- •1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістика. Методи криміналістики
- •2. Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація
- •3. Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей
- •4. Поняття і завдання криміналістичної діагностики
- •5. Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів
- •6. Поняття, завдання і галузі криміналістичної техніки
- •7. Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення
- •8. Поняття судової фотографії та відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні
- •9. Поняття та значення судово-дослідницької фотографії
- •10. Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій
- •11. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів
- •12. Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього та експертного дослідження
- •13. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів
- •14. Сліди людини: види, методи і прийоми виявлення, фіксації і вилучення. Шляхи використання в доказуванні по справі
- •15. Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки
- •16. Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення
- •17. Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення
- •18. Поняття і завдання судової балістики. Об’єкти дослідження
- •19. Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування
- •20. Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження
- •21. Поняття і завдання криміналістичного документознавства
- •22. Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів
- •23. Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів)
- •24.Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця
- •25.Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення
- •26.Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення
- •27. Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії
- •28. Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження
- •29. Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів
- •30. Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом
- •31. Поняття, значення та класифікація криміналістичних версій. Принципи їх побудови і перевірка
- •32. Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики
- •34.Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів
- •35. Форми і методи використання допомоги громадськості та засобів масової інформації
- •36. Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами
- •37. Поняття слідчого огляду, його види, завдання
- •38. Сутність, мета і завдання огляду місця події
- •39. Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи і прийоми
- •40. Тактика проведення огляду місця події.
- •41. Тактика огляду трупа на місці його знаходження
- •42. Тактика слідчого огляду живої особи (освідування)
- •43.Огляд предметів і документів
- •44. Поняття і завдання обшуку, його види та учасники
- •45. Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні і психологічні прийоми
- •46. Поняття, форми і завдання слідчого експерименту
- •47. Психологічний процес формування показань
- •48. Поняття, значення і види допиту
- •49. Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування
- •50. Тактичні особливості допиту потерпілих
- •51. Тактичні особливості допиту свідків
- •52.Тактика допиту підозрюваного
- •1 Обвинувачений визнає себе винним
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •53.Особливості тактики допиту неповнолітніх
- •54. Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання.
- •55. Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів.
- •56. Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками.
- •57. Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів.
- •58. Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій.
- •59. Система судово-експертних установ України.
- •60. Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта.
- •61. Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація.
- •62.Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи.
- •63.Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи.
- •64.Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи.
- •65. Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи.
- •66.Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи.
- •67. Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки.
- •68. Класифікація окремих методик розслідування.
- •69. Структура методик розслідування окремих видів злочинів.
- •70. Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування.
- •71 . Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів.
- •72. Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення.
- •73. Криміналістична класифікація і характеристика вбивств.
- •74.Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства.
- •75. Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств.
- •76. Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу.
- •77. Початковий етап розслідування вбивств в ситуації раптового зникнення певної особи.
- •78.Особливості розслідування вбивств на замовлення.
- •79.Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті.
- •80.Особливості розслідування замаскованих вбивств.
- •81. Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї.
- •82.Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини.
- •83. Розслідування раніше нерозкритих вбивств.
- •84. Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів
- •85. Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів
- •86.Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії
- •87. Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань
- •88. Судові експертизи у справах про насильницькі злочини
- •89. Криміналістична класифікація і характеристика крадіжок
- •90. Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок
- •91. Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів
- •92.Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів
- •93.Криміналістична характеристика вимагання
- •94.Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи
- •95. Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства
- •96. Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства
- •97. Особливості розслідування шахрайства в сфері обігу житла
- •98, 99. Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері, у кредитній сфері.
- •100. Особливості розслідування шахрайства в бюджетній сфері.
- •101. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності.
- •102. Криміналістична характеристика хабарництва.
- •103. Особливості розслідування хабарництва.
- •104. Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •106. Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань.
- •107. Способи ухилення від сплати податків.
- •1. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом відвертого ігнорування податкових зобов’язань:
- •2. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом ігнорування суб’єктом підприємницької діяльності обов’язку постановки на податковий облік:
- •108. Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій.
- •109. Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження.
- •110. Поняття контрабанди та способи її виконання.
- •111. Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди.
- •112. Криміналістична характеристика кримінальних пожеж.
- •113. Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії.
- •114. Криміналістична класифікація і характеристика дорожньо-транспортних подій. Обставини, що підлягають встановленню.
- •115. Типові слідчі ситуації та організація початкового етапу розслідування дтп.
- •117. Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів.
- •118. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •119. Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів.
- •120. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля.
52.Тактика допиту підозрюваного
Тактичні особливості допиту обвинуваченого і підозрюваного
Предметом допиту обвинуваченого є обставини, що сформульовані у постанові про притягнення особи як обвинуваченого. Обвинувачений не зобов'язаний давати показання у справі, однак, дотримуючи процесуальний порядок проведення допиту та застосовуючи окремі тактичні прийоми, слідчий повинен переконати обвинуваченого у недоцільності приховування істини у справі. Так як показання обвинуваченого є не тільки джерелом доказів, а й засобом його захисту від обвинувачення, слідчий повинен надати обвинуваченому можливість детально викласти свої показання.
Процесуальний порядок допиту обвинуваченого визначається ст. ст. 143-146 КПК України. Тактичні прийоми допиту обвинуваченого мають свої особливості.
Слідчий повинен ретельно вивчити матеріали справи для правильного обрання моменту допиту обвинуваченого. Якщо всі обставини справи, з яких необхідно допитати обвинуваченого повністю, не досліджені або не перевірені, чи є сумнівними для слідчого, проведення допиту буде передчасним і не принесе бажаного результату.
