5.Київське водосховище в межах зони відчуження

На карті представлений фрагмент Київського водосховища що відноситься до території зони відчуження (Рис.5.1). Площа водосховища в чорнобильській зоні становить порядку 2700 гектар. На карті видна радіаційна обстановка на островах і березі розташованих у межах зони відчуження.

Острівна частина цієї ділянки Київського водосховища (в естуарії р.. Прип'ять) складається з 20 островів, з яких 5-6 островів інтенсивно відвідується мисливцями і рибалками.

«Рис.5.1 - Київське водосховище в зоні відчуження ЧАЕС»

Проведені радіометричні дослідження острівної частини Київського водосховища свідчать про безпечні екологічні умови на цих ділянках суші. Так рівні потужності експозиційної дози знаходяться в межах від 15 до 17 мкР / год (мікро Рентген на годину). Щільність поверхневого забруднення радіоцезієм знаходиться в межах від 0,7 до 1,9 Кюрі / кв.км, а по радіостронцію від 0,2 до 0,6 Кюрі / кв.км.[3]

5.1 Радіоактивне забруднення вод Київського водосховища

Одним із значущих екологічних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є забруднення вод і водозбірних територій річок Прип'яті і Дніпра радіоактивними речовинами.

«Рис.5.2Київське водосховище: Карта радіонуклідного забруднення»

На даний момент в мулистих відкладеннях Київського водосховища сконцентрована значна частина радіоактивних речовин що надійшли в навколишнє середовище із зруйнованого реактора. Так, за оцінками експертів, сьогодні на дні Київському водосховищі накопичилося близько 7200 Кюрі цезію-137. Найбільша кількість радіонуклідів надійшло в водосховище в 1986 році.За оцінками вчених в період з 1986 по 2001 рік у Київське водосховище надійшло 155х1012 Бк 90Sr і близько 124х1012 Бк 137Cs. Сьогодні основним джерелом надходження радіонуклідів у Київське водосховище є річка Прип'ять (Рис.5.2). Сучасні величини надходження нуклідів в Київське водосховище з водним струмом річки Прип'ять становить по 137Cs близько 1,2 х1012 Бк, і по 90Sr до 4х1012 Бк. Вченими відзначається незначна роль зони відчуження ЧАЕС у загальному забрудненні Київського водосховища цезієм-137.Джерело забруднення води цезієм-137 - це водозбірні території Республіки Білорусь. Разом з тим більше 40% радіостронцію надходить в Київське водосховище саме з території зони відчуження. Варто відзначити, що згідно «Національній програмі екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води» в Київському водосховищі сьогодні акумулюється 23% радіостронцію, який надходить з водами річок Прип'ять і Дніпро (інша активність переноситься в Канівське і Кременчуцьке водосховища).[7]

6.Радіоактивне забруднення риби

Важко обійти таке важливе, для населення київської області, питання забруднення радіонуклідами риби в Київському водосховищі. Почнемо з нормативів регламентуючих рівні забруднення риби радіонуклідами в Україні.Після аварії на ЧАЕС та широкомасштабного забруднення всіх компонентів довкілля радіоактивними речовинами були встановлені значення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та сировині. Для рибної продукції встановлені санітарно-гігієнічні допустимі рівні (ДР), які складають по цезію-137 - 150 Беккерель на 1 кг риби (Бк / кг), а по стронцію-90 - 35 Бк / кг. Більш суворі допустимі рівні забруднення риби стронцієм обумовлені здатністю цього радіонукліда накопичуватися в кістках, що істотно уповільнює виведення стронцію-90 з організму людини (тварин).[5]

Аналіз різноманітних джерел даних про забруднення риби Київського водосховища радіонуклідами показав, що сучасний стан цього показника свідчить про стабілізацію та нормалізацію екологічних умов.За радіаційним параметром м'ясо всіх видів риб Київського водосховища відповідає українським санітарно-гігієнічним нормативам. Забруднення риби стронцієм-90 знаходиться в межах від 1 до 17 Бк / кг, а цезію-137 від 6 до 62 Бк / кг (дані 2007 року).

Для порівняння додамо, що дещо інша ситуація з забрудненням риби радіонуклідами в річці Прип'ять. Незважаючи на те, що середні показники питомої активності риби не перевищують допустимих рівнів - все ж близько 20% виловленої риби мають високі рівні забруднення, що перевищують допустимі рівні.Деякі виловлені екземпляри мають питому активність 530 Бк / кг по цезію-137. Варто відзначити, що максимальні рівні забруднення риби в зоні відчуження були встановлені в озері Азбучін, де питома активність риби становила 139650 Бк / кг, що в 3990 разів перевищує допустимі рівні забруднення.[6]

Вченими встановлено, що забруднення риби радіонуклідами залежить від наступних факторів:

• концентрації радіонуклідів у воді Київського водосховища;

• віку риби (чим старше тим брудніше);

• співвідношення форм радіонуклідів у компонентах водосховища (вода - мулисті відкладення).[5]

З початку 2000 року спостерігається стійке зниження рівнів забруднення риби Київського водосховища цезієм і стронцієм. До 2004 року, питома активність 90Sr у рибі ставка-охолоджувача ЧАЕС перевищувала доаварійні рівні в 50 разів, а в Київському водосховищі доаварійні рівні були перевищені у 70 разів.За оцінками вчених , доаварійні рівні забруднення риби Київського водосховища будуть досягнуті в 2041 році.У Каховському водосховищі тільки в 2059. Забруднення риби радіонуклідами в Чорному морі досягла доаварійних рівнів у 2000 році. Грунтуючись на представлених даних про забруднення риби в Київському водосховищі, рекомендуємо ознайомиться з рецептами щодо зниження забруднення риби радіонуклідами при кулінарній обробці в домашніх умовах.[6]

Разом з тим, наявність радіоактивних речовин навіть у незначних концентраціях, впливає на живі організми, в тому числі рибу яка живе в Київському водосховищі. З 1999 по 2005 рік у Київському водосховищі проводили дослідження генетичних наслідків забруднення середовища радіонуклідами.[5]Було встановлено, що простежується досить чітка закономірність у порушеннях в гонадах (гонади - статеві залози) риб залежно від забруднення водойми радіонуклідами. У Київському водосховищі 33% риб мають відхилення в статевих залозах/.[6]