7. Зростання імпорту енергоносіїв.

Приблизно чверть загального приросту імпорту в 2011 р. зумовлено зростанням в 1,5 разу вартісних обсягів імпорту енергоносіїв. Вартісні обсяги імпорту вугілля збільшились у 2,1 разу, нафтопродуктів – у 2,5 разу. При цьому ціни на нафту зросли в 1,9 разу, на природний газ – на 38 %. Проте, завдяки теплим погодним умовам, природного газу було імпортовано у фізичному обсязі на 10,6 % менше, ніж у відповідному періоді 2010 р.

Таким чином, аналіз підсумків зовнішньої торгівлі України у першому півріччі 2011 р. дає підстави для висновків про позитивні процеси:

- суттєву активізацію експортоорієнтованих підприємств України, які використовують наявні можливості для доступу на ринки інших країн світу (за межами СНД) – надмірна політизованість торговельно-економічних відносин у межах СНД, а також надмірна забюрократизованість, внутрішні суперечності в межах Європейського союзу, спонукали українські підприємства до пошуку інших ринків збуту, передусім, країн Азії, які динамічно розвиваються, а також країн Америки;

- певне зростання частки високотехнологічної продукції в структурі імпорту України – унаслідок стрімкого економічного зростання в країнах СНД пожвавилась робота підприємств машинобудівної галузі, які почали відновлювати кооперацію з колишніми партнерами України, таким чином, стимулюючи зростання експорту продукції вітчизняного машинобудування.

Водночас занепокоєння викликають[13, 23-29]:

- різке збільшення від’ємного сальдо зовнішньоторгівельного обороту – згідно з прогнозами Інситуту економіки і прогнозування НАН України, від’ємне сальдо може сягнути 15 млрд дол., за підсумками 2011 р., а за урядовим макроекономічним прогнозом, на підгрунті якого розроблено проект Державного бюджету – 2011, у 2012 р. воно має перевищити 25 млрд дол. Величина від’ємного сальдо за січень-червень 2011 р. майже еквілентна величині від’ємного сальдо за підсумками минулого року.

- закріплення структури товарного експорту України, яка не відповідає національним пріоритетам – хоча урядова програма “Український прорив” (як і подібні попередні програми) наголошує на відданості інноваційній моделі розвитку, насправді, економіка та її зовнішньоекономічна складова мають характерні ознаки господарства сировинного типу – державна підтримка концентрується на базових галузях.

- зростання залежності загальної торговельної динаміки від коливань динаміки експорту недорогоцінних металів – оскільки металургія протягом останніх 17 років перебуває на провідних позиціях, а експорт металопродукції становить від 40 до 45 відсотків загального експорту товарів, коливання цін на світовому ринку металів вплівають на всю економіку;

- високий рівень корупції – у ході дослідження, проведеного в рамках проекту “Гідна Україна”, 31,5 % опитаних компаній вказали, що вони стикались із певними формами корупції при роботі з посадовими особами митниці, більшість респондентів (59,5 %) фактично стикались із корупцією на етапі перевірки документів при розмитненні товарів або вантажу, 30% – при перетині кордону, 28% – фізичному огляді вантажу, 27 % – тарифуванні;

- невисокі відносні обсяги зовнішньої торгівлі, навіть порівняно з постсоціалістичними країнами – унаслідок переважно сировинної структури експорту, вартісні обсяги середньомісячного експорту товарів в Україні у вимірі на душу населення досі в декілька разів нижчі, ніж у країнах Центральної та Східної Європи (Додатки Таблиця 4).

Виходячи з вищезазначеного, з метою запобігання розвитку негативних тенденцій та поліпшення становища у зовнішньоторговельній сфері України, на нашу думку, необхідно:

- активізувати переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі “плюс” між Україною та Європейським союзом – обіцяний Україні статус асоційованого членства в ЄС відкриває певні перспективи, адже всі нові члени Євросоюзу пройшли через цю стадію. За оптимістичними прогнозами, справжня ЗВТ може бути створена наприкінці 2012 р., за песимістичним сценарієм цей процес триватиме 3-4 роки

