Biologia_kospekt

Таблиця 3.7 – Основні ознаки підкласів ссавців

Підклас

Тип яйцеклітин

Розвиток зародка

Молочні залози

Зубна система

Число

видів

Яйцекладні

Дуже

великі

(у

Поза

організмом

Відкриваються

Зубів немає

3

діаметрі до 15мм) з

матері

протоками на молоч-

великою

кількістю

ному

полі,

сосків

поживних речовин

немає

Сумчасті

Дрібні,

бідні

на

У

матці,

але

Відкриваються

Зуби

180

поживні

речовини,

плацента

не

протоками на

сосках,

відповідають

оточені тонким

утворюється,

розташованих у сумці

молочним

шаром білка

малюки

зубам

народжуються

плацентарних

і

недорозвиненими

не змінюються

Плацентарні

Дуже

дрібні,

У

матці,

з

Відкриваються

на

Молочні

і

Понад

позбавлені поживних

плацентою

сосках,

розташованих

постійні

4000

речовин

на черевній

стороні

тіла

233

З метою раціонального використання і відтворення ссавців у нашій країні проводиться система заходів згідно із Законом про охорону і використання тваринного світу. Законом установлені певні терміни і норми полювання на промислових звірів, заходи з акліматизації, створення заповідників і заказників для охорони рідких видів і видів, що знаходяться на межі зникнення.

Нарівні з охороною рідких видів і цінних хутрових звірів необхідно берегти і навіть приваблювати таких дрібних ссавців, як їжаки, землерийки, кажани. Ці звірки приносять велику користь людині, знищуючи багатьох комах і мишоподібних гризунів, що шкодять сільському господарству і здоров'ю людини.

ТВАРИНИ І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Для класу ссавців у цілому характерна більш широка та більш доцільна пристосованість до різних умов життя. Цей клас заселив усі середовища мешкання – наземне, повітряне, океани, моря, прісні водойми та товщу ґрунту. У процесі пристосування до різних місць мешкання ссавці розділилися на такі екологічні групи:

1.Наземні звірі – найбільша група ссавців, яка заселила практично усю сушу, крім Антарктиди. Серед них можна виділити звірів, які населяють ліс та зарості чагарників, і тварин – мешканців відкритого простору. До перших відносяться види, які проводять більшу частину життя на деревах, утворюючи там гнізда (білка, куниця, мавпи, лінивці). Інші ведуть напівдеревинний – напівназемний образ життя і лише частково добувають страву на деревах. Наприклад, соболь знаходить на землі (мишей, кедрові горіхи, ягоди), але ж він ще ловить птахів, білок. Багато видів ссавців використовують ліс, в основному, як сховище, добуваючи корм на землі (бурі ведмеді, лосі, олені, росомахи і т.д.). Мешканці відкритого простору (копитні, тушканчики, ховрахи) живуть в умовах відсутності природних сховищ та достатку рослинної страви. Сюди відносяться багато комахоїдних, хижаків, які пристосовані до життя у степу та в пустелях.

2.Підземні ссавці – невелика група спеціалізованих видів, яка проводить все життя або значну його частину у ґрунті. Сюди відносяться кроти, сліпаки, сумчасті кроти і т.д. Вони прокладають у землі ходи передніми лапам або дуже розвинутими різцями. Живляться комахами, їх личинками, дощовим червами та ін.

3.Водяні звірі. У цій екологічній групі спостерігається ряд переходів від наземних видів до повністю водяних. Наприклад, американська норка утворює нори на суші, по берегах прісних водойм, а живиться як у воді, так і на суші (рибою, амфібіями, водяними пацюками). Видра більше часу проводить у воді, її раціон, в основному, складається із риби. У неї вже

231

з’являються пристосування до водного образу життя – скорочені кінцівки, перетинки між пальцями, редукція вушної раковини. Ще у більшій мірі з водою зв’язані тюлені, які тільки поза водою спарюються та родять малят.

Авже повністю водними є китоподібні (кити та дельфіни).

