачі запасів (сировини, комплектуючих, готової продукції, товарів тощо);
- нарахування амортизації;
- списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП та інших необоротних активів, що стали непридатними і не використовуються;
- визнані економічні санкції - штрафи, пені, неустойки, що підлягають сплаті чи сплачені;
- нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, що не може бути погашена.
Таким чином, все, що не може бути визнане активом, списується на витрати;
б) Витрати, що збільшують зобов'язання підприємства:
- заробітна плата;
- податки, збори, обов'язкові платежі;
- відрахування на обов'язкове та добровільне страхування;
- транспортні витрати;
- послуги сторонніх організацій (консультаційних, юридичних, медичних, аудиторських);
- оренди, витрат зв'язку, послуг з реклами, комунальних послуг, інше
нарахування витрат, пов'язаних зі збільшенням зобов'язань загальновиробничі витрати.
3.9 Документальне оформлення результатів інвентаризації.
Інвентарізація основних засобів в господарстві здійснюється у відповідності з інструкцією з інвентарізації основних засобів,нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, документів та розрахунків №69 затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 11.08.94 року. Для здійснення інвентаризації і прийняття рішень за її результатами створюють постійно діючі інвентаризаційні комісії.
Метою інвентаризації є виявлення фактичної наявності основних засобів, а також якісного стану основних засобів, перевірка наявності відповідних документів, уточнення даних бухгалтерського обліку, забезпечення контролю за зберіганням майна.
Для оформлення даних отриманих в ході інвентарізації користуються формою інвентарного опису№1.
Такий опис складається комісією в одному екземплярі окремо по кожному місцю знаходження інвентарних обєктів основних засобів і кожній особі відповідальної за їх збереження.
В результаті інвентарізації можуть бути виявленя нестачі або надлишковіосновні засоби. В такому виппадку комісія фіксує факт виявлених нестач або надлишків в протоколі і вимагає від матеріально відповідальної особи письмового пояснення причин їх виникнення.
Надлишки основних засобів оприбутковуються на баланс підприємства. А якщо виявленя нестачі, потрібно встановити особу, винну в виникненні такої нестачі та відшкодувати нанесені збитки.
При організації документального оформлення обліку основних засобів на підприємстві використовують такі типові форми:
-акт прийому передачі
-акт на списаня
-інвентарна картка
-опис інвентарних карток
-акт ліквідації.
-лімітно-забірна картка.
Після оформлення інвентарізаційний опис передається до бухгалтерії для складання порівняльної відомості, в яку заносяться результати інвентарізації з вказанням кількості і суми виявленних нестач або надлишків.Для проведення інвентаризації керівник приватного підприємства агропромислового комплексу «Артем» наказом призначає комісію. Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія, очолювана керівником підприємства або його заступником за обов’язковою участю головного бухгалтера і матеріально відповідальних осіб.
Перед початком інвентаризації матеріально відповідальні особи дають розписку у тому, що всі прибуткові і видаткові документи здані ними до бухгалтерії і що ніяких не оприбуткованих або не списаних на видаток цінностей у них немає. Після цього ніякі документи до уваги не приймаються.
Одержані дані інвентаризації заносять в інвентаризаційні описи, в яких зазначаються найменування і кількість цінностей, а у випадку необхідності і характеристика їх стану. Інвентаризаційні описи складаються в двох примірниках за місцями зберігання і матеріально відповідальними особами: один примірник залишається у матеріально відповідальної особи, другий – передається до бухгалтерії.
Інвентаризаційний опис – первинний документ, складений в процесі проведення інвентаризації, її підсумок.
Описи складають окремо по кожній матеріально відповідальній особі і за місцем зберігання цінностей та підписують (посторінково) всі члени інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальна особа. Підпис останньої свідчить про те, що інвентаризація проводилася в її присутності, а також, що всі включені в опис цінності знаходяться на її відповідальному зберіганні.
Інвентаризаційні описи ПП АПК «Артем» можуть бути заповнені як ручним способом, так і засобами обчислювальної та іншої оргтехніки. Описи, що складають вручну, заповнюють чорнилами або кульковою ручкою чітко і ясно. Жодні виправлення і підчистки є неприпустимими. На кожній сторінці опису прописом зазначають число порядкових номерів матеріальних цінностей і загальний підсумок кількості всіх цінностей у натуральних показниках, записаних на даній сторінці.
В описах не можна залишати незаповнені рядки. На останніх сторінках описів незаповнені рядки прокреслюються.
Оформлені інвентаризаційні описи комісією передаються до бухгалтерії, де фактичні залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, порівнюють з даними бухгалтерського обліку і виявляють лишки або нестачі цінностей (якщо вони мали місце). Матеріальні цінності, по яких виявлені розходження з даними бухгалтерського обліку, записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальні особи повинні дати інвентаризаційній комісії письмові пояснення щодо причин їх виникнення.
Результати інвентаризації попередньо розглядає головний бухгалтер, який складає висновок та передає керівникові. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків та списання нестач цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк. Після розгляду і затвердження керівником результатів інвентаризації протокол інвентаризаційної комісії передається в бухгалтерію.
Під час інвентаризації можуть бути виявлені випадки пересортиці, тобто лишки одних і нестачі інших матеріальних цінностей, як результат заміни одного сорту іншим при відпуску цінностей. Взаємний залік лишків і нестач матеріальних цінностей, що виникли в результаті пересортиці, може бути допущений, як виняток, якщо пересортиця виникла в однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи, за один і той же період, по матеріальних цінностях одного і того ж найменування. Проте, якщо при заліку вартість нестачі матеріальних цінностей перевищить вартість лишку, то різниця у
вартості підлягає відшкодуванню особами, що допустили пересортицю.
Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в 10-денний строк, після чого його показники приводяться у повну відповідність з фактичною наявністю господарських засобів й стану розрахункових відносин.
Результати інвентаризації повинні бути відображені в обліку і звітності за той місяць, коли була проведена інвентаризація.