- прискорити діяльність із гармонізації сертифікації української продукції відповідно до стандартів ЄС – зокрема, за відсутності відповідних процедур, українська пшениця вищого ґатунку вважається пшеницею другого ґатунку в країнах ЄС, від чого істотно потерпають українські виробники і експортери. У зв’язку з тим, що досі чимало українських підприємців акцентують увагу на низькій вартості робочої сили та сировини, а не на підвищенні якості продукції, її відповідності європейським стандартам, з’являються вагомі приводи щодо обмеження щодо експорту продовольчої продукції до Росії;

- активізувати економічну співпрацю з країнами Америки, насамперед, США – хоча ВВП ЄС і США приблизно еквівалентні, у першій половині 2011 р. Україна експортувала до США продукції удев’ятеро менше, ніж до ЄС. Це свідчить про широкі можливості розвитку зовнішньої торгівлі, тим більш, що США декларують готовність вкладати великі кошти в модернізацію української економіки, досягнення її енергетичної незалежності, створення спільних підприємств для експорту продукції на ринки третіх країн;

- активізувати співпрацю із структурами СОТ щодо реалізації позитивного потенціалу членства України – українські підприємці досі не відчули переваг участі країни в СОТ, тому чимало залежатиме від діяльності представництва України при СОТ, активності торговельно-економічних місій України за кордоном, кваліфікованої роботи юристів щодо скасування антидемпінгових санкцій проти України, відшкодування збитків, завданих країнами, які не входять до СОТ; [14, 37-39]

- визначити напрями запобігання негативним наслідкам імовірного погіршення торговепльних відносин з Російською Федерацією – внаслідок політизації українсько-російських економічних відносин Росія може застосувати низку обмежувальних заходів, зокрема, щодо експорту продукції українського АПК (молочна продукція, цукор тощо) під приводом захисту внутрішнього ринку. РФ може також обмежити експорт в Україну коксівного вугілля, чим створить проблеми українській металургії;

- використати можливості для активізації зовнішньої торгівлі, які відкриваються завдяки проведенню фінальної частини європейського чемпіонату з футболу в 2012 р. – підготовка до чемпіонату є сприятливою нагодою для поліпшення іміджу країни, розбудови в кооперації з іноземними партнерами сучасної інфраструктури (доріг, готелів, стадіонів), імпорту в Україну сучасного устаткування, створення спільних підприємств для випуску спортивного інвентаря, одягу, атрибутики для українського та закордонного споживача, що повинно сприятливо позначитися, зокрема, на збільшенні обсягів випуску продукції української легкої промисловості;

- забезпечити спрощений процедурний режим для експорту продукції вітчизняного машинобудування;

- сприяти динамічному розвитку експорту сільськогосподарської продукції – потужний аграрний потенціал України дає змогу динамічно нарощувати експортні поставки продовольчих товарів. Протягом першого півріччя 2011 р. експортовано сільгосппродукції на 3,8 млрд дол., тобто на 31 % більше порівняно з аналогічним періодом минулого року (18,2 % приросту загального експорту). Проте відстала транспортна інфраструктура, брак зерносховищ, відсутність держави як потужного гравця на ринку для забезпечення прийнятних для виробників цін, відсутність системи сертифікації продукції, гармонізованої відповідно до норм ЄС, не дозволяють аграрному сектору повністю реалізувати свої експортні можливості;

- дотримуватися політики гнучкішого обмінного курсу у валютно-фінансовій сфері – слід протидіяти надмірній ревальвації реального ефективного обмінного курсу шляхом зменшення інфляційних розбіжностей із країнами-торговельними партнерами й не припускатися надмірного посилення номінального обмінного курсу гривні щодо відповідних валют країн-імпортерів;

- забезпечити створення структури кредитного сприяння експорту – це особливо важливо в умовах погіршення становища банківського сектору України під впливом як внутрішніх суперечностей, так і світової фінансової кризи;

- ініціювати використання гривні у зовнішньоторговельних розрахунках – доцільно розпочати роботу щодо поступового поширення використання гривні в експортно-імпортних операціях, передусім, із сусідніми країнами-партерами – Білорусією, Грузією, Молдовою тощо. Це дасть змогу зменшити курсові ризики учасників зовнішньої торгівлі.

Розділ 3. Зовнішньоеконоічні зв’язки України.