4.5. Вимоги до приміщень та площадок для зберігання автотранспорту

Приміщення і площадки для зберігання транспортних засобів вздовж стін і огородження, де розташовані автомобілі, повинні мати колесовідбійні пристрої, висота яких у залежності від категорії транспортних засобів становить:

1 категорія -0,12 метра;

2 категорія - 0,3 метра;

3 категорія - 0,4 метра.

Відстань транспортного засобу від стіни повинна бути не менше:

а) паралельно до стіни: 0,4; 0,5; 0,7 метрів (відповідно до категорій технічних засобів);

б) перпендикулярно до стіни: для всіх категорій - на 0,5 метра більше заднього або переднього звісу автотранспорту в залежності від схеми їх розстановки.

Площадки для зберігання транспортних засобів повинні мати тверде, рівне покриття та ухили в поздовжньому напрямку осі автомобіля не більше 1% і поперечному – не більше 4%.

Площадки для зберігання транспортних засобів, що перевозять отруйні та інфіковані речовини, фекальні рідини і сміття, повинні розташовуватися на відстані не менше 10 метрів одна від одної і від площадок для зберігання інших автомобілів, а площадки для зберігання транспортних засобів, що перевозять пально-мастильні матеріали, на відстані 12 метрів.

На колесовідбійних пристроях повинна бути в наявності розмітка (жовті та чорні смуги).

4.6. Вимоги до приміщень для обслуговування акумуляторів

Приміщення для обслуговування акумуляторів повинне бути оснащене витяжною вентиляцією. Вентиляція зарядного відділення повинна бути заблокована з зарядним пристроєм (зарядний струм не повинен надходити до акумуляторів, коли вентиляція не працює).

Переносна освітлювальна лампа для огляду акумуляторів повинна бути виготовлена із вибухобезпечному матеріалу напругою до 42В.

У приміщенні акумуляторної дільниці повинні знаходитись: умивальник, мило, вата в упаковці, рушник і закриті посудини з 5-10%-ним нейтралізуючим розчином питної соди, та 5-10%-ним розчином борної кислоти (для протирання шкіри тіла), 2-3%-ним розчином питної соди та 2-3%-ним розчином борної кислоти (для промивання очей).

4.7. Вимоги до каменеобробних дільниць

Кожне робоче місце каменотеса повинне бути обладнане захисними стінами або спеціальними перегородками для захисту інших працюючих від уламків, що розлітаються під час обробки каменю.

Робочі проходи та проїзди не повинні бути захаращені напівфабрикатами, інструментом, відколами та іншими предметами.

Каміння, що розвантажується, слід укладати на дерев’яні прокладки у стійке положення, висота штабеля не повинна перевищувати 1,5 метра.

Робочі майданчики каменотесів повинні постійно очищуватись від відходів та відколів каменю.

Кам’яні блоки для розколювання повинні встановлюватись так, щоб верхня грань була якнайбільш горизонтальною, обробка каменю проводиться лише за умови його стійкого положення.

Працювати на каменеобробних дільницях без використання засобів індивідуального захисту забороняється.

4.8. Вимоги до ливарних дільниць (цехів)

Підлога ливарної дільниці (цеху) повинна бути виконана із стійкого до високих температур матеріалу (бруківка, чавунні рельєфні плити тощо).

Інструменти, що застосовуються при роботі, повинні бути виготовлені із сталі, яка захищена від термічного впливу.

Рукоятки інструментів, який використовується при ливарному виробництві, повинні мати термічну ізоляцію.

На ливарній дільниці повинні бути в наявності окремі ємності з водою для охолодження ручного інструменту та питною водою.

При виконанні робіт біля печей необхідно встановлювати захисні екрани для захисту робітників від частин розпеченого металу та окалини, а також від шкідливого теплового впливу.

Працювати на ливарних дільницях без використання засобів індивідуального захисту та спецодягу забороняється.