4.До літаючих звірів відносять рукокрилих або кажанів (літаючі

миші).

Вивчаючи життя тварин, часто використовують поняття "фауна" (у рослин "флора"), ареал.

Фауною називають видовий склад тваринного світу будь – якої країни або області.

Ареал – простір, область розповсюдження будь-якої систематичної групи організмів: виду, роду, родини і т. ін.

Уприроді тварини живуть не ізольовано одна від одної, а поєднуючись у види. У кожного виду є свій ареал розповсюдження. Види тварин, які живуть на однорідних ділянках і взаємодіють між собою, утворюють угруповання. В угрупованнях живі організми тісно взаємодіють між собою і з другими організмами на певній території. Наприклад, взаємозв'язок і взаємодія мікроорганізмів, грибів, рослин і тварин. Такі угруповання називають біоценозами.

Разом з тим усі живі організми взаємодіють не тільки між собою, але й з умовами проживання: ґрунтом, кліматичними умовами, атмосферою, водними просторами і т. ін. Сукупність організмів і умов проживання називають біогеоценозом.

Убіогеоценозах кожний вид живиться певною поживою і в свою чергу є базою живлення для інших видів. Таким чином, між ними встановлюються ланцюги живлення.

Наприклад:

рослини  травоїдні тварини  хижі тварини

Рослини, що мають автотрофне живлення, створюють органічні речовини. Вони завжди є фундаментом ланцюгу живлення. Ними живляться організми гетеротрофи.

В угрупованнях виділяють декілька форм співіснування організмів:

симбіоз, мутуалізм, паразитизм, коменсалізм, конкуренція, хижацтво.

Загальна назва форм співіснування симбіоз (від лат. "сим" – разом і "біес" – спосіб життя).

Мутуалізм – це взаємовигідне співіснування. Наприклад, у кишечнику термітів живуть джгутикові, які здатні розчиняти целюлозу. Нею живиться комаха, а джгутикові знаходять у кишечнику сприятливі умови існування.

Паразитизм – явище, коли організм одного виду (паразит) використовує організм іншого виду (хазяїна). Наприклад, паразитичні черв'яки, кровосисні комахи.

232

Коменсалізм (нахлібництво) – взаємовідносини між двома видами тварин, коли одна з них використовує іншу як середовище проживання, але живиться не самим господарем, а відходами його поживи та ін.

Хижацтво – взаємовідносини між організмами, коли одні види живляться іншими.

Конкуренція – боротьба між видами за поживу, житло та ін. Наприклад, рудий тарган витісняє з житла людини свого конкурента – чорного таргана.

У навколишньому середовищі різні види потребують тих або інших факторів для своєї життєдіяльності, що визначає їх екологічну характеристику. Так, одні полюбляють світло, інші намагаються триматися в тіні, одні полюбляють вологу, інші ні, одні живуть у холодних умовах, другі – у теплих.

Ссавці виробили різновидові пристосування для перенесення несприятливих умов, які викликані зміною сезонів року. Це міграції, зимова сплячка, запасання кормів. Масові сезонні міграції до місць з достатком корму властиві північним оленям, зайцям–білякам, песцям (із тундри у лісотундру та ліса). Разом з оленями мігрують білки, росомахи. Восени летять у теплі краї багато кажанів. Серед ссавців розповсюджена зимова сплячка – стан зниженої життєдіяльності у період, коли їжа стає малодоступною. Сплячка буває різної інтенсивності – від поверхневої (зимовий сон), властивої ведмедям, єнотам, борсукам, до глибокої, яка характеризується оціпенінням, зниженням температури тіла та зменшенням частоти дихання (їжаки, ховрахи, тушканчики, кажани та ін.)

Запасання кормів на зиму характерне для гризунів. Лісові миші, польові, піщані, бобри, білки запасають зерна злаків, суху траву, жолуді, горіхи, насіння дерев та ін.

Кожний вид має свою структуру: особини виду існують не ізольовано, а поєднуючись у популяції. Популяції об'єднуються в підвиди.

