5 Небезпеки техногенного характеру

6.1 Техногенні аварії і катастрофи

6.2 Аварії на транспорті

6.3 Пожежі та вибухи

5.1 Техногенні аварії і катастрофи

Аварії поділяються на дві категорії:

5.1.1 Аварії з викидом радіоактивних речовин

Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

Найбільшою за масштабами забруднення навколишнього середовища є аварія, яка сталася 1986р. на Чорнобильській АЕС. Внаслідок грубих порушень правил експлуатації та помилкових дій 1986 рік став для людства роком вступу в епоху ядерної біди.

За оцінками спеціалістів сумарне радіоактивне забруднення еквівалентне випадінню радіоактивних речовин від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, які були скинуті над Хіросімою.

5.1.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин

5.2 Аварії на транспорті

Розвиток транспорту, підвищення його ролі у житті людей супроводжується не тільки позитивним ефектом, а й негативними наслідками, зокрема, високим рівнем аварійності транспортних засобів та дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

Статистика загибелі людей у результаті дорожніх аварій.

5.3 Пожежі та вибухи

Вибухи та їх наслідки — пожежі, виникають на об'єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше, ніж від вогню.

Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану, бутану, етилену, пропілену тощо.

Дані офіційної статистики, які базуються на проведених дослідженнях 25 тисяч пожеж та вибухів:

Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх некомпетентністю.

5.4 Небезпечні фактори виробничого середовища

Залежність працездатності людини від температури навколишнього середовища

П

10

15

20

25

30

35

0,2

0,4

0,6

0,8

t, ⁰С

5.5 Небезпечні фактори побутового середовища

6 Надзвичайні ситуації соціального характеру

6.1. Глобальні проблеми соціального характеру

6.2. Класифікація НС соціального характеру

6.3. Можливі НС соціального характеруна території України

6.4. Війни і регіональні збройні конфлікти

6.5. Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку

6.6. Тероризм

6.7. Масові безлади

6.8. Шкідливі звички, соціальні хвороби

СВІТ

СОЦІУМУ

(співтовариство людей)

СВІТ

ПРИРОДИ

6.1 Глобальні проблеми соціального характеру

6.2 Класифікація НС соціального характеру

6.3 Можливі НС соціального характеру на території України

6.4 Локальні війни і регіональні озброєні конфлікти

6.5 Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку

6.6 Тероризм

6.7 Масові безлади їх суть і характер прояву

6.8 Шкідливі звички, соціальні хвороби

6.8.1 Тютюнопаління

6.8.2 Алкоголь і здоров'я

6.8.3 Наркоманія

7 Запобігання НС та організація усунення їх негативних наслідків

7.1 Класифікація надзвичайних ситуацій

7.2 Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій

7.3 Єдина державна система цивільного захисту

7.4 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

7.1 Класифікація надзвичайних ситуацій

Надзвичайна ситуація (далі - НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.

В Україні щорічно виникають тисячі тяжких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Нині в багатьох областях України у зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна.

Тенденція зростання кількості природних і, особливо, техногенних надзвичайних ситуацій, вагомість наслідків об'єктивно примушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишнього середовища, а також стабільності розвитку економіки країни.

Руйнівну силу техногенних катастроф і стихійних лих у деяких випадках можна порівняти з військовими діями, а кількість постраждалих значною мірою залежить від типу, масштабів, місця і темпу розвитку ситуації, особливостей регіону і населених пунктів, що опинились в районі події, об'єктів господарської діяльності. Несподіваний розвиток подій веде до значного скорочення часу на підготовку рятувальних робіт і їх проведення.