Коли у справі є кілька обвинувачених, важливе значення має правильне визначення слідчим питання - кого з них допитувати у першу чергу. Вирішуючи це питання, слідчий повинен враховувати: яку роль відігравав той чи інший обвинувачений у спільній злочинній діяльності; яке покарання загрожує йому за вчинений злочин; у яких стосунках він знаходиться з іншими обвинуваченими; які є докази його вини; його особисті якості тощо. Більш швидке отримання правдивих показань від одних обвинувачених може стати важливою умовою допиту їх співучасників, що дають неправдиві показання.
Допит обвинуваченого починається з запитання слідчого: чи визнає допитуваний свою вину? Тактика проведення допиту обвинуваченого визначається ставленням обвинуваченого до пред'явленого йому обвинувачення. Можливі такі три ситуації: обвинувачений визнає себе винним повністю; обвинувачений визнає себе винним частково; обвинувачений не визнає себе винним. Розглянемо їх більш детально.
1 Обвинувачений визнає себе винним
Якщо обвинувачений визнає себе винним і його показання відповідають іншим матеріалам кримінальної справи, завдання слідчого полягає у перевірці щирості такого зізнання шляхом деталізації його показань, або проведенням додаткового допиту. Це здійснюється з метою виключення самообмови чи приховування більш тяжкого злочину.
У випадках, коли обвинувачений визнає свою вину, але його показання не відповідають іншим матеріалам справи перевірка показань здійснюється шляхом: деталізації показань обвинуваченого; встановленням обставин, про які може мати відомості тільки та особа, яка вчинила злочин; проведенням повторного допиту зі зміною порядку послідовності встановлення обставин, з яких обвинувачений вже допитувався. Якщо обвинувачений не може чітко відтворити окремі деталі або всі обставини події, можна скористатися тактичними прийомами актуалізації забутого.
2. Обвинувачений визнає себе винним частково
У цій ситуації показання обвинуваченого містять свідчення, що суперечать матеріалам справи. У таких випадках рекомендується:
- почати допит із відволікаючої бесіди на тему, не пов'язану з розслідуваним злочином;
- вислухати показання обвинуваченого до кінця, не перебиваючи його, та ретельно їх зафіксувати;
- шляхом аналізу показань виявити суперечності та роз'яснити їх суть обвинуваченому;
- поступово пред'являти обвинуваченому окремі докази та інші матеріали, що викривають його неправдиві свідчення.
Пред'явлення обвинуваченому доказів та даних, отриманих шляхом здійснення оперативно-розшукової діяльності, є ефективним тактичним прийомом для викриття обвинуваченого у неправдивих показаннях. Необхідно зазначити, що для викриття неправдивих показань обвинуваченого можуть бути використані тільки перевірені, достовірні факти. Тактичні прийоми пред'явлення доказів під час допиту можуть бути: згадування про докази; перелік доказів; надання можливості допитуваному оглянути окремі докази; демонстрація доказів, яка може здійснюватися шляхом: а) пред'явлення доказів у порядку зростання їх важливості у справі; б) пред'явлення сукупності доказів; в) пред'явлення найбільш важливого (головного) доказу. Необхідно однак мати на увазі, що пред'явлення доказів з великими проміжками часу та без певної логічної послідовності, як правило, позитивного результату не дає. Наявні матеріали необхідно використати таким чином, щоб у обвинуваченого склалася думка про повну обізнаність слідчого щодо обставин розслідуваного злочину.
З метою отримання від обвинуваченого правдивих свідчень, слідчому доцільно роз'яснити обвинуваченому зміст розділ IX ст. 45 КК України стосовно положення, що щире розкаяння та сприяння розкриттю злочину є обставинами, що пом'якшують кримінальну відповідальність.
3. Обвинувачений не визнає себе винним / дає неправдиві показання При підготовці до допиту необхідно ретельно вивчити особливості особи обвинуваченого, матеріали кримінальної справи, матеріали архівних кримінальних справ, якщо обвинувачений був раніше судимим, умови його життя, його схильності та інтереси. Під час проведення допиту обвинуваченого можна застосувати такі тактичні прийоми:
- поставити контрольні запитання щодо фактів, точно встановлених у справі;
- максимально деталізувати показання. Обвинувачений, який дає неправдиві показання, як правило викладає обставини події в загальних рисах, схематично. Неспроможність обвинуваченого деталізувати свої показання викриває їх неправдивість. Якщо обвинувачений стверджує, що він має алібі, його необхідно також ретельно та детально допитати з цього питання для подальшої об'єктивної перевірки алібі;
- запропонувати обвинуваченому повторно викласти показання про подію в цілому або окремих її обставинах;
- оголосити показання інших обвинувачених, потерпілих, свідків. Доцільно оголошувати тільки ту частину показань, яка не викликає сумніву в їх достовірності;
- пред'явити обвинуваченому докази та інші матеріали справи, що свідчать про його перебування і вчинення певних дій на місці злочину, або спростовують його алібі.
Процесуальний порядок допиту підозрюваного визначається ст. ст. 107, 134-136, 145, 146 КПК України. Якщо підозрюваний був затриманий або до нього було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, його допит проводиться негайно, у разі неможливості негайного допиту - не пізніше 24 годин після затримання.
Предметом допиту підозрюваного є обставини, на підставі яких особа була затримана, або до неї було обрано запобіжний захід до пред'явлення обвинувачення.
Готуючись до проведення допиту підозрюваного, необхідно: визначити предмет допиту; сформулювати запитання та визначити порядок їх послідовності; визначити, які докази та матеріали можуть бути використаними під час допиту для викриття підозрюваного; визначити послідовність проведення допитів за наявності кількох підозрюваних.
Допит підозрюваного проводиться з використанням тактичних прийомів, які застосовуються під час допиту обвинуваченого. Тактика допиту залежить від моменту проведення допиту та обсягу інформації, якою володіє слідчий.