2.7 Тестування

Для розробки програми було обрано та використано бібліотеку zlib.net.dll. Це дуже перспективна та функціональна бібліотека у своїй сфері.

Zlib.net.dll - бібліотека алгоритмів стиснення даних. Реалізована на C#, також розробляється для Python, Java, Ruby, Matlab та інших мов програмування.

ZLib вміє стискати/розпаковувати передані йому дані у вигляді масиву байт. В принципі це все що нам потрібно і все що будемо використовувати. Шифрувати дані він не вміє, для цього використаємо стандартну бібліотеку .NET Framework — System.Security.Cryptography.

У процесі архівації/розархівації можна отримати дані по поточному об’єкту, який обробляється, а також виникнувші помилки. У випадку отримання помилки при обробці файлу, користувачу пропонується на вибір 4 дії:

• перервати виконання;

• ігнорувати помилку;

• ігнорувати всі помилки;

• повторити.

Перейдемо безпосередньо до тестування програмного продукту.

При запуску програми, користувач побачить наступне вікно:

Рисунок 2.7.1 – Головне вікно програми

Після натискання на кнопку «Зняття образу», відкриється наступне вікно:

Рисунок 2.7.2 – Вікно для зняття образів

Після вибору Каталогу чи Файлу можна вибрати пункт «Без стиснення» та вказати пароль на образ, після чого натиснути кнопку «Зняти образ».

Рисунок 2.7.3 – Встановлення параметрів

Після чого, з’явиться вікно вибору папки, куди зніметься образ:

Рисунок 2.7.4 – Вікно вибору папки, куди буде збережено образ

Далі натискаємо кнопку ОК, після чого відкриється попереднє вікно, але з історією запакованих у образ файлів внизу вікна:

Рисунок 2.7.5 – Вікно з історією запакованих файлів

Наступним кроком буде закриття цього вікна, та натиснення кнопки «Розпаковка», після чого відкриється таке вікно:

Рисунок 2.7.6 – Вікно розпаковки образу

Після натискання кнопки «Образ», з’явиться наступне вікно:

Рисунок 2.7.7 – Вікно вибору образу для розпаковки

Після того, як натиснемо кнопку «Відкрити», необхідно ввести пароль від образу і натиснути кнопку «Розпакувати», після чого відкриється наступне вікно:

Рисунок 2.7.8 – Вікно вибору каталогу для розпаковки

ВИСНОВКИ

У дипломній роботі проведено аналіз предметної області на основі якого розроблено специфікацію вимог до програми для зняття образів з будь-яких носіїв інформації для їх подальшого икористання; розроблено структурну схему програмної системи, побудовано UML діаграму, що реалізують логіку основних процесів.

Для реалізації програмної системи обрано мову C#.

Створена система призначена для безпечного та зручного зберігання інформації у вигляді образів.

У роботі досліджено стан охорони праці та наведено рекомендації щодо його покращення.

3 Організаційно-економічний розділ

3.1 Розрахунок витрат на розробку програмного забезпечення

У даному розділі розглядаються показники для розрахунку витрат на розробку програмного забезпечення. Сумарні витрати на розробку програмного забезпечення складаються із витрат на програмування і витрат на експлуатацію персонального комп’ютера, на якому проводиться програмування.

Сумарні витрати на розробку програмного забезпечення визначаються за формулою:

(3.1)

де —норматив рентабельності, що враховує прибуток установи, яка розробляє дану програму, долі одиниці;

—час, що витрачається на розробку даної програми працівником і-ої кваліфікації, людино-місяців;

—основна заробітна плата розробника і-ої кваліфікації, грн/міс.;

—коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату розробникам програми, в долях від основної заробітної плати;

—коефіцієнт, що враховує нарахування органам соціального захисту на заробітну плату, в долях від основної та додаткової заробітної плати;

—коефіцієнт, що враховує накладні витрати установи, в якій розробляється ця програма, в долях до основної заробітної плати розробника;

—машинний час ЕОМ, необхідний для відлагоджування даної програми, машино-годин;

—експлуатаційні витрати, що припадають на 1 годину машинного часу.

Експлуатаційні витрати, що припадають на 1 годину машинного часу можуть бути визначені за витратами електроенергії:

, (3.2)

де Р -споживана потужність ЕОМ, Вт;

С - вартість 1 кВт/год електроенергії.

Значення коефіцієнтів, як правило, рівні: ;;;.

Вартість розробленої програми обчислюється наступним чином:

(3.3)

де z -вартість, за якою продається програма, грн.;

п -кількість установ, що придбають дану програму.

Розрахуємо експлуатаційні витрати, що припадають на 1 годинну машинного часу за формулою 3.2.

Після чого знайдемо сумарні витрати на розробку програмного забезпечення за формулою 3.1.

Після знаходження сумарних витрат на розробку програмного забезпечення знайдемо вартість розробленої програми за формулою 3.3.