Об'єднання компонентів біогеоценозів в єдине ціле здійснюється при тривалому взаємному впливові організмів і навколишнього середовища. Види тварин і рослин, які входять до складу біогеоценозів, зазнавали постійного впливу з боку природного добору, який забезпечує відносну пристосованість до сумісного існування. Тому біогеоценози характеризуються великою сталістю. Завдання людини полягає в тому, щоб не порушувати цієї сталості нерозумним втручанням в існування біогеоценозів, не руйнувати, а допомагати їм жити.

233

Перелік літератури

1.Жуковский Л.М. Ботаника. – М.: Высшая школа, 1982.

2.Калинчук А.Е., Котик Т.С. Биология. – Запорожье: Просвита, 1997.

3.Лебедев С.И. Физиология растений. – М.: Высшая школа, 1988.

4.Мотузний В.А.Біологія. – К.: Вища школа, 1991.

5.Мусієнко М.М. Екологія рослин. – К.: Либідь, 2004.

6.Полевой В.В. Физиология растений. – М.: Высшая школа, 1989.

7.Слюсарев А.А. Биология с общей генетикой. – К.: Высшая школа,

1982.

8.Слюсарєв О.О. Самсонов О.В. Біологія. – К.: Вища школа, 2004.

9.Тоцький В.М. Генетика. – Одеса, Астропринт, 2002.

10.Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. – М.: Высшая школа, 1982. 11.Червона книга України (рослинний світ). – К.: Українська

енциклопедія, 1996.

12.Червона книга України (тваринний світ) – К.: Українська енциклопедія, 1996.

234

	Зміст
Вступ		3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ .........................................................		6
1.1	Різноманітність живого світу .........................................................	6
1.2	Рівні організації живої матерії .......................................................	7
1.3	Властивості живих систем ..............................................................	9
1.4	Вчення про клітину .........................................................................	13
	Будова клітини, функції органел цитоплазми ..............................	14
	Хімічна організація клітини ...........................................................	27
	Обмін речовин та перетворювань енергії у клітині .....................	36
	Типи живлення живих організмів ..................................................	39
	Розмноження, життєвий цикл клітини…………………………..	40
	Форми розмноження організмів….................................................	44
1.5	Основи генетики та селекції ...........................................................	49
	Основні поняття та терміни сучасної генетики ............................	50
	Основні закономірності спадковості. Закони Г. Менделя............	52
	Закономірності мінливості .............................................................	58
	Закон гомологічних рядів спадкоємної мінливості за
	М.І. Вавиловим. Центри походження культурних рослин ..........	62
	Селекція як наука..............................................................................	63
1.6	Закономірності біологічної еволюції ............................................	66
	Вчення Ч. Дарвіна про походження видів ....................................	68
	Вид, його критерії і структура .......................................................	70
	Популяція – форма існування виду ...............................................	71
	Мікроеволюція. Генетичні процеси в популяціях……………….	72
	Природний добір і його форми. Штучний добір .........................	74
	Відносність пристосування організмів .........................................	81
	Біологічні наслідки набуття пристосувань. Біологічний
	прогрес .............................................................................................	82
	Головні напрямки еволюції ............................................................	83
	Утворення нових видів ...................................................................	84
РОЗДІЛ 2 ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ ..................................................		87
2.1	Положення людини у системі тваринного світу ..........................	87
2.2	Еволюція приматів. Тваринні предки людини…........................	90
2.3	Сучасний етап еволюції людини ...................................................	93
РОЗДІЛ 3 СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ЖИВОГО СВІТУ..................		95
3.1	ЦАРСТВО ВІРУСІВ………………………………………………	97

3.2ЦАРСТВО ДРОБ′ЯНОК ………………………………………….. 101

3.2.1Відділ Бактерії…………………………………………………... 101

3.2.2Відділ Синьо–зелені водорості………………………………… 107

3.3ЦАРСТВО ГРИБІВ………………………………………………….. 108

3.3.1Відділ Слизовики……………………………………………….. 109

235

3.3.2Відділ Гриби…….………………………………………………. 109

3.3.3Відділ Лишайники………………………………………………. 114

3.4ЦАРСТВО РОСЛИН………………………………………………… 117

Особливості царства Рослин……………………………………… 118

3.4.1Характеристика відділів царства Рослин. Нижчі рослини.

