Пункт 2.14

Водовідведення у мережі міської каналізації або на очисні споруди іншого підприємства здійснюється на підставі договорів з власниками очисних споруд та системи каналізаційних мереж. У цьому разі умови водовідведення регламентуються Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37.

Пункт 2.15

Лабораторний контроль проводиться тільки лабораторією, яка має відповідну ліцензію Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України, у порядку, передбаченому розпорядчим документом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №Р.50-062-95 Акредитація аналітичних, вимірювальних та випробувальних лабораторій.

Місця, графік та обсяг контролю (показники, які визначаються в результаті проведеного лабораторного контролю) узгоджуються з державною санітарно-епідеміологічною службою Департаменту, територіальними органами Державного комітету України по житлово-комунальному господарству та територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Пункт 2.17

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.99 № 2034 “Про затвердження порядку державного обліку та паспортизації відходів” в установі повинна бути проведена паспортизація відходів.

Паспортизація відходів – процес послідовного збирання, узагальнення та зберігання відомостей про кожний конкретний вид відходів, їх походження.

Паспортизація відходів передбачає складання і ведення:

технічних паспортів відходів;

паспортів місць видалення відходів;

реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до державного класифікатора ДК 005–96 “Класифікатор відходів“.

Інвентаризація та паспортизація відходів може бути проведена власними силами установи. Інвентаризація відходів проводиться на загальних методологічних засадах відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. №250. На кожний клас відходів складається окремий паспорт. Відходи по класу небезпеки поділяються на чотири класи і зберігаються відповідно:

1 клас небезпеки - у герметичній тарі;

Продовження додатка 8

2 клас небезпеки – у закритій тарі (ящики, пластикові пакети, мішки);

3 клас небезпеки – у паперових мішках, мішках із тканини, пакетах;

4 клас небезпеки – відкрито (навалом, насипом).

Пункт 2.17

Паспорт відходів складається на основі проведеної інвентаризації. (Інвентаризація відходів – комплекс разових організаційно–технічних заходів з виявлення, ідентифікації, опису і реєстрації відходів, обліку обсягів їх утворення, утилізації та видалення, а також виявлення і обстеження місць утворення відходів і об'єктів поводження з ними.

Ідентифікація відходів – віднесення відходів до певних категорій та класифікаційних груп, з урахуванням їх походження, складу, стану, небезпеки для довкілля, здоров'я людини, технологічних можливостей утилізації, знешкодження.

Пункт 2.18

Паспорти складаються на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів (до місць видалення відходів прирівнюються місця довгострокового (понад 2 роки) зберігання відходів). У паспортах зазначаються найменування та код відходів згідно з державним класифікатором, їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць або об'єктів зберігання чи видалення відходів і відомості про методи контролю та правила безпечної експлуатації цих місць, або об'єктів.

Пункт 2.19

Реєстрова карта МВВ складається з двох частин :

об'єкти утворення відходів (далі – ОУВ);

об'єкти оброблення та утилізації відходів (далі – ООУВ) інших власників.

Установи - власники ОУВ та ООУВ заповнюють реєстрові карти і подають їх на розгляд до територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на місцях. Подані установами реєстрові карти, погоджені з державною санітарно-епідеміологічною службою Департаменту, затверджуються територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у місячний термін.

У подальшому установа зобов’язана подавати в територіальні органи Міністерства екології дані про зміни у діяльності своїх ОУВ та ООУВ.

Пункт 2.20

Установа, яка утворює та розміщує відходи, зобов’язана щорічно до 1 червня подавати в територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України заяви для одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році (перелік документів до заяви зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 03.08.98 №1218).

Пункт 2.21

Згідно зі статтею 32 Закону України “Про відходи” підприємствам забороняється вести будь-яку виробничу діяльність, пов’язану з утворенням відходів, без отримання лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Після отримання дозволу на утворення та розміщення відходів установа готує проект лімітів на утворення та розміщення відходів і до 1 вересня поточного року подає їх на затвердження в територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. У разі відхилення проекту ліміту територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України письмово повідомляють установу про причини відхилення та терміни повторного розгляду. Ліміти надаються установі до 1 жовтня поточного року терміном на 1 рік.

4

Продовження додатка 8

Примітка: установи-власники відходів, для яких платежі за розміщення відходів не перевищують 10 грн. на рік, та установи-власники побутових відходів, які мають договори на розміщення побутових відходів з підприємствами комунального господарства, звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.

Пункт 2.27

Згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.99 №1378 “Про затвердження Правил відпуску деревини на пні в лісах України” при заготівлі деревини установа повинна мати лісовий квиток (ордер). Ордер видається на дрібну (до 10 м³) заготівку. Лісовий квиток (ордер) видається лісогосподарськими підприємствами за рішенням органів місцевого самоврядування. Якщо заготівля деревини проводиться у межах територій природно–заповідного фонду, лісовий квиток (ордер) погоджується в територіальних органах Міністерства охорони навколишнього природного середовища України .

У лісовому квитку (ордері) повинні бути зазначені умови заготівлі деревини та ліміти на здійснення вирубки (м³).