ХНС
.pdfВперше імунні реакції в аналітичній хімії було використано для визначення інсуліну в плазмі крові за допомогою антитіл проти інсуліну.
Основними принципами детектування в імунних методах аналізу є вимірювання люмінесценції, активності ферменту або радіоактивності. Існує два різновиди імунного аналізу – радіоімунний аналіз і гетерогенний імуноферментний аналіз.
Радіоімунні методи базуються на конкуруючому комплексоутворенні визначуваної речовини – природного антигену Ag – та синтетичного поміченого (радіоактивного) антигену Ag* – з антитілом Ak:
Ag + Ak Ù AgAk
Ag* + Ak Ù Ag*Ak
Концентрацію комплексу антитіла з поміченим антигеном визначають шляхом вимірювання радіоактивності. Для цього комплекс попередньо відділяють від надлишку поміченого антигену, що не
прореагував. Для синтезу помічених антигенів зазвичай використовують 32Р, 35S, 3H, 14C, 57Co та 125I. Використання цих ізотопів зручно, тому що
відповідні елементи входять до складу більшості біологічних речовин, що визначаються радіоімунним методом. До того ж, це достатньо м’які випромінювачі, що зручно для роботи. Чутливість радіоімунного аналізу – декілька пікограмів в мл.
В методі імуноферментного аналізу використовують антиген, помічений не радіоактивним ізотопом, а ферментом. Молекули антитіла іммобілізують, часто шляхом простої адсорбції на активній поверхні. В результаті протікання конкуруючих реакцій з участю визначуваного і поміченого антигенів частина останнього виявляється зв’язаною у комплекс з антитілом і також сорбується на поверхні. Реакційний сосуд відмивають від надлишку незв’язаного поміченого антитіла і додають необхідний субстрат для визначення ферменту, що адсорбований на поверхні разом з поміченим антитілом. Як і в інших ферментативних реакціях для визначення ферменту зазвичай використовують кінетичний метод з фотометричним детектуванням.
Межа виявлення різноманітних речовин методом гетерофазного імуноферментного методу знаходиться у діапазоні від нанограмів до мікрограмів в літрі.
321