- •Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії в другій половині XIX ст. Соціально-економічне становище. Формування ринкових відносин
- •Провідні галузі промисловості
- •Будівництво залізниць
- •Розвиток сільського господарства Східної Галичини, Буковини і Закарпаття
- •Початок трудової еміграції
- •Особливості економічного розвитку Галичини, Буковини і Закарпаття в другій половині XIX ст.
- •Професійна структура населення західноукраїнських земель та центральних провінцій Австрійської імперії
- •Землекористування на західноукраїнських землях
- •Розшарування селянства на західноукраїнських землях
- •Початок масової трудової еміграції західних українців
- •Суспільно-політичний розвиток у 60 — першій половині 70-х р.Р. XiXст.
- •Радикальний рух у Галичині. Народна рада
- •Наслідки конституційних реформ 60-х р.Р. XIX ст. В Австрійській імперії для її народів
- •Основні напрямки українського руху в 60—90-х р.Р. XIX ст.
- •Домінування старорусинського напрямку в українському русі Галичини в 50—70-х р.Р. XIX ст.
- •Етапи народовського руху
- •Діяльність москвофілів і народовців у Східній Галичині у 60-ті — першій половині 70-х р.Р. XIX ст.
- •Піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у другій половині 70—90-х р.Р. XiXст.
- •Українське питання у міжнародній політиці кінця 80-х р.Р. «Нова ера»
- •Діяльність галицьких народовців у другій половині 70 —80-ті р.Р. XIX ст.
- •Радикальна течія в українському русі Галичини
- •«Нова ера» в україно-польських відносинах у Галичині та її наслідки
Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії в другій половині XIX ст. Соціально-економічне становище. Формування ринкових відносин
Після революції 1848-1849р. в Австрійській імперії відбулися важливі зміни, які справили значний вплив на становище західних українців. Західна Україна втягувалася в загальноєвропейський процес становлення індустріального суспільства.
Західна Україна мала сприятливі природно-кліматичні умови і могла з великою користю для своїх жителів включитися в промисловий переворот, який охопив Західну Європу. Але цього не трапилося. Як і у попередні десятиліття, у другій половині XIX ст. СхіднаГаличина, Буковина і Закарпаття залишалися слаборозвинутими задвірками Австро-Угорської імперії. В індустріальну епоху Західна Україна входила, обтяжена значними пережитками феодально-кріпосницьких відносин. А вперед тоді виривалися країни, які швидко й рішуче долали ті нашарування попередніх епох, що стримували економічний і соціально-політичний поступ. Такою не була Австро-Угорщина, такою не могла бути і залежна від неї Західна Україна. Політика імперської влади щодо східних районів держави мала яскраво виражений колоніальний характер. Західноукраїнські землі остаточно перетворилися на внутрішню колонію, стали ринком збуту товарів і доступним джерелом цінної промислової і сільськогосподарської сировини для австрійської метрополії. Вони забезпечували розгортання промислової революції в центральних і західних провінціях Австро-Угорської імперії. А це унеможливило власне економічне піднесення.
І все ж об'єктивні тенденції європейського і світового розвитку не могли оминути Західну Україну. 70-90-ті р.р. стали періодом становлення фабрично-заводської промисловості в краї.
Наприкінці XIX ст. на західноукраїнських землях нараховувалося біля 220 середніх і великих промислових підприємств. Решта майже 95% підприємств залишалися дрібними (мали до 5 осіб). На них працювало більше половини зайнятого в промисловості населення. Кожний сьомий, зайнятий в промисловості, працював на невеликому підприємстві, власником якого й був. На Галичину, яка мала 28% населення Австро-Угорщини, припадало лише 5,5% парових двигунів імперії. Двигуни та інші машини концентрувалися на підприємствах центральних і західних регіонів імперії. Там вже на початку 70-х р.р., завершився промисловий переворот. У Західній Україні він затягнувся ще на 10-15 років.
Основною причиною промислового застою краю був імпорт фабрично-заводських виробів з більш розвинутих західних провінцій Австрії, На відміну від українських, новим підприємствам в австрійських районах надавалися значні податкові пільги. Західноукраїнська промисловість не могла витримати конкуренції дешевих товарів і стала занепадати. Особливо це стосувалося таких галузей промисловості: цукрової, текстильної, шкіряної, паперової, сірникової і т.д. Краще розвивалися ті галузі, які не мали конкуренції в імперії (борошномельна, спиртогорілчана, нафтова, лісопереробна, солеварна). Ці галузі спеціалізувалися в основному на виробництві й первинній обробці сировини, яка потім вивозилася для подальшої переробки на Захід.