2.10 Скорочення

Для зниження об'єму і трудомісткості виконання ТУД в текстах застосовують скорочення. Існують загальноприйняті скорочення, наприклад: ККД (коефіцієнт корисної дії), вуз (вищий учбовий заклад), ДСТ (державний стандарт) і ін. Застосовувати загальноприйняті скорочення слід відповідно до ГОСТ 7.12-93 "СИБИД. Сокращение русских слов и словосочетаний в библиографическом описании".

Розвиток науки і техніки постійно породжує нові скорочення, деякі з яких стають практично загальноприйнятими в певній області знань. Наприклад, в електромеханіці: ЧПУ (числове програмне управління), САПР (система автоматизованого проектування), ГВС (гнучка виробнича система) і ін. Про можливість використання практично загальноприйнятих скорочень автору ТУД слід проконсультуватися з викладачем.

Не допускаються наступні прийоми скорочення тексту:

- вживання в тексті математичних знаків ">", "<", "=" і ін., а також знаків "%" і "№" без цифр;

- використання математичного знаку "-" перед негативними значеннями величин (слід писати "мінус");

- застосування індексів стандартів «ГОСТ», «ДСТУ», «ОСТ», «РСР» без реєстраційного номера (наприклад, не можна писати: "ГОСТом передбачається", слід вказати номер стандарту);

- скорочене найменування одиниць фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр (окрім як в таблицях і при розшифровці буквених позначень у формулах).

11. Перелік використаних джерел

Перелік використаних джерел складають у порядку появи посилань в тексті. Посилання слід приводити у формі вказівки порядкового номера за списком джерел, виділеної квадратними дужками, наприклад [2]. При посиланні на формулу або рисунок і т.п. слід указувати номер джерела і номер сторінок, наприклад [1, с. 704].

Допускається приводити посилання на літературу в підрядковій примітці.

Приклади бібліографічних описів приведені в додатку Г. По аналогії з цими прикладами можна скласти список джерел практично для будь-якого виду ТУД.

Всі бібліографічні записи слід виконувати відповідно вимогам ГОСТ 7.1 - 2003 [6], що визначають надання відомостей про відповідальність за видання.

Опис книг повинен виконуватись в такому порядку:

Автор. Заголовок:/ відомості про відповідальність (автори); подальші відомості про відповідальність (редактори, перекладачі, колективи). - Відомості про видання (інформація про перевидання, номер видання). - Місце видання: Видавництво, рік видання. - Об'єм. - (серія).

Примітки:

a)Якщо у видання один автор, то опис починається з прізвища і ініціалів автора. Після крапки «.» пишеться заголовок (з прописної букви). Після косої риски «/» повторюється ініціали і прізвище автора, як відомості про відповідальність.

б) Якщо у видання два або три автори, то опис починається з прізвища і ініціалів першого автора. За косою рискою «/» після заголовка вказуються ініціали і прізвище першого автора, а через кому - других авторів.

в) Якщо у видання чотири і більше авторів, то опис починається із заголовка, а за косою рискою вказуються всі автори (ініціали, потім прізвище).

г) Якщо у видання є один або декілька авторів і також вказані редактори, укладачі, перекладачі і т.п., то інформація про них указується в відомості про відповідальність, після всіх авторів перед крапкою з комою «;».

Слід звернути пильну увагу на розстановку розділкових знаків (тире, крапки, двокрапки) в бібліографічних описах. Знаки використовуються при автоматизованій обробці текстів. Наприклад, двокрапка після назви міста означає, що наступною йде назва видавництва. Місто Москву, Санкт-Петербург, Ленінград і Київ позначають скорочено, відповідно М., СПб., Л. і К.