- •Кодекс цивільного захисту україни
- •Розділ I. Загальна частина.
- •Глава 1. Загальні положення.
- •1. У цьому Кодексі терміни вживаються в такому значенні:
- •Розділ II. Єдина державна система цивільного захисту.
- •Глава 2. Єдина державна система цивільного захисту та її складові.
- •Глава 3. Функціонування єдиної державної системи цивільного захисту.
- •Розділ III. Повноваження суб’єктів забезпечення цивільного захисту.
- •Глава 4. Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, завдання та обов’язки суб’єктів господарювання, права та обов’язки громадян України у сфері цивільного захисту.
- •Глава 5. Сили цивільного захисту.
- •Розділ IV. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •Глава 6. Оповіщення та інформування суб’єктів забезпечення цивільного захисту.
- •Глава 7. Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту та евакуаційні заходи.
- •Глава 8. Інженерний захист територій, радіаційний і хімічний захист.
- •Глава 9. Медичний, біологічний і психологічний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
- •Глава 10. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.
- •Розділ V. Запобігання надзвичайним ситуаціям.
- •Глава 11. Державне регулювання діяльності суб’єктів господарювання з питань цивільного захисту.
- •Глава 12. Забезпечення техногенної безпеки.
- •Глава 13. Забезпечення пожежної безпеки.
- •Глава 14. Державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
- •Розділ VI. Реагування на надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків.
- •Глава 15. Організація робіт з реагування на надзвичайні ситуації.
- •Глава 16. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
- •Глава 17. Відшкодування матеріальних збитків та надання допомоги постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації.
- •Глава 18. Підготовка фахівців з питань цивільного захисту.
- •Глава 19. Підготовка до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту.
- •Розділ VIII. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту.
- •Глава 20. Фінансове забезпечення
- •Глава 21. Матеріально-технічне забезпечення.
- •Розділ IX. Комплектування органів управління та сил цивільного захисту, проходження служби цивільного захисту.
- •Глава 22. Комплектування органів управління та сил цивільного захисту.
- •Глава 23. Проходження служби цивільного захисту.
- •Глава 24. Соціальний та правовий захист.
- •Глава 25. Медичне забезпечення, одноразова грошова допомога та страхування.
- •Глава 26. Забезпечення житлом та оплата комунальних послуг.
- •Глава 27. Додаткові гарантії соціального захисту.
- •Глава 28. Грошове та пенсійне забезпечення, оплата праці.
- •Глава 29. Робочий час та відпустки.
- •Розділ XI. Заключна частина.
- •Глава 30. Додаткові функції суб’єктів забезпечення цивільного захисту.
- •Глава 31. Міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.
- •Глава 32. Контроль у сфері цивільного захисту.
- •Глава 33. Відповідальність за порушення законодавства у сфері цивільного захисту.
- •Розділ XII. Прикінцеві та перехідні положення.
Розділ XI. Заключна частина.
Глава 30. Додаткові функції суб’єктів забезпечення цивільного захисту.
Стаття 130. Планування діяльності єдиної державної системи цивільного захисту.
Для організації діяльності єдиної державної системи цивільного захисту Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання розробляються та затверджуються:
план реагування на надзвичайні ситуації (розробляється у масштабі України, галузі, Автономної Республіки Крим, області, міста, району, району у місті, суб’єкта господарювання), а суб’єктами господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше розробляється та затверджується інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;
план локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки;
план цивільного захисту на особливий період (розробляється у масштабі України, галузі, Автономної Республіки Крим, області, міста, району, району у місті, а також суб’єкта господарювання, який продовжує роботу у воєнний час та який віднесено до категорії цивільного захисту);
план основних заходів цивільного захисту України на рік;
план основних заходів цивільного захисту функціональних і територіальних підсистем та їх ланок на рік;
план проведення цільової мобілізації для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій державного рівня у мирний час або відповідні заходи в мобілізаційних планах щодо проведення такої цільової мобілізації (розробляється на всіх рівнях).
Порядок розроблення планів визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 131. Облік надзвичайних ситуацій.
В Україні ведеться єдиний облік надзвичайних ситуацій, зокрема пожеж.
Облік надзвичайних ситуацій та пожеж ведеться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання зобов’язані вести облік надзвичайних ситуацій, зокрема пожеж, які виникають на їх територіях та об’єктах, подавати у встановленому порядку відповідну статистичну звітність, аналізувати причини виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж і вживати заходів до їх недопущення.
Стаття 132. Наукове та науково-технічне забезпечення здійснення заходів цивільного захисту.
З метою наукового та науково-технічного забезпечення виконання завдань і функцій цивільного захисту в системах центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, функціонують відомчі наукові установи та науково-виробничі об’єкти, які утворюються за рішенням Кабінету Міністрів України за поданням таких органів, погодженим з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.
Необхідна кількість та спеціалізація відомчих наукових установ та науково-виробничих об’єктів визначається центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.
Наукова та науково-технічна діяльність відомчих наукових установ та науково-виробничих об’єктів провадиться відповідно до законів України "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про наукову і науково-технічну експертизу", актів Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать.
Організація наукової та науково-технічної діяльності відомчих наукових установ та науково-виробничих об’єктів визначається відповідними центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать.
Стаття 133. Аварійно-рятувальне обслуговування суб’єктів господарювання і територій.
Суб’єкти господарювання та окремі території, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій, підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі аварійно-рятувальними службами та формуваннями Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, які пройшли атестацію в установленому порядку.
Аварійно-рятувальне обслуговування передбачає надання послуг з проведення відповідних робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (профілактики), локалізації і ліквідації наслідків аварій, інших послуг відповідно до укладеної угоди.
Суб’єкти господарювання, галузі та окремі території, які підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню, а також порядок такого обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 134. Надання платних послуг аварійно-рятувальними службами.
Державні, регіональні та комунальні аварійно-рятувальні служби, а також Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту можуть надавати платні послуги, що не суперечать та не перешкоджають їх основній діяльності.
Перелік платних послуг визначається Кабінетом Міністрів України.
Використання коштів, одержаних від наданих платних послуг, здійснюється відповідно до законодавства.