Водорості. ………………………………………………………………... 120

Відділ Червоні водорості…………………………………………	123
Відділ Діатомові водорості…….………..………………………...	124
Відділ Бурі водорості……………………………………………… 125
Відділ Зелені водорості…...……………………………………….	126
3.4.2. Вищі Рослини……………………………………………………	129
Вищі Спорові рослини………………………………………………...	130
Відділ Ринієподібні………………………………………………..	130
Відділ Псилотоподібні…………………………………………….	131
Відділ Мохоподібні………………………………………………..	131
Відділ Плауноподібні…………..…………………………………	134
Відділ Хвощеподібні………………………………………………	134
Відділ Папоротєподібні…………………………………………..	136
Насінні Рослини………………………………………………………...	137
Відділ Голонасінні………………………………………………… 138
Відділ Покритонасінні……………………………………………	140

3.4.3РОЗВИТОК РОСЛИННОГО СВІТУ НА ЗЕМЛІ……………... 150

3.4.4РОСЛИНИ І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ……………... 152

3.4.5ОХОРОНА РОСЛИН…………………………………………… 156

3.5 ЦАРСТВО ТВАРИН………………………………………………	158
Загальна характеристика. Систематичний огляд………………...	158

3.5.1 ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ АБО НАЙПРОСТІШІ …… 160 ТИП САРКОМАСТИГОФОРА………………………………………. 163

ТИП ІНФУЗОРІЇ……………………………………………………….. 164 3.5.2 ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ……………... 165 ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ…………………………………….. 166

Клас Гідрозої……………………………………………………… 166 Клас Сцифомедузи………………………………………………… 168

Клас Коралові поліпи……………………………………………… 168

ТИПИ ЧЕРВ′ЯКІВ ……………………………………………………. 169 ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВ′ЯКІ……………………………………………… 171

Клас Війчасті Черв′яки…………………………………………….	171
Клас Сисуни………………………………………………………..	172
Клас Стрічкові Черв′яки…………………………………………...	173
ТИП КРУГЛІ ЧЕРВ′ЯКИ……………………………………………	174

ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВ′ЯКИ…………………………………………. 176

Клас Малощетинкові……………………………………………… 176

Клас Багатощетинкові…………………………………………… 177

236

Клас П′явки………………………………………………………… 178 ТИП МОЛЮСКИ……………………………………………………… 179 Клас Черевоногі……………………………………………………. 179 Клас Двостулкові…………………………………………………... 181 Клас Головоногі……………………………………………………. 182 ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ………………………………………………... 183 Клас Ракоподібні…………………………………………………... 185 Клас Павукоподібні………………………………………………... 187 Клас Комахи……………………………………………………….. 189 ТИП ХОРДОВІ………………………………………………………… 195 ПІДТИП БЕЗЧЕРЕПНІ……………………………………………… 196 Клас Ланцетники…………………………………………………... 196

ПІДТИП ЧЕРЕПНІ АБО ХРЕБЕТНІ………………………………... 197

Надклас Риби…………………………………………………………. 199 Клас Хрящові Риби………………………………………………... 199 Клас Кісткові Риби………………………………………………… 201

Надклас Чотириноги. Клас Земноводні…………………………….. 209 ХРЕБЕТНІ ІЗ ЗАРОДКОВИМИ ОБОЛОНКАМИ…………………. 213 Клас Плазуни або Рептилії………………………………………... 214

Клас Птахи……………………………………………………….. 219

Клас Ссавці або Звірі……………………………………………… 224 3.5.3 ТВАРИНИ І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ……………….. 231

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………. 234 ЗМІСТ……………………………………………………………………